вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" червня 2019 р. Cправа № 902/283/19
Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця. 21050) в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008)
до: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21007)
про стягнення 549 385,06 грн.
за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,
представників сторін:
позивача не з'явився;
відповідача не з'явився
04.04.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №СО-51-440 від 04.04.2019 Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 549 385,06 грн.
Ухвалою суду від 08.04.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/283/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.05.2019.
Ухвалою суду від 07.05.2019 підготовче засідання відкладено на 05.06.2019.
За результатами підготовчого засідання 05.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 11.06.2019.
В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що 02.05.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано зміни до Статуту Позивача, відповідно до яких змінено найменування Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» на Акціонерне товариство «Вінинцяобленерго».
За приписом статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. При цьому, сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104-108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд зазначає, що вірним найменуванням Позивача є Акціонерне товариство «Вінницяобленерго».
На визначену судом представник Позивача не з'явився. У клопотанні № СО-51-820 від 07.06.2019 Позивач просить розглянути справу за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений під розписку в підготовчому засіданні 05.06.2019 та ухвалою суду за вказаною датою.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення Відповідача про дату, час та місце судового слухання.
У зв'язку з неявкою представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
У судовому засіданні 11.06.2019 прийнято судове рішення.
Стислий виклад позицій учасників судового процесу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на те, що 01.01.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Вінницяобленерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго») в особі Структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі» (позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Вінниці (відповідач) укладено Договір №1174 про постачання електричної енергії за умовами якого Позивач зобов'язався продавати електричну енергію Відповідачу для забезпечення роботи електроустановок Відповідача, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати Позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатків до нього.
Пунктом 2 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору встановлено, що Споживач здійснює до 05 числа розрахункового періоду плановий платіж 100% вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період згідно з додатком «Обсяги» постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам» до Договору.
Остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, Споживач зобов'язаний здійснити протягом 5 (п'яти) операційних днів з моменту отримання рахунку з урахуванням попередньої оплати.
Додатковим договором від 07.12.2010 між Сторонами було внесено зміни до Договору від 01.01.2010 № 1174 в частині зміни номеру Договору з 1174 на ВІ-107700.
Позивач стверджує, що протягом дії Договору Позивач здійснював постачання електричної енергії Відповідачу, що підтверджується актами про використану електроенергію.
Проте, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором, станом на 01.12.2018 за ним рахувалась дебіторська заборгованість в розмірі 234 937,76 грн.
В грудні 2018 Відповідачу було нараховано за 246 020 кВт спожитої електричної енергії суму 695 355,86 грн.
Протягом грудня 2018 року Відповідачем проведено лише часткову оплату вартості спожитої електроенергії на суму 380 908,56 грн, і станом на 01.01.2019 за ним рахується заборгованість в розмірі 549 385,06 грн.
Неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором слугувало підставою звернення за даним позовом до суду.
Відповідач у відзиві б/н від 02.05.2019 заперечує проти позовних вимог наголошуючи при цьому на щомісячне проведення розрахунків за спожиту електричну енергію згідно наявних бюджетних асигнувань. Вказує, що фінансування КЕВ м. Вінниця проводиться виключно з Державного бюджету України, відповідно до Бюджетного кодексу України, і КЕВ м. Вінниця не являється розпорядником коштів першого рівня.
Позивач у відповіді на відзив наголошує, що обставини, якими Відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову, відповідно до чинного законодавства не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів вбачається, що 01.01.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Вінниццяобленерго» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Вінницяобленерго») (в особі директора СО «Вінницькі міські електричні мережі» (Позивач, за Договором Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (Відповідач, за Договором Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 1174. (надалі Договір)
Згідно з предметом Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною дозволеною потужністю 2320кВа+200 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно у змовами цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору розрахунковий період за даним Договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Пунктом 2.3.3. Договору визначено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та Графік зняття показників засобів обліку електроенергії».
Пунктом 2 Додатку «Порядок розрахунків» до Договору встановлено, що Споживач здійснює до 05 числа розрахункового періоду плановий платіж 100% вартості обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період згідно з додатком «Обсяги» постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам» до Договору.
Остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, Споживач зобов'язаний здійснити протягом 5 (п'яти) операційних днів з моменту отримання рахунку з урахуванням попередньої оплати.
Відповідно до п. 7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п. 9.4. Договору)
Додатковим договором від 07.12.2010 Сторонами було внесено зміни до Договору про постачання електроенергії від 01.01.2010 № 1174 в частині зміни номеру Договору з 1174 на ВІ-107700.
Як свідчать матеріали справи в грудні 2018 Позивачем здійснено постачання електричної енергії Відповідачу на загальну суму 695 355,86 грн. Факт постачання електричної енергії Відповідачу та її обсяг підтверджується наданими до позовної заяви актом приймання-передавання товарної продукції - електричної енергії № 1090001108398 від 21.12.2018, рахунком № 109001108398 від 21.12.2018 за грудень 2018 року.
Окрім того, за доводами Позивача, станом на 01.12.2018 за Відповідачем рахується дебіторська заборгованість за Договором в розмірі 234 937,76 грн.
Протягом грудня 2018 року Відповідачем здійснено часткову оплату вартості спожитої електроенергії в розмірі 380 908,56 грн.
Таким чином, станом на день ухвалення рішення, заборгованість Відповідача за Договором становить 549 385,06 грн, що визнається останнім в акті звірки взаємних розрахунків № 8334.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та «Про електроенергетику".
Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.
Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи підтверджують неналежне виконання Відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків за спожиту електричну енергію, у встановлений Договором строк.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, Позивачем правомірно заявлено до стягнення з Відповідача 549 385,06 грн заборгованості за спожиту електроенергію.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Заперечення Відповідача не спростовують встановлених судом обставин, тому не беруться судом до уваги. Доводи останнього щодо проведення розрахунків згідно наявних бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань за Договором.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню з мотивів наведених вище.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу за правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Змінити найменування Позивача - Публічне акціонерне товариство «Вінницяобенерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» ( (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694).
Позов задоволити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Вінниці (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 08320218) на користь Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) в особі Структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі» (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 25509880) 549 385 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн 06 коп. - заборгованості за спожиту електроенергію та 8 240 (вісім тисяч двісті сорок) грн 78 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 14 червня 2019 р.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ПАТ "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця. 21050)
3 - СТ "Вінницькі міські електричні мережі" (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008)
4 - КЕВ м. Вінниця (вул. Стрілецька, 87, м. Вінниця, 21007)