номер провадження справи 24/66/19
30.05.2019 Справа № 908/612/19
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.
За участю представників:
від позивача: Борисенков В.С., адвокат, ордер на надання правової допомоги № 030108 від 22.04.2019, посвідчення № ЗП001202 від 05.01.2017
від відповідача: не прибув
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/612/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Поділляагрозахист” (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, ідентифікаційний код 37898486),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Барви” (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Барвінівка, вул. Шкільна, буд. 15, ідентифікаційний код 30870438)
про стягнення 106 089,58 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Поділляагрозахист” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Барви” про стягнення основного боргу в сумі 82 503,00 грн., пені в сумі 12 099,46 грн., річних відсотків у сумі 11 487,12 грн. за договором поставки № 18-04-18/123ЗПК/ДВ-Д від 18.04.2018.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 18.03.2019 позовну заяву залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 29.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 24/66/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 24.04.2019.
Ухвалою від 16.04.2019, у зв'язку з відрядженням судді Азізбекян Т.А., судове засідання перенесено з 24.04.2019 на 16.05.2019.
Ухвалою суду від 16.05.2019 відкладено розгляд справи на 28.05.2019.
В судовому засіданні 28.05.2019 оголошено перерву на 30.05.2019, про що винесено відповідну ухвалу.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 30.05.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оголошений склад суду.
Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.
Позивач оголосив про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відводів складу суду не заявлено.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі та зазначив, що 18.04.12018 між сторонами укладено договір поставки № 18-04-18/1233ПК/ДВ-Д, на виконання умов якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 82 503,00 грн. В порушення прийнятих на себе зобов'язань, отриманий товар відповідач не оплатив, внаслідок чого сума основного боргу становить 82 503,00 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня у розмірі 12 099,46 грн. та 11 487,12 річних. Просить суд, на підставі ст. ст. 193, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 230, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В засіданні 30.05.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
18.04.18 між товариством з обмеженою відповідальністю “Поділляагрозахист” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Барви” (Покупець) укладено договір поставки № 18-04-18/122ЗПК/ДВ, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язується передати (поставити) партіями у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення, а саме: мінеральне добриво, мікродобриво, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та провести оплату за нього.
Згідно п. 1.2. договору, Найменування Товару, чинні відносно Товару коди за відповідними класифікаторами, варіант тарування та/або пакування Товару, виробник та країна походження Товару, одиниці виміру кількості Товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії Товару визначаються в Договорі та/або у відповідній специфікації (надалі - Специфікація) до Договору, яка є його невід'ємною частиною.
Загальна ціна Договору становить загальну вартість Товару, за усіма Специфікаціями сумарно (п. 1.3.).
У розділу 3 договору сторони обумовили, що загальна сума Договору визначається на підставі цін, погоджених Сторонами у відповідних Специфікаціях, і визначається як сума всіх партій Товару, поставлених протягом строку дії даного Договору (п. 3.1.). Ціна Товару включає в себе усі витрати Постачальника, в тому числі, але не виключно: витрати щодо доставки Товару, вартість тари, пакування, маркування, страхування (за необхідності); ціна є остаточною і може бути змінена лише за письмовою згодою Сторін Договору, окрім випадків, передбачених Договором або відповідною Специфікацією (п. 3.2.). Оплата конкретної партії Товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у Договорі оплати в розмірі вартості партії Товару, зазначеної у відповідній Специфікації, протягом 5 (п'яти) банківським днів з моменту отримання Покупцем даної партії Товару, якщо інший термін та/або порядок оплати партії Товару не вказаний у відповідній Специфікації. Зобов'язання Покупця зі сплати ціни Товару вважається виконаним в момент списання з банківського рахунку Покупця відповідно до платіжних реквізитів, вказаних Постачальником у цьому договорі (п. 3.3.). Відносно окремої партії товару відповідною Специфікацією може бути передбачено інший строк та/або порядок розрахунків (п. 3.4.). У платіжному дорученні на оплату Товару Покупець зобов'язаний зазначити дату і номер Договору, номер рахунку-фактури виставленого Постачальником, призначення платежу (оплата вартості товару) якими здійснюється оплата п. 3.5.).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що Постачальник поставляє Товар в строки та на умовах базису поставки, визначених у відповідній Специфікації, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС-2010.
Згідно п. 4.4. договору, Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або втрати Товару у Покупця виникає з моменту отримання Покупцем Товару та підписання видаткової накладної та/або залізничної накладної.
