номер провадження справи 32/62/19
09.06.2019 Справа № 908/647/19
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МІКСПАК” (49000, м. Дніпро, вул.Стартова, 11а)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207)
про стягнення 171941,67 грн.
Суддя Колодій Н.А.
Без виклику сторін
Товариством з обмеженою відповідальністю “МІКСПАК” 18.03.2019 заявлено до господарського суду Запорізької області позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” 171941,67 грн., які складаються з: 157424, 90 грн. основного боргу по оплаті за поставлений товар за договором поставки № СТМ/26 від 25.07.2011, 10475,54 грн. пені, 951,00 грн. 3% річних та 3090,13 грн. інфляційних втрат.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019 справу № 908/647/19 передано на розгляд судді Колодій Н.А.
Ухвалою суду від 25.03.2019 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою суду від 09.04.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/647/19, присвоєний номер провадження 32/62/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.06.2019 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 25.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МІКСПАК” (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № СТМ/26, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, на умовах даного договору. Позивач вказує, що поставлений товар на виконання умов договору поставки № СТМ/26 від 25.07.2011, відповідачем в повному обсязі не оплачений, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем на суму 1 372 889,41 грн. З цих підстав позивач звернувся з відповідним позовом до суду, просить стягнути з відповідача 171941,67 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 625 ЦК України, ст., ст. 1, 2, 4, 5, 12, 32, 54, 57 ГПК України та умовами укладеного між сторонами Договору поставки № СТМ/26 від 25.07.2011.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві на позов від 06.05.2019. Зазначив, що позивачем при нарахуванні штрафних санкцій не враховано Додаткової угоди № 6 до Договору поставки №СТМ/26 від 25.07.2011 в якій зазначено, що «оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки товару». Вважає що розрахунок позивача виконаний неправильно, оскільки невірно визначено початок періоду їх нарахування. Також, надані позивачем копії видаткових накладних на підтвердження здійснення поставки товару, не можуть бути прийняті судом як первинні документи, оскільки не відповідають ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-ХІV від 16.07.1999 та п. 2.4. Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Міністерства фінансів № 88 від 24.05.1995. А саме, у зазначених документах відсутні посади та прізвища осіб які їх підписали, крім того, у матеріалах справи відсутні докази щодо надання повноважень на підписання вказаних документів, а також відсутні обов'язкові додаткові реквізити, що підтверджують господарські операції згідно умов договору. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, суд
25.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МІКСПАК” (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №СТМ/26, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується в порядку та у терміни, встановлені Договором, виготовити та передати товар у власність Покупця, у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1).
За умовами п. 2.6 договору, зобов'язання з постачання товару вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупроводжувальних документів Покупцю, згідно умов даного Договору та діючого законодавства України.
Відповідно до п. 6.4. Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 6 до Договору поставки №СТМ/26 від 25.07.2011) оплата товару Покупцем здійснюється з відстрочкою платежу протягом 60 (шестидесяти) календарних днів із дня отримання товару.
Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період з 06.09.2018 по 06.12.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 199091,40 грн.
Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар в повному обсязі та в установлений договором строк здійснив частково. У зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 157 424,90грн.
Факт поставки підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Отримання товару підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та печаткою підприємства на видаткових накладних.
В усіх видаткових накладних у графі “одержав” міститься підпис представника відповідача з зазначенням його прізвища, який скріплений круглою печаткою відповідача - юридичної особи.
Щодо заперечень відповідача неналежного оформлення видаткових накладних, поданих позивачем, суд зазначає наступне.
Умовами договору № СТМ/26 від 25.07.2011 сторони визначили порядок приймання товару.
Згідно із п. 2.6 Договору, зобов'язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України.
Статтею 666 ЦК України, встановлено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару. Також у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у супровідних документах, відсутності супровідних документів на товар, тощо.
Враховуючи відсутність будь-яких звернень відповідача до позивача з приводу відсутності або неналежного оформлення супровідних документів на товар, суд визнав безпідставним посилання відповідача щодо неналежного оформлення видаткових накладних.
Суд враховує, що на усіх видаткових накладних міститься відбиток круглої печатки юридичної особи - відповідача. Неістотні недоліки у видаткових накладних, про які зазначив відповідач, не роблять дані накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Крім того, відповідач не заявив про підроблення перелічених вище видаткових накладних, клопотання про призначення відповідної судової експертизи також заявлено не було. Суд також враховує, що відповідачем здійснювалася часткова оплата поставленого товару.
Доказів у спростування того факту, що товар не отримано або не отримано його разом із пакетом документів, визначеним п. 2.6 договору відповідач не надав.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати переданого товару, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
З огляду на вищезазначене, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки №СТМ/26 від 25.07.2011 у сумі 157 424,90грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача суму 951,00 грн. - 3% річних, суму 3090,23 грн. інфляційних втрат та пені в розмірі 10475,54грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховані 3% річних від прострочення суми боргу в розмірі 951,00 грн. Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд встановив, що період нарахування позивачем визначений вірно з урахуванням Додаткової угоди № 6 до Договору поставки №СТМ/26 від 25.07.2011. Судом здійснено перерахунок 3% річних за допомогою комп'ютерної програми “Законодавство”, та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконано вірно.
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат в розмірі 3090,23 грн. позивачем виконано вірно.
Таким чином, з відповідача слід стягнути суму 951,00 грн. - 3% річних та суму 3090,23 грн. інфляційних втрат.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 10475,54 грн. за загальний період з 07.11.2018 по 04.03.2019.
Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.8.10. Договору, в разі порушення термінів оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого у строк товару за кожний день прострочення.
Умовами договору сторонами передбачено застосування штрафних санкцій у вигляді пені.
За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 10475,54 грн. підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” 171941,67 грн., які складаються з: 157424, 90 грн. основного боргу по оплаті за поставлений товар за Договором поставки № СТМ/26 від 25.07.2011, 10475,54 грн. пені, 951,00 грн. 3% річних та 3090,13 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, к. 207, ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МІКСПАК” (49000, м. Дніпро, вул.Стартова, 11а, ЄДРПОУ 32502186) заборгованість за Договором поставки № СТМ/26 від 25.07.2011 в розмірі 157424 (сто п'ятдесят сім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 90 коп. 10475 (десять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 54 грн. пені, 951 (дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 00 коп. 3% річних, 3090 (три тисячі дев'яносто) грн. 23 коп. інфляційних втрат та 2579 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 13 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 13.06.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.А. Колодій