10.06.2019 Справа № 904/4260/18
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Мацекос І.М.
представники сторін:
від позивача за первісним позовом: Биструшкін О.С., ордер серії ДП №1270/004 від 30.01.2019, посвідчення №0877 від 10.02.2004, адвокат
від відповідача за первісним позовом: Коломійцева Д.М., ордер серії КВ №289012 від 09.04.2019, свідоцтво серії КВ №6002 від 23.11.2017, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія Інвітро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі №904/4260/18 (суддя Рудь І.А.; рішення ухвалене о 16:54 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 28.12.2018)
за первісним позовом фізичної особи-підприємця Керелюса Ігоря Ілліча, м.Павлоград, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія Інвітро", м.Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 165521 грн. 68 коп. за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 №25/15
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія Інвітро", м.Дніпро
до фізичної особи-підприємця Керелюса Ігоря Ілліча, м.Павлоград, Дніпропетровська область
про визнання зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 №25/15 припиненими з 01.12.2017
Фізична особа-підприємець Керелюс Ігор Ілліч звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" заборгованість в сумі 165521,68 грн., з яких: 120888,52 грн. - основний борг, 44633,16 грн. - неустойка.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань в частині сплати орендних платежів за договором від 01.07.2015 №25/15 суборенди нежитлового приміщення загальною площею 77 кв. м за адресою: м. Павлоград, вул. Карла Маркса, буд. 75/ 2, та зобов'язань зі сплати неустойки за неповернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі після спливу строку дії договору.
16.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати зобов'язання за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 №25/15 припиненими з 01.12.2017.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що оскільки сторони не дійшли згоди щодо розірвання спірного договору суборенди, у липні 2017, у зв'язку із переїздом на іншу адресу діяльності, на яку була видана нова ліцензія, лабораторія повністю звільнила суборендоване на підставі спірного договору приміщення загальною площею 77 кв. м за адресою м. Павлоград, вул . Карла Маркса, буд. 75/ 2 та передала 11.08.2017 відповідачу за зустрічним позовом ключі від вказаного приміщення. Однак складені суборендарем акт прийому-передачі приміщення та акт прийому-передачі ключів від приміщення ФОП Керелюс І.І. підписувати відмовився. Починаючи з серпня 2017 відповідач за зустрічним позовом в порушення п.п. 4.2.2., 4.2.5. договору, не виставляв вимог щодо сплати орендних платежів та рахунків за комунальні послуги, не направляв акти виконаних робіт (наданих послуг) з суборенди приміщення тощо. Проте, у листопаді 2017 ФОП Керелюс І .І . звернувся до господарського суду із позовом до лабораторії про стягнення заборгованості з орендної плати за спірним договором за період з серпня по листопад 2017 року в сумі 70652 грн. 97 коп., який було задоволено у повному обсязі рішенням суду від 14.03.2018. Але з грудня 2017 ФОП Керелюс І.І. не розпочав надсилати лабораторії рахунки та акти для оплати вартості суборенди, не надав ключі від приміщення, не вимагав його повернення. Позивач за зустрічним позовом вважає, що фактично орендні відносини за спірним договором вже були припинені, а позивач не мав змоги користуватися приміщенням, що й стало підставою для звернення до суду із відповідними зустрічними вимогами.
Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" прийнято господарським судом для спільного розгляду з первісним позовом ФОП Керелюса І.І.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі №904/4260/18 первісний позов задоволений повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" на користь Фізичної особи - підприємця Керелюс Ігоря Ілліча 120 888 грн. 52 коп. основного боргу, 44 633 грн. 16 коп. неустойки, 2482 грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору.
У задоволення зустрічного позову відмовлено повністю.
