ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2019Справа № 910/14782/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" в особі комісії з реорганізації
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" в особі комісії з реорганізації про зобов'язання включити до передавального акту положення про правонаступництво щодо обов'язків відповідача перед позивачем, які виникли на підставі договору банківського обслуговування від 23.11.2012 та які існують станом на 07.09.2018, у тому числі: за надання послуг на підставі розділу 3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг "Кредитний ліміт" в сумі 109 689, 16 грн., з яких 17 742, 92 грн. - заборгованість за кредитом, 36 530, 40 грн. - заборгованість за відсотками, 5 944, 32 грн. - заборгованість по комісії, 49 471, 52 грн. - пеня, 3 036, 00 грн. - за надання послуг розрахунково-касового обслуговування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14782/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України позов акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 скасовано. Справу № 910/14782/18 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 підготовче засідання призначено на 16.04.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 підготовче засідання відкладено до 21.05.2019.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.04.2019 та 08.05.2019 представник відповідача подав письмовий відзив та письмові заперечення, в яких посилається на те, що заявлена позивачем сума заборгованості за даними бухгалтерського обліку комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" не підтверджена. Крім того зазначив, що на адресу відповідача заява про визнання кредиторських вимог від АТ Комерційний банк "Приватбанк" не надходила.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 20.05.2019 представник позивача подав письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.
Оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, у судовому засіданні 21.05.2019 суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні 21.05.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/14782/18 до судового розгляду по суті на 11.06.2019.
Представники позивача та відповідача у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" (відповідач) 23.11.2012 підписано заяву на ім'я публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (позивач) про відкриття поточного рахунку.
За результатами приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачу відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у національній валюті.
Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 витягу із «Умов та правил надання банківських послуг» при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Строк дії договору відповідно до пункту 3.2.1.6.1 сторони погодили з моменту надання відповідачем розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, відповідач, підписавши заяву від 23.11.2012, згідно статті 634 Цивільного кодексу України, приєднався до умов договору банківського обслуговування та погодився з тарифами банку відповідно до Умов та правил надання банківських послуг.
За таких обставин, судом встановлено, що позивачем та відповідачем укладено договір банківського обслуговування від 23.11.2012, який за своїм змістом та правовою природою є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.
Згідно частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно пункту 3.2.1.1.1 витягу із «Умов та правил надання банківських послуг» кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів відповідача, в межах кредитного ліміту. Позивач здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку останнього, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Пунктом 3.2.1.1.3 витягу із «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав, шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача, що підтверджується виписками про рух коштів на рахунках, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач, в порушення умов договору 23.11.2012 не оплатив відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 910/4128/15-г стягнуто з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" 28 781 грн. 08 коп. - заборгованості за кредитом, 10 439 грн. 69 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 348 грн. 37 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.
Відповідно до розділу 3.2.1.2.2 витягу із «Умов та правил надання банківських послуг» відповідач зобов'язаний сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом, повернути кредит у строки, встановлені пунктами 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, сплатити банку винагороду.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором від 23.11.2012, станом на 07.09.2018 виникла заборгованість у розмірі 17 742, 92 грн. -за кредитом, 36 530, 40 грн. - заборгованість за відсотками, 5 944, 32 грн. - заборгованість по комісії, 49 471, 52 грн. - пені, 3 036, 00 грн. - за надання послуг розрахунково-касового обслуговування до передавального акта.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач порушив умови договору від 23.11.2012, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача включити грошові вимоги в сумі 112 725, 16 грн., у тому числі 17 742, 92 грн. - заборгованість за кредитом, 36 530, 40 грн. - заборгованість за відсотками, 5 944, 32 грн. - заборгованість по комісії, 49 471, 52 грн. - пені, 3 036, 00 грн. - за надання послуг розрахунково-касового обслуговування до передавального акта.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують у повному обсязі належне виконання зобов'язань за договором від 23.11.2012.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач перебуває у стані припинення. В графі "Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог" зазначено граничну дату пред'явлення вимог - 10.11.2018.
Як свідчать матеріали справи, 11.09.2018 позивач звернувся до відповідача з кредиторськими вимогами в загальній сумі 112 725, 16 грн. (докази надіслання заяви від 11.09.2018 наявні в матеріалах справи).
У письмовому відзиві відповідач зазначив, що на його адресу вимога позивача про включення кредиторських вимог до передавального акта не надходила.
Означене твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази направлення заяви (копії опису вкладення та фіскального чека від 11.09.2018) та докази отримання вимоги 08.10.2018 представником відповідача за довіреністю.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Слід зазначити, що виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" припиняє свою діяльність саме шляхом приєднання до іншої юридичної особи.
Порядок припинення юридичної особи шляхом приєднання регулюється статтею 107 Цивільного кодексу України. Зокрема відповідно до частин другої - четвертої статті 107 зазначеного Кодексу після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Крім того, судом встановлено, що запис про припинення комунального підприємста "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району"до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Таким чином, перебування комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" в стані припинення шляхом приєднання до іншої юридичної особи не припинило зобов'язання за договором від 23.11.2012.
За таких обставин, доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві, до уваги судом не приймаються.
Отже, АТ Комерційний банк "Приватбанк", в силу статті 107 Цивільного кодексу України вправі вимагати від відповідача в особі комісії з його припинення як виконання цих зобов'язань так і включення кредиторських вимог за такими зобов'язаннями до передавального акту.
Матеріали справи не містять та суду не надано доказів, які підтверджують про те, що відповідач повідомив позивача у встановленому порядку та строки про результати розгляду заяви про визнання кредиторських вимог.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно- примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Позивачем доведено, що відповідачем неналежним чином виконано зобов'язання за договором від 23.11.2012.
Позивачем доведено, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, що надає йому право на отримання від відповідача встановленої пунктом 3.2.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг пені.
Відповідачем не надано суду при розгляді даної справи жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність підстав для включення заборгованості на загальну суму 112 725, 16 грн. до передавального акта.
Зобов'язання відповідача включити до передавального акта положення про правонаступництво щодо обов'язків КП «ЖЕО-112 Голосіївського району» перед акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав.
Розгляд справи судом ґрунтується на принципі диспозитивності, тобто, законом надано право сторонам самостійно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами та враховуючи, що обрання способу захисту порушених прав, визначення предмету і підстав позову, які (в свою чергу) визначають межі судового дослідження, залежить виключно від волевиявлення позивача, суд відмовляє у задоволенні позову в означеній частині.
Виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" в особі комісії з реорганізації про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Зобов'язати комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" в особі комісії з реорганізації (03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 170/172, ідентифікаційний код 35509645) включити до передавального акту вимоги, які виникли на підставі договору банківського обслуговування від 23.11.2012 в сумі 112 725 (сто дванадцять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 16 коп., з яких 17 742 (сімнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 92 коп. - заборгованість за кредитом, 36 530 (тридцять шість тисяч п'ятсот тридцять) грн. 40 коп. - заборгованість за відсотками, 5 944 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 32 коп. - заборгованість по комісії, 49 471 (сорок дев'ять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 52 коп. - пені та 3 036 (три тисячі тридцять шість) грн. 00 коп. - надання послуг розрахунково-касового обслуговування.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-112 Голосіївського району" в особі комісії з реорганізації (03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 170/172, ідентифікаційний код 35509645) на користь акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано: 14.06.2019.
Суддя Т.Ю.Кирилюк