вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"11" червня 2019 р. Cправа № 902/225/19
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Незамай Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом:Управління освіти Жмеринської міської ради (вул. Київська, 1а, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)
до:Фізичної особи-підприємця Трахтенберг Жанни Йосипівни ( АДРЕСА_1)
про стягнення 13484,00 грн. заборгованості
Представники сторін:
позивача Тарасенко А.Б., довіреність № б/н від 10.06.2019;
відповідач Трахтенберг Ж.Й. , паспорт.
20.03.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Управління освіти Жмеринської міської ради про стягнення з Фізичної особи-підприємця Трахтенберг Жанни Йосипівни 13484,00 грн. заборгованості згідно договорів оренди об'єктів комунальної власності № 8/17 та № 9/17 від 25.09.2017.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди об'єктів комунальної власності № 8/17 та № 9/17 від 25.09.2017 в частині сплати орендної плати.
Ухвалою від 21.03.2019 відкрито провадження у справі №902/225/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.04.2019.
15.04.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує зазначивши, що орендовані приміщення відповідачем не використовувались з вини позивача, оскільки з 01.06.2018 по 31.08.2018 в учбових закладах проводились капітальні ремонтні роботи.
Ухвалою від 15.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження по справі №902/225/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.05.2019.
02.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якому позивач заперечує твердження відповідача та зазначає, що до 25.05.2018 позивачем в усній формі було запропоновано відповідачу розірвати договори оренди за згодою сторін, відповідач відмовився від розривання договорів та звернувся з листом про тимчасове скасування орендної плати на період проведення капітальних ремонтних робіт, на даний лист позивачем надано відповідь про неможливість тимчасового скасування орендної плати а можливе лише розірвання договорів від чого відповідач відмовилась.
Ухвалою від 22.05.2019 відкладено підготовче засідання на 11.06.2019 та витребувано у позивача інформаційну довідку про період проведення капітальних ремонтних робіт в орендованих приміщеннях.
У судовому засіданні 11.06.2019 сторони подали обопільно підписану заяву про перехід до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечила та зазначила що позов не визнає.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.06.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
25.09.2017 між управлінням освіти Жмеринської міської ради (в договорі Орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Трахтенберг Жанною Йосипівною (в договорі Орендар, відповідач), було укладено договори оренди об'єктів комунальної власності м. Жмеринка № 8/17 та № 9/17.
Відповідно до умов договору оренди № 8/17 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ліцей», загальною площею 3,6 м2, далі «Майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Жмеринка, розташоване за адресою: вул. Центральна, 2 та знаходиться на балансі управління освіти Жмеринської міської ради (п. 1.1. Договору).
Відповідно до умов договору оренди № 9/17 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення «ЗОШ І-ІІІ ст. №4», загальною площею 9,4 м2, далі «Майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Жмеринка, розташоване за адресою: вул. Київська, 3 та знаходиться на балансі управління освіти Жмеринської міської ради (п. 1.1. Договору).
Майно передається в оренду з метою використання - для надання послуг з буфетної роздрібної торгівлі (п. 1.2. Договорів).
Набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами: цього Договору та акту приймання-передачі Майна (п. 2.1. Договорів).
Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається територіальна громада м. Жмеринки, а Орендар користується ним протягом строку дії договору оренди. У разі припинення цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на Орендодавця (п.п. 2.2. -2.4 Договорів).
Відповідно до п. 3.2 Договору № 8/17 орендна плата становить 2000.00 грн. на місяць, без урахування ПДВ та індексу інфляції. Аналогічно відповідно до п. 3.2 Договору № 9/17 орендна плата становить 2500.00 гривень на місяць, без урахування ПДВ та індексу інфляції.
У пункті 3.5. Договорів вказано, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісячно до 25 числа кожного місяця.
Відповідно до пунктів 4.4. Договорів Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 10.1. Договорів ці договори діють з 25.09.2017р. до 25.09.2018 р.
Як зазначено позивачем в позовній заяві починаючи з жовтня 2017 року по травень 2018 року, включно, відповідачем здійснювались усі необхідні перерахунки коштів управлінню освіти Жмеринської міської ради по орендній платі згідно умов Договорів № 8/17 та №9/17.