Означене рішення вмотивоване тим, що судом встановлено, що ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" неналежним чином виконало свої договірні зобов'язання, чим порушило умови укладеного із ФОП Керелюс І.І. договору суборенди та приписи чинного законодавства. Водночас судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та достовірних доказів розірвання договору, тому зустрічні вимоги про визнання припиненими з 01.12.2017 зобов'язання за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 №25/15 задоволенню не підлягають.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі №904/4260/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що означене рішення є необґрунтованим у зв'язку з неповнотою встановлення обставин, які мають значення для справи, а також невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Тому просить скасувати означене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця Керелюса Ігоря Ілліча до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" відмовити повністю, а вимоги за зустрічним позовом про визнання зобов'язань за договорам суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 №25/1 припиненими з 01.12.2017 - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" вказує, що
наведений ФОП Керелюс І.І. розрахунок суборендної плати у позовній заяві є невірним, а вимоги про сплату додатково суми 5677,40 грн. за період з серпня 2017 по листопад 2017 року є неправомірною, оскільки стягнення орендної плати за цей період вже було предметом судового розгляду, а визначений розмір орендної плати, що був визначений ФОП КерелюсомІ. І. , не відповідає умовам укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 01.09.2016. Вказує, що ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" у липні та серпні 2017 року направляло ФОП Керелюсу І .І . повідомлення про дострокове розірвання договору суборенди, які були отримані ФОП Керелюс І . І., проте залишені без задоволення. В той же час ФОП Керелюс І.І. здійснив фактичні дії щодо припинення орендних відносин. А саме отримав ключі від суборендованого приміщення у співробітника ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО". Забравши ключі від приміщення ФОП Керелюс І . І. здійснив дії, які перешкоджали ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" здійснювати свою діяльність в орендованому приміщенні. Таким чином, оскільки ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" (суборендар) повідомило ФОП Керелюса І.І. (орендаря) про розірвання договору, а останній погодився з цим (про що може свідчити, зокрема, його поведінка - а саме конклюдентні дії, зокрема, отримання ключів від приміщення, не надсилання жодних документів за договором, актів, рахунків), то таку згоду можна вважати відповіддю (акцептом) на пропозицію (оферту) розірвати договір, відповідно до положень статті 642 Цивільного кодексу України. Тому з моменту отримання орендарем акцепту угода про розірвання договору вважатиметься вчиненою.
Фізична особа - підприємець Керелюс Ігор Ілліч (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що доводи апеляційної скарги ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" не спростовують висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі №904/4260/18 за позовом Фізичної особи - підприємець Керелюс Ігоря Ілліча до ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" про стягнення грошової суми.
Заявою від 21.05.2019 ФОП Керелюс І.І. просить суд апеляційної інстанції постановити окрему ухвалу у справі, в якій звернути увагу ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" на необхідність усунення недоліків в діяльності юридично служби цього підприємства та запобігання їх повторенню в майбутньому.
ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" у додаткових поясненнях з приводу заяви ФОП Керелюс І.І. про постановлення судом окремої ухвали зазначило, що кожна сторона процесу має право доводити суду свою позицію, оцінку які буде і має право давати суд при винесенні рішення, а не інша сторона процесу або її представник. Також зазначило, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язково для господарського суду.
Розглянувши заяву ФОП Керелюс І.І., керуючись повноваженнями наданими статтею 246 Господарського процесуального кодексу України, частина перша якої, встановлює, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу, колегія судів протокольно ухвалила відмовити в постановленні окремої ухвали щодо усунення недоліків в діяльності ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" за відсутністю для цього достатніх підстав.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 10.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлені такі обставини.
01.07.2015 між Фізичною особою-підприємцем Керелюс Ігор Ілліч (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №25/15 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 77 кв. м, що розташоване за адресою: місто Павлоград, вулиця Карла Маркса, 75/2, в подальшому назване Об'єкт суборенди (п.1.1. договору).
Об'єкт суборенди знаходиться у користуванні орендаря відповідно до договору № 02 оренди від 01.07.15. Згода власників приміщення на передачу його в суборенду отримана (п.1.2. договору).
Об'єкт суборенди передається суборендареві для розміщення відділення забору біологічного матеріалу (надалі - цільове призначення) (п.1.4. договору).
Балансова вартість об'єкта суборенди станом на дату укладання договору становить 2200000 грн. (п.1.5. договору).
З користування об'єктом суборенди суборендарем вноситься суборендна плата у грошовій формі в національній валюті України. Суборендна плата включає вартість всіх платежів, пов'язаних з користуванням об'єктом суборенди, зокрема, вартість електроенергії, водопостачання та водовідведення, вартість опалення, а також експлуатаційні витрати. Суборендна плата починає нараховуватись з дати підписання акту прийому - передачі об'єкта суборенди в суборенду та припиняє нараховуватись в дату підписання акту про повернення об'єкта суборенди орендарю (п. 2.1. договору).
Щомісячна суборендна плата складається з постійної частини та змінної частини. Змінна частина покриває витрати, пов'язані з користуванням приміщенням, зокрема, вартість електроенергії, вартість водопостачання та водовідведення, вартість опалення, експлуатаційні витрати. Розмір постійної частини суборендної плати за перший місяць дії договору складає 15400 грн. За кожний наступний після першого місяця суборенди розмір суборендної плати розраховується шляхом помноження суборендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за місяць, що передує звітному. Орендар має право змінювати розмір орендної плати шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.2.2 договору).
Суборендар зобов'язується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі Об'єкта суборенди сплатити Орендарю 15 400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) гривень - завдаток за останні дні користування об'єктом суборенди у рахунок належних з суборендаря за договором платежів на забезпечення їх виконання. У випадку припинення дії Договору (у тому числі достроково) сума завдатку зараховується у рахунок сплати суборендної плати за останні дні суборенди приміщень (п. 2.4. договору).