У відповідності до п. 4.9. договору, приймання Товару за фактичною кількістю проводиться згідно з кількістю Товару, зазначеною у відповідній видатковій, товарно-транспортній або залізничній накладній, за якістю - згідно сертифіката якості виробника, ДСТУ та ТУ. Факт передачі Товару Покупцеві підтверджується підписаною з боку уповноваженого представника Покупця відповідної видаткової накладної, товарно-транспортної або залізничної накладної на підставі належним чином оформленої довіреності на отримання ТМЦ.
Претензії щодо неналежної якості та/або кількості Товару можуть бути заявлені Постачальнику протягом 10 календарних діб з моменту отримання Товару Покупцем, окрім можливих прихованих недоліків Товару, за якими претензії розглядаються протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати виявлення прихованих недоліків Товару (п. 4.14. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, за порушення умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та даним Договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В разі прострочення оплати Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого Товару, за кожен день прострочення (п. 5.3.). Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання Стороною відповідного зобов'язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором становить три роки (п. 5.4.).
У пункті 5.6. сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до Договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.
З дня закінчення строків оплати, передбачених у специфікації (ях) до Договору, вважається, що Постачальником пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) (п. 5.7.).
У відповідності до Специфікації № 1 від 18.04.2018 до договору купівлі-продажу № 18-04-18/122ЗПК/ДВ від 18.04.2018, ТОВ “Поділляагрозахист” зобов'язується поставити ТОВ “Барви” товар на загальну суму 82 503,00 грн. з ПДВ.
Специфікації № 1 встановлено, що товар продається на умовах часткової попередньої оплати та надання Продавцем відстрочення кінцевого розрахунку Покупцю. Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару, зазначену у даній специфікації в наступні строки:
- 30 % на суму 24 750,90 грн. до 01.08.2018;
- 70 % на суму 57 752,00 грн. до 30.10.2018.
Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару на умовах зазначених у даній Специфікації шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Попередня оплата, яка передбачена даною Специфікацією повинна бути здійснена протягом трьох банківських днів від дати пред'явлення Продавцем рахунку-фактури.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, згідно специфікації позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 82 503,00 грн., про що свідчать, видаткова накладна № 11-00052 від 05.11.2018; товарно-транспортна накладна № Р11 -00052 від 05.11.2018. На оплату товару відповідачу виставлено рахунок № 4991 від 18.04.2018.
Товар був прийнятий без жодних зауважень щодо його якості, кількості чи інших недоліків товару чи документації до нього.
Отже, позивачем умови договору виконані належним чином, жодних претензій відповідачем не заявлялось.
Проте, оплата товару у строк, визначений договором, відповідачем здійснена не була.
Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 82 503,00 грн., річних в сумі 11 487,12грн. та пені - 12 099,46 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
У спірних правовідносинах підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір поставки від 18.04.2018 № 18-04-18/122ЗПК/ДВ.
За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорі.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строк у повному обсязі не виконав, доказів суду не надав.
За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 82 503,00 грн.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Барви” 82 503,00 грн. суми основного боргу за договором поставки від 18.04.2018 № 18-04-18/122ЗПК/ДВ є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 12 099,46 грн. та 11 487,12 грн. відсотків річних.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розділом 5 сторонами обумовлена відповідальність сторін за порушення умов договору, про що зазначалося вище.
За порушення відповідачем строку оплати поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 12 099,46 грн. пені на загальну суму 82 503,00 грн. (борг складає - 24 750,90 грн. з 01.08.2018 та 57 752,10 грн. з 30.10.2018 року). Пеня нарахована за період з 01.08.2018 до 07.09.2018; з 07.09.2018 до 28.02.2019.
Факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару матеріалами справи доведено.
Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 12 099,46 грн., оскільки це не суперечить п. 5.3. договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище, у пункті 5.6. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в 25 % річних від несплаченої загальної вартості Товару протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем (відповідно до специфікації до Договору) та 48% річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.
Позивачем заявлено до стягнення 11 487,12 річних за період з 01.08.2018 по 31.01.2019 на суму 24 750,90 грн. та за період з 30.10.2018 по 28.02.2019 на суму 57 752,00 грн.
Розрахунок річних виконаний з дотриманням норм законодавства та умов договору, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.
Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1 921,00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Барви” (70151, Запорізька обл., Новомиколаївський р-н, село Барвінівка, вул. Шкільна, будинок № 15, ЄДРПОУ 30870438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляагрозахист» (21029, м. Вінниця, вул.. Хмельницьке шосе, буд.122, п/р НОМЕР_1 в АТ «УКРЕКСІМБАНК» м. Вінниця) - 82 503 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот три) грн. 00 коп. основного боргу, 12 099 (дванадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп. пені, 11 487 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 12 коп. річні відсотки та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13.06.2019.
Суддя Т.А. Азізбекян