вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"12" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/738/19
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом державного підприємства "Бориспільське лісове господарство"
до Щасливської сільської ради
про стягнення збитків у сумі 584 105,73 грн.
за участю представників:
позивача: Топорова А.О. - адвоката (довіреність №581 від 17.10.2018 року);
відповідача: не з'явився,
20 березня 2019 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява державного підприємства “Бориспільське лісове господарство” (далі - позивач) до Щасливської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення збитків у сумі 584 105,73 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що відповідач не відшкодував вартість вилученої земельної ділянки, право постійного користування якою припинено, на підставі рішення Щасливської сільської ради №153.12-16-ХХІV від 24.02.2004 року.
Ухвалою суду від 20.03.2019 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 17 квітня 2019 року.
На підставі ухвали суду від 17.04.2019 року підготовче засідання відкладено на 22 травня 2019 року.
Ухвалою суду від 22.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 червня 2019 року.
Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/1729/15 за позовом державного підприємства “Бориспільське лісове господарство” до Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області про стягнення 969 595,50 грн. збитків, завданих вилученням земельної ділянки.
Звертаючись із цією позовною заявою до суду, позивач послався на те, що відповідачем не відшкодовано вартість вилученої земельної ділянки, право постійного користування якою припинено, згідно з рішенням Щасливської сільської ради від 24.02.2004 №153.12-16-ХХІV, а саме не відшкодовано вартість земельних насаджень на земельній ділянці, площею 6,8 га із 10,0 га.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2016 року в справі №911/1729/15 у позові державного підприємства “Бориспільське лісове господарство” відмовлено повністю, у зв'язку із пропуском позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року апеляційну скаргу державного підприємства “Бориспільське лісове господарство” на рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2016 року в справі №911/1729/15 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 31.03.2016 року в справі №911/1729/15, - без змін.
Так, рішення в справі №911/1729/15 набрало законної сили.
Звертаючись до суду із позовною заявою №157 від 19.03.2019 року, позивач просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 584 105, 73 грн., завданих вилученням земельної ділянки, а саме відшкодування вартості земельних насаджень на земельній ділянці, площею 6,8 га із 10,0 га.
Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою до того ж відповідача, з тією самою позовною вимогою, з тих самих підстав, що й у справі №911/1729/15.
У судовому засіданні 12 червня 2019 року представник позивача пояснив, що у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/3556/17 між тими ж сторонами, з тим самим предметом, проте з інших підстав, а саме акту щодо визначення та відшкодування лісових та інших багаторічних насаджень власникам землі та землекористувачам на території Бориспільського району Київської області від 10.10.2018 року, затвердженого Головою Бориспільською районною державною адміністрації Київської області.
Доводи представника позивача спростовуються рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2016 року в справі №911/1729/15, з якого вбачається, що встановлення фактичного розміру збитків, спричинених позивачу в зв'язку з припиненням його права користування земельною ділянкою, не вплинуло б на результат вирішення спору.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відтак, провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ч. 2 ст. 123, п. 2 ч. 1 ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. закрити провадження у справі №911/738/19 за позовом державного підприємства “Бориспільське лісове господарство” до Щасливської сільської ради про стягнення збитків у сумі 584 105,73 грн.;
2. роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається;
3. направити копії ухвали учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 14.06.2019 року.
Суддя С. Грабець