Сторони домовились, що суборендна плата сплачується наступним чином: до 15 числа поточного місяця, суборендар на підставі договору сплачує передоплату у розмірі, зазначеному у п. 2.2. договору; не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, суборендар сплачує другу (змінну) частину суборендної плати на підставі рахунку орендаря (п. 2.5. договору).
Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендаря. Інші види платежів, не узгоджені в цьому договорі, суборендарем не здійснюються (п. 2.6. договору).
Факт надання послуг з суборенди підтверджується підписанням сторонами акту виконання робіт (наданих послуг) з суборенди приміщення за відповідний місяць (п. 2.7. договору).
У разі використання об'єкта суборенди після закінчення строку дії даного договору суборендар сплачує суборендні платежі у розмірі та в порядку, які передбачені цим договором до дня фактичного звільнення об'єкта суборенди та передачі суборендованого майна згідно Акту прийому - передачі (п. 2.9. договору).
Орендар передає у тимчасове платне користування об'єкт суборенди суборендарю в момент підписання Акту прийому - передачі об'єкта суборенди, що є невід'ємною частиною договору, із зазначенням технічного стану об'єкта суборенди, наявного обладнання, інвентарю та іншого майна, що належить орендарю і передається разом з об'єктом суборенди. Акт прийому - передачі об'єкту суборенди підписується повноважним представниками сторін. По одному примірнику вказаного акта знаходиться у кожної сторони. У момент підписання Акту прийому - передачі орендар передає суборендарю ключі від об'єкта суборенди (п. 3.1. договору).
Суборендар повертає об'єкт суборенди в момент підписання відповідного Акту прийому-передачі об'єкта суборенди. Повернення об'єкта суборенди з суборенди відбувається в останній день строку дії цього договору, або у день його дострокового розірвання. Суборендар повинен повернути об'єкт суборенди у такому ж стані, що існував на день його передачі орендарем, і, з урахуванням нормального фізичного зносу та зроблених суборендарем поліпшень та ремонту. У разі вимоги орендаря повернути приміщення у стані попередньому до здійснення суборендарем поліпшень та ремонту (відповідно до планового розташування) відшкодувати орендарю збитки у сумі 5000 (п'ять) тисяч гривень 00 копійок на відновлення приміщення до належного стану (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору орендар зобов'язаний:
Передати суборендарю об'єкт суборенди за Актом прийому - передачі протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати підписання цього договору (п. 4.2.1. договору).
Не чинити перешкод суборендарю в здійсненні його діяльності в об'єкті суборенди та в користуванні ним, не втручатися в господарську діяльність суборендаря (п. 4.2.3. договору).
Прийняти від суборендаря об'єкт суборенди у строки та в порядку, що встановлені даним договором, у випадку дострокового розірвання даного договору, припинення його дії або відмови від нього (п. 4.2.5. договору).
Суборендар має право самостійно здійснювати господарську діяльність у об'єкті суборенди в межах, встановлених чинним законодавством України та даним договором (п. 5.1.1. договору).
Суборендар має право достроково розірвати цей договір у випадках, визначених цим договором (п.5.1.6 договору).
Згідно з п. 5.2. договору суборендар зобов'язаний:
Прийняти у орендаря приміщення за Актом прийому - передачі (п. 5.2.1. договору).
Своєчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату (п. 5.2.2. договору).
У разі припинення дії договору або закінчення строку суборенди, не пізніше 5 (п'ять) робочих дні з моменту настання вказаної події за Актом прийому - передачі повернути об'єкт суборенди (п. 5.2.6. договору).
У випадку неповернення об'єкта суборенди протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту, коли об'єкт суборенди повинен бути повернений орендарю, суборендар сплачує орендарю договірну санкцію у розмірі подвійної щомісячної орендної плати до моменту фактичного повернення об'єкту суборенди (п. 6.1.7. договору).
Цей договір набирає чинності з " 01" липня 2015 року та діє по 31 травня 2018 року включно (п. 8.1. договору).
Відповідно до п. 8.3. договору цей договір припиняє свою дію у наступних випадках:
- за згодою сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до договору. При цьому сторона - ініціатор припинення договору надсилає письмове повідомлення цінним листом з описом вкладення про припинення договору іншій стороні не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до пропонованої дати припинення договору (п. 8.3.1. договору);
- завершення строку дії договору суборенди (п. 8.3.2. договору);
- за рішенням суду, яке набуло законної сили (п. 8.3.3. договору);
- у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин відповідно до пп. 7.1.-7.3. цього договору (п. 8.3.4. договору).
01.07.2015 ФОП Керелюс І .І . (орендар) передав, а ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" (суборендар) прийняв відповідно до умов договору суборенди, об'єкт площею 77,00 кв.м, розташований за адресою: місто Павлоград, вулиця Карла Маркса, 75/2, з метою розміщення забору біоматеріалу, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкту оренди до договору (т.1 а.с.13).