В подальшому, відповідно Договору 8/17 від 25 вересня 2017 року, здійснювались розрахунки орендної плати та надсилались відповідачеві, а саме: рахунок № 220 від 18.06.2018 року на суму 2021.00 грн., рахунок № 245 від 23.07.2018 року на суму 1979.00 грн та рахунок № 258 від 16.08.2018 року на суму 1993.00 грн. Відповідно Договору 9/17 від 25 вересня 2017 року також здійснювались розрахунки орендної плати та надсилались відповідачеві, а саме: рахунок № 221 від 18.06.2018 року на суму 2525.00 грн, рахунок № 246 від 23.07.2018 року на суму 2475.00 грн та рахунок № 259 від 16.08.2018 року на суму 2491.00 грн.
Про те, відповідач відмовився сплатити суми орендної плати зазначені у вищевказаних рахунках, мотивуючи свої дії тим, що управління освіти Жмеринської міської ради, зі своєї сторони порушило умови Договорів № 8/17 та № 9/17 у пунктах 6.2, а саме: орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.
Як стверджує позивач на протязі терміну дії Договорів № 8/17 та № 9/17, а саме до 25 вересня 2018 року, відповідачем не було реалізоване право, передбачене пунктами 9.2 цих Договорів та ч.4 ст. 138 Господарського кодексу України, про передачу спору на вирішення суду, щодо тимчасового припинення терміну дії Договорів №8/17 та №9/17, або будь-якого іншого питання, яке могло виникнути у ході виконання даних Договорів оренди.
19.10.2018 року за № 1392 та № 1393 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимоги про сплату заборгованості із орендної плати на загальну суму 13484 грн, про те, заборгованість відповідачем погашена не була.
Вказані обставини в їх сукупності слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідач, заперечуючи проти позову вказала, що в червні, липні та серпні учбовий процес відсутній і буфетні зони не потрібні, що унеможливлює в даний період господарську діяльність. Крім того, в травні 2018 року управління освіти Жмеринської міської ради в усній формі запропонувало мені покинути орендовані приміщення з 01.06.2018 року в зв'язку з початком ремонтних робіт. А по факту ці ремонтні роботи почались в другій половині травня, що порушило умови Договорів №8/17 та 9/17 у пунктах 6.2., а саме: «Орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим Майном».
25.05.2018 відповідач звернулась до позивача листом про тимчасове скасування орендної плати за договорами оренди №8/17 та 9/17 в період з 01.06.2018 р. по 31.08.2018р., у зв'язку з проведенням капітальних ремонтних робіт в учбових закладах.
Листом № 792 від 04.06.2018 позивач надав відповідь, що позивач не має повноважень щодо вирішення даного питання, та повідомив, що звернеться з проханням до виконавчого комітету вирішити питання та винести його на сесію міської ради, яка мала відбутись 21.06.2018, але не відбулась.
За твердженням відповідача, цим листом позивач фактично відмовився вносити додаткові угоди до Договорів посилаючись на відсутність повноважень. В зв'язку з тим, що в наслідок початку ремонтних робіт відповідач мусила покинути орендовані приміщення і не вела господарську діяльність, виникли прострочення зобов'язань по сплаті орендних платежів і це сталося з вини позивача, шляхом невиконання останнім п. 6.2. Договорів. Тому відповідач вважає, що орендна плата за червень, липень та серпень задоволенню не підлягає.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, надаючи оцінку спірним правовідносинам та порушеному праву позивача, суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 ГК України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором оренди, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.
Приписами ст. 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи та як вже зазначалося вище у цьому рішенні, позивач, як на підставу позову, посилається на договори оренди нежитлових приміщень, що належить до комунальної власності територіальної громади та акти приймання-передачі від 25.09.2017.
Однак, слід зазначити, що п. 6.2 Договорів передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього Договору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України істотне порушення договору однією зі сторін договору є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В матеріалах справи наявні докази того, що за період з травня 2018 року по вересень 2018 року в навчальних закладах в яких відповідач орендувала нежитлові приміщення проводились капітальні ремонтні роботи.
З огляду на це позивачем порушено умови п. 6.2. Договорів щодо не перешкоджання орендарю користуватися орендованим Майном.
З огляду на що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача орендної плати за нежитлові приміщення, оренда яких фактично не здійснювалась останнім.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд вважає, що позивач не надав достовірних та достатніх доказів, які б надавали правові підстави стягнути з відповідача орендну плату, тому суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.
Судові витрати, у зв'язку із відмовою в позові, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76- 79, 86, 91, 104, 123, 129, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 14 червня 2019 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Київська, 1а, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1