01.09.2016 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (т.1 а.с.14), в якій домовились, що починаючи з 01 вересня 2016 року плата за користування об'єктом суборенди складатиме 17500 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень на місяць з розрахунку 227,27 грн. х 77 кв. м = 17500,00 грн. Решта умов договору суборенди, які не згадуються у цій додатковій угоді, залишаються без змін. Ця додаткова угода набуває чинності з 01 вересня 2016 року.
У зв'язку із порушенням суборендарем умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати у період з серпня по листопад 2017 року, орендар звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" заборгованості у розмірі 70652 грн. 97 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 по справі №904/10353/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2018, позов Фізичної особи-підприємця Керелюса Ігоря Ілліча задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" на користь Фізичної особи - підприємця Керелюс Ігоря Ілліча заборгованість з орендної плати за договором суборенди нежитлового приміщення №25/15 від 01.07.2015 за період з серпня по листопад 2017 року у розмірі 70652,97 грн. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1600,00 грн.
05.04.2018 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 у справі №904/10353/17 було видано наказ.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що суборендар, в порушення умов договору, не виконував своє зобов'язання по сплаті орендної плати та припинив вносити орендні платежі, у зв'язку з чим його заборгованість перед орендарем за період з серпня по листопад 2017 року складає 70652 грн. 97 коп.
У зв'язку з подальшим невиконанням ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" своїх зобов'язань зі сплати орендної плати після листопада 2017 року, ФОП Керелюс І.І. здійснив розрахунок орендної плати за період з грудня 2017 по травень 2018 (останній місяць дії спірного договору відповідно до умов п. 8.1.) загальний розмір якої становить 130611 грн. 18 коп., а саме:
- за грудень 2017 суборендна плата становить 21170 грн. 80 коп. (20981 грн. 96 коп. суборендна плата за листопад 2017 х 100,9% індекс інфляції за листопад 2017);
- за січень 2018 суборендна плата становить 21382 грн. 51 коп. (21170 грн. 80 коп. суборендна плата за грудень 2017 х 101,0% індекс інфляції за грудень 2017);
- за лютий 2018 суборендна плата становить 21703 грн. 25 коп. (21382 грн. 51 коп. суборендна плата за січень 2018 року х 101,5% індекс інфляції за січень 2018);
- за березень 2018 суборендна плата становить 21898 грн. 58 коп. (21703 грн. 25 коп. суборендна плата за лютий 2018 х 100,9% індекс інфляції за лютий 2018);
- за квітень 2018 суборендна плата становить 22139 грн. 46 коп. (21898 грн. 58 коп. суборендна плата за березень 2018 х 101,1% індекс інфляції за березень 2018);
- за травень 2018 суборендна плата становить 22316 грн. 58 коп. (22139 грн. 46 коп. суборендна плата за квітень 2018 х 100,8% індекс інфляції за квітень 2018).
Також позивач за первісним позовом зазначає, що за період з серпня 2017 по листопад 2017 року розмір суборендної плати становить 82388 грн. 76 коп., яка розраховувалась наступним чином:
- за вересень 2016, відповідно до підписаної сторонами додаткової угоди № 1 від 01.09.2016 до договору, суборендна плата становить 17500 грн. 00 коп.;
- за жовтень 2016 суборендна плата становить 17815 грн. 00 коп. (17500 грн. 00 коп. суборендна плата за вересень 2016 х 101,8% індекс інфляції за вересень 2016);
- за листопад 2016 суборендна плата становить 18313 грн. 82 коп. (17815 грн. 00 коп. суборендна плата за жовтень 2016 х 102,8% індекс інфляції за жовтень 2016);
- за грудень 2016 суборендна плата становить 18643 грн. 47 коп. (18313 грн. 82 коп. суборендна плата за листопад 2016 х 101,8 % індекс інфляції за листопад 2016);
- за січень 2017 суборендна плата становить 18811 грн. 26 коп. (18643 грн. 47 коп. суборендна плата за грудень 2016 х 100,9% індекс інфляції за грудень 2016);
- за лютий 2017 суборендна плата становить 19018 грн. 18 коп. (18811 грн. 26 коп. суборендна плата за січень 2017 х 101,1% індекс інфляції за січень 2017);
- за березень 2017 суборендна плата становить 19208 грн. 36 коп. (19018 грн. 18 коп. суборендна плата за лютий 2017 х 101,0% індекс інфляції за лютий 2017);
- за квітень 2017 суборендна плата становить 19554 грн. 11 коп. (19208 грн. 36 коп. суборендна плата за березень 2017 х 101,8% індекс інфляції за березень 2017);
- за травень 2017 суборендна плата становить 19730 грн. 10 коп. (19554 грн. 11 коп. суборендна плата за квітень 2017 х 100,9% індекс інфляції за квітень 2017);
- за червень 2017 суборендна плата становить 19986 грн. 59 коп. (19730 грн. 10 коп. суборендна плата за травень 2017 х 101,3% індекс інфляції за травень 2017);
- за липень 2017 суборендна плата становить 20306 грн. 38 коп. (19986 грн. 59 коп. суборендна плата за червень 2017 х 101,6% індекс інфляції за червень 2017);
- за серпень 2017 суборендна плата становить 20346 грн. 99 коп. (20306 грн. 38 коп. суборендна плата за липень 2017 х 100,2% індекс інфляції за липень 2017);
- за вересень 2017 суборендна плата становить 20326 грн. 64 коп. (20346 грн. 99 коп. суборендна плата за серпень 2017 х 99,9% індекс інфляції за серпень 2017);
- за жовтень 2017 суборендна плата становить 20733 грн. 17 коп. (20326 грн. 64 коп. суборендна плата за вересень 2017 х 102,0% індекс інфляції за вересень 2017);
- за листопад 2017 суборендна плата становить 20 981 грн. 96 коп. (20733 грн. 17 коп. суборендна плата за жовтень 2017 х 101,2% індекс інфляції за жовтень 2017).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 у справі №904/10353/17 встановлено, що відповідач добровільно сплатив лише 6058 грн. 45 коп. Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем по договору за період з серпня 2017 по листопад 2017 включно складає 76330 грн. 31 коп. (82388 грн. 76 коп. - 6058 грн. 45 коп.).
ФОП Керелюс І.І ., користуючись своїм правом на пред'явлення вимог в меншому розмірі, звертаючись до господарського суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія Інвітро" заборгованості за неповне та несвоєчасне внесення суборендних платежів за період з серпня по листопад 2017 року за договором суборенди нежитлового приміщення №25/15 від 01.07.2015 (справа №904/10353/17) заявив до стягнення 70652 грн. 97 коп.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у справі №904/10353/17 встановлено, що згідно з розрахунком позивача заборгованість дорівнює 76330,31 грн., проте позовні вимоги підлягають задоволенню у межах заявленого розміру. Також колегія суддів зазначила, що обставини визначення позивачем заборгованості по суборендній платі в сумі 76330,31 грн. не були предметом дослідження при розгляді справи господарським судом.
В порядку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 у справі №904/10353/17 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 70652 грн. 97 коп., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, за розрахунком ФОП Керелюс І.І. на момент подання даного позову несплачена заборгованість по оплаті суборендної плати по договору за період з серпня 2017 по листопад 2017 становить 5677 грн. 34 грн. (76330 грн. 31 грн. - заборгованість за період з серпня 2017 по листопад 2017 мінус 70652 грн. 97 грн. - стягнута сума за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018 по справі №904/10353/17).
Крім того, ФОП Керелюс І.І . зазначив, що суборендар, відповідно до положень п. 2.4. договору, сплатив завдаток в розмірі 15400 грн. 00 коп., який зараховується у рахунок сплати суборендної плати за останні дні суборенди приміщень.
Таким чином, за підсумковим розрахунком ФОП Керелюс І.І. сума заборгованості відповідача з оплати суборендної плати по договору становить 120888 грн. 52 грн. (5677 грн. 34 коп. несплачена заборгованість за період з серпня 2017 по листопад 2017 включно + 130611 грн. 18 коп. заборгованість за період з грудня 2017 по травень 2018 року включно - 15400 грн. 00 коп. завдаток за останні дні користування об'єктом суборенди).
Також ФОП Керелюс І.І. стверджує, що оскільки пунктом 8.1. договору передбачено, що цей договір діє по 31.05.2018 включно, то, відповідно до вимог п. 5.2.6. договору, суборендар зобов'язаний був повернути орендарю об'єкт суборенди по договору у строк до 07.06.2018 включно у стані, в якому він був одержаний в суборенду, з урахування нормального зносу.
Однак в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" після закінчення строку дії договору у встановлений строк об'єкт суборенди не повернуло.
Враховуючи викладене, ФОП Керелюс І.І ., посилаючись на частини 2 статті 758 Цивільного кодексу України та умови п. 6.1.7 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом неустойку за користування об'єктом суборенди в червні 2018 у розмірі 44633 грн. 16 коп. (2 х 22316 грн. 58 коп. суборендна плата за травень 2018 х 100,0% індекс інфляції травень 2018).
Не сплата ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" орендної плати за період з 01.12.2017 по 31.05.2018 та неустойки за неповернення об'єкта суборенди стало причиною для чергового звернення ФОП Керелюса І.І. до господарського суду із вимогами, що є предметом первісного позову.
ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" із первісними позовними вимогами не погодилось та подало зі своєї сторони зустрічну позовну заяву до ФОП Керелюс І . І., в якій просило визнати зобов'язання за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 №25/15 припиненими з 01.12.2017 - дати, з якої розпочався новий спірний період у відносинах сторін.
Судами першої та апеляційної встановлено також, а матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" направило ФОП Керелюсу І.І. повідомлення №197 від 23.06.2017, в якому зазначило, що у зв'язку зі змінами в організації господарської діяльності потреба в оренді приміщення площею 77 кв. м, що розташоване за адресою м. Павлоград, вул. Карла Маркса (нова назва Центральна), 75/2, відпала, у зв'язку із чим пропонував укласти додаткову угоду про розірвання договору суборенди №25/15 від 01.07.2015 з 16.07.2017.
У якості доказу направлення вказаного повідомлення та примірників додаткової угоди №2, ТОВ "Незалежна лабораторія "ІНВІТРО" надало до суду копії фіскального чека та опису вкладення. Відповідно до вказаного фіскального чеку, поштовому відправленню на адресу позивача, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 4900052964585. Відповідно до роздруківки з WEB сайту Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), відправлення за вищевказаним номером 07.07.2017 вручено особисто.
ФОП Керелюс І.І. у відповідь на повідомлення №197 від 23.06.2017, листом від 14.07.2017 повідомив суборендаря, що зобов'язання за договором повинні виконуватись по 31.05.2018 включно. Зазначив, що у господарській діяльності ФОП Керелюса І.І. змін не відбулось, тому він як і раніше планує по 31.05.2018 отримувати прибуток від надання в оренду приміщення площею 77 кв. м, що розташоване за адресою м.Павлоград, вул. Карла Маркса (нова назва Центральна), 75/2. У зв'язку із чим відмовив у підписанні Додаткової угоди №2.
У липні 2017 ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" повністю звільнило суборендоване приміщення за вказаною адресою, у зв'язку з переїздом на іншу адресу діяльності (м.Павлоград, вулиця Центральна, будинок 90 /к-2 ), на яку була видана нова ліцензія (перелік ліцензіатів, затверджений Наказом МОЗ України від 15.06.2017 №659).
Ліцензія на медичну практику ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" за адресою: м.Павлоград, вул. Карла Маркса, 75/2 була припинена з 01.08.2017, відповідно до п. 23 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених Постановою КМУ від 02.03.2016 №285.
Згідно із порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій (п.14 глави 2 розділ II Податкового кодексу України) зареєстрований за адресою м.Павлоград, вул. Карла Маркса, 75/2 реєстратор розрахункових операцій 27.07.2017 перереєстрований на вищевказану нову адресу діяльності у місті Павлоград, на яку була отримана ліцензія МОЗ. Тобто розрахункові операції за адресою суборенди за спірним договором вже не велись.
Починаючи з серпня 2017 ФОП Керелюс І.І. перестав надсилати ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" рахунки на сплату суборендної плати, рахунки на користування комунальними послугами, акти виконаних робіт (наданих послуг) з суборенди приміщення, які були відповідно до договору підставами для сплати зазначених сум, оскільки фактично орендні відносини було припинено сторонами договору.
11.08.2017 ФОП Керелюс І.І. отримав ключі від суборендованого приміщення у співробітника ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" у приміщенні відділення забору біоматеріалу ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО", що розташоване за адресою: м.Павлоград вул. Центральна, буд. 90/к-2, про що співробітниками ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" складено Акт прийому-передачі ключів.
Вказана дата узгоджується з вимогами п. 8.3.1. договору суборенди, оскільки повідомлення з пропозицією розірвання вказаного договору орендарем отримане 07.07.2017, тому умова про повідомлення за 30 календарних днів виконана.
На розміщених у оголошенні фотознімках видно, що приміщення не використовується, на вході до приміщення розміщений банер ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" про переїзд ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" на іншу адресу.
У подальшому ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" звернулося до ФОП Керелюса І. І. із повідомленням №2 від 18.08.2017, в якому зазначило про використання свого права на дострокове припинення договору суборенди, у відповідності з умовами договору, а тому останнім днем суборенди є 10.08.2017.
За користування приміщенням з 01.08.2017 по 10.08.2017 суборендар перерахував орендарю суборендну плату. У зв'язку із чим, просив підписати та повернути додаткову угоду №2 від 10.08.2017, акт приймання-передачі приміщення та акти виконаних робіт. Також просив надати змогу зняти та забрати обладнання, що належить ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" (датчики пожежної та охоронної сигналізації).
У якості доказу направлення вказаного повідомлення та додатків, ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" надало до суду копії фіскального чека та опису вкладення. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ФОП Керелюс І.І. отримав вказане поштове відправлення 01.09.2017.
З серпня 2017 ФОП Керелюс І.І. не вимагав сплати орендних платежів та надав оголошення №432001508 щодо передачі приміщення в оренду на сайті www.olx.ua.
З 01.12.2017 орендар також не надсилав суборендарю рахунки на сплату суборендної плати, рахунки за користування комунальними послугами, акти виконаних робіт (наданих послуг) з суборенди приміщення, які відповідно до договору є підставами для сплати зазначених сум; не надав ключі від приміщення, не вимагав повернення приміщення.
Оскільки фактично орендні відносини за договором суборенди нежитлового приміщення №25/15 від 01.07.2015 вже були припинені, приміщення повернуто, ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" (суборендар) починаючи з 11.08.2018 не використовувало означений об'єкт суборенди.
З огляду на викладене, ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" стверджує, що умовами договору передбачено право суборендаря на дострокове припинення договору (п. 5.1.6.), він у відповідності з п. 8.3.1. своєчасно направив орендарю повідомлення про дострокове припинення строку дії договору за своєю ініціативою, вказане повідомлення останнім отримано, орендоване приміщення суборендарем своєчасно звільнено, ключі від приміщення передані, тому є всі підстави вважати договір суборенди №25/15 від 01.07.2015 припиненим з 10.08.2017.
Невизнання цього факту та подальші нарахування орендної плати та неустойки, які є предметом первісного позову, стало приводом для звернення ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" із зустрічним позовом про визнання зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення припиненими з 01.12.2017.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору суборенди, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень статей 4, 173-175 і частини першої статті 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та частини першої статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 ,2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (стаття 286 Господарського кодексу України).
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (частина третя статті 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Цивільного кодексу України).
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина 2 статті 598 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частина друга статті 785 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Задовольняючи повністю позовні вимоги за первісним позовом та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з тим, що ФОП Керелюс І.І. не прийнято пропозицію ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" про дострокове розірвання договору суборенди означених приміщень строк дії цього договору закінчився 31.05.2018, а тому у ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" виникли зобов'язання сплатити орендну плату за період з грудня 2017 року по червень 2018 року включно, а також сплатити неустойку у зв'язку з неповерненням об'єкта оренди за актом приймання-передачі. Твердження ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" про припинення договірних відносин за вказаним договором суборенди з 10.08.2017 визнані судом такими, що не знайшли свого підтвердження, оскільки за умовами договору передбачено, що повернення об'єкта суборенди відбувається виключно шляхом підписання акту приймання-передачі, натомість можливість повернення об'єкту суборенди шляхом підписання акту передачі ключів цим договором не передбачена.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Причиною спору є питання, з якої дати та на яких підставах слід вважати припиненим означений договір суборенди та які зобов'язання, що виникли внаслідок укладення та виконання цього договору, є такими, що не виконані сторонами належним чином.
Судом встановлено, що листом №197 від 23.06.2017 ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" уперше запропонувало ФОП Керелюсу І.І. розірвати договір суборенди шляхом підписання додаткової угоди. Однак, в свою чергу, ФОП Керелюс І.І. у листі від 14.07.2016 відмовився підписувати додаткову угоду про розірвання договору суборенди з посиланням на те, що він планує отримувати прибуток від надання в оренду нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 75/2.
Додаткова угода про розірвання договору чи скорочення строку його дії, підписана сторонами та скріплена їх печатками, в матеріалах справи відсутня.
Відтак, сторонами не досягнуто згоди щодо дострокового розірвання спірного договору в порядку встановленому цим договором.
Згідно з частинами 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Доказів розірвання спірного договору у судовому порядку під час розгляду даного спору не надано.
Частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Доказів повернення означених приміщень за двостороннім актом приймання-передачі матеріали справи не містять.
Щодо тверджень ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" про передачу ключів від орендованого приміщення ФОП Керелюс І.І. , суд першої інстанції правильно встановив, що акт передачі ключів орендарем не підписаний, у зв'язку із чим не є належним доказом цього факту в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Разом із цим суд першої інстанції доречно відзначив, що якщо допустити факт передачі ключів, то такий факт, як самовільна передача ключів від суборендованого приміщення орендарю не є обставиною, за яку суборендар не відповідає, а отже посилання ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО", що внаслідок цього у суборендаря виникли перешкоди в користуванні означеним приміщенням, за які він не відповідає, є безпідставними та необґрунтованими.
За встановлених вище обставин колегія суддів погоджується, що суд першої інстанції правильно визначив, що договір №25/15 суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 припинив свою дію відповідно до п. 8.1. договору за закінченням строку його дії, тобто 31.05.2018.
Аргументи ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" про фактичне припинення договору суборенди до закінчення строку його дії відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами, які свідчать як про не отримання суборендарем згоди орендаря на дострокове розірвання договору, так і не вчинення сторонами дій з належного оформлення припинення договору шляхом складання двостороннього акту приймання-передачі об'єкта оренди. Надсилання сторонами одна одній актів приймання-передачі, які підписані з однієї сторони, проте не прийняті іншою стороною, без учинення сторонами дій по реальному огляду та передачі об'єкта суборенди, - не можуть підтверджувати факт повернення об'єкта суборенди з дотриманням умов договору та вимог чинного законодавства.
Так умовами п. 3.2. договору визначено, що суборендар повертає об'єкт суборенди в момент підписання відповідного Акту прийому-передачі об'єкта суборенди. Повернення об'єкта суборенди з суборенди відбувається в останній день строку дії цього договору, або у день його дострокового розірвання. Суборендар повинен повернути об'єкт суборенди у такому ж стані, що існував на день його передачі орендарем, і з урахуванням нормального фізичного зносу та зроблених суборендарем поліпшень та ремонту.
У разі припинення дії договору або закінчення строку суборенди, не пізніше 5 (п'ять) робочих дні з моменту настання вказаної події за Актом прийому - передачі повернути об'єкт суборенди (п. 5.2.6. договору).
З аналізу наведених пунктів договору вбачається, що повернення з суборенди майна відбувається виключно шляхом підписання Акту прийому - передачі.
Можливість повернення об'єкта суборенди шляхом підписання Акту передачі ключів спірним договором не передбачена.
Надані позивачем за зустрічним позовом у якості доказів копії світлин фасаду приміщення не свідчать про припинення дії договору суборенду у встановленому законом та договором порядку. Витяг з сайту www.olx.ua щодо об'яви також не є доказом виконання позивачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором оренди та передачу орендованого приміщення відповідачу за зустрічним позовом.
Наведеним спростовуються доводи ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" про фактичне припинення спірного договору, у зв'язку з припиненням медичної практики в орендованому приміщенні та звільненні цього приміщення.
Судом першої інстанції не встановлено також й обставин, за які ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" не відповідає в розумінні положень частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
Отже є обґрунтованими та правомірним висновок суду про відсутність підстав для звільнення цієї особи від сплати орендної плати до моменту закінчення строку дії договору.
Як зазначено вище, обов'язок своєчасної сплати орендної плати орендарем передбачено п.п.5.2.2. договору, частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Уклавши спірний договір, сторони погодили розмір суборендної плати, порядок розрахунку щомісячної суборендної плати, строк оплати щомісячної суборендної плати та реквізити, на які повинні перераховуватись грошові кошти. Відтак ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" мало змогу самостійно розраховувати та сплачувати суборендну плату. Таким чином, не надсилання орендарем суборендарю Актів виконаних робіт (наданих послуг) та рахунків на оплату не свідчить про припинення договору та не звільняє суборендаря від обов'язку своєчасно сплачувати орендну плату.
Як вже зазначалось, згідно з п. 2.2 договору щомісячна суборендна плата складається з постійної частини та змінної частини. Змінна частина покриває витрати, пов'язані з користуванням приміщенням, зокрема, вартість електроенергії, вартість водопостачання та водовідведення, вартість опалення, експлуатаційні витрати. Розмір постійної частини суборендної плати за перший місяць дії договору складає 15400 грн. За кожний наступний після першого місяця суборенди розмір суборендної плати розраховується шляхом помноження суборендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за місяць, що передує звітному. Орендар має право змінювати розмір орендної плати шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
З огляду на викладене, сторони скористались своїм правом на періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном передбаченим частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України та в п. 2.2 договору чітко встановили, що за кожний наступний після першого місяця суборенди розмір суборендної плати розраховується шляхом помноження суборендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за місяць, що передує звітному, а також встановили право орендаря змінювати розмір орендної плати шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Уклавши додаткову угоду №1 від 01.09.2016, яка визначає розмір орендної плати починаючи з 01.09.2016 року в сумі 17500 грн., сторони водночас визначили, що решта умов договору суборенди, які не згадуються у цій додатковій угоді, залишаються без змін.
За встановлених обставин, колегія суддів відхиляє аргументи ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості з орендної плати, для визначення якої ФОП Керелюс І.І. застосував індекси інфляції за відповідні періоди.
Отже є правильним висновок суду першої інстанції, що ТОВ "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" неналежним чином виконало свої договірні зобов'язання, чим порушило умови укладеного із ФОП Керелюс І.І. договору суборенди та вищевказані приписи чинного законодавства, а відтак й права останнього на отримання орендної плати за користування об'єктом суборенди та неустойки за неповернення об'єкта оренди в порядку, визначеному умовами договору та нормами чинного законодавства.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 120888 грн. 52 коп. основного боргу та 44633 грн. 16 коп. неустойки та про відмову в задоволенні вимог зустрічного позову про визнання припиненими з 01.12.2017 зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2015 №25/15.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені відповідачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія ІНВІТРО" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2018 у справі №904/4260/18 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Незалежна лабораторія Інвітро".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 14.06.2019.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Е.В. Орєшкіна