13.06.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1152/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Чус О.В., Березкіної О.В.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 (суддя Юлдашев О.О.) у справі
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті", м.Запоріжжя
1.Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 у даній справі визнано конкурсними кредиторами у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" у розмірі 785 358,77 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення; Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юстстар" у розмірі 14 442 859,57 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення; Акціонерне товариство "Сбербанк" у розмірі 4 555 410,91 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення, 5 394 213,32 грн. неустойка (штраф, пеня) з шостою чергою задоволення. Окремо до реєстру вимог кредиторів включено грошові вимоги Акціонерного товариства "Сбербанк" на суму 6 632 748,00 грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника. Затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати в частині затвердження грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" у розмірі 785 358,77 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юстстар" у розмірі 14 442 859,57 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скаржник зазначає, що на момент звернення ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" до суду з заявою з грошовими вимогами, так і на момент винесення оскаржуваної ухвали правовідносини за договором поруки від 26.01.2017 припинилися в силу вимог частини четвертої статті 559 ЦК України у зв'язку із закінченням у кредитора строку на пред'явлення поручителю вимоги щодо виконання ним основного зобов'язання.
ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" в обґрунтовування своїх вимог не надало жодних первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської операції щодо продажу товару за договором купівлі-продажу. До заяви ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" додано лише копії видаткових накладних.
В порушення ч.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, реальність здійснення господарської операції, щодо продажу покупцю товару, не підтверджена податковими накладними.
ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" не надано доказів виконання ним, як новим кредитором пункту 2.2 договору відступлення права вимоги своїх обов'язків щодо сплати вартості відступлення права вимоги у розмірі відповідно до суми зазначеної в п. 2.1. даного договору.
АТ "СБЕРБАНК" вважає, що укладені договори відступлення права вимоги та поруки є фіктивними, оскільки, внаслідок укладення цих договорів було створено штучну кредиторську заборгованість у обсязі, достатньому для реалізації процедури фіктивного банкрутства, з метою подальшого ухилення від сплати кредитних зобов'язань перед банком, що і було зроблено боржником.
Кредиторські вимоги заявлені з пропуском позовної давності, оскільки строк позовної давності по основному зобов'язанню, право вимоги за яким відступлене за договором №ПВ-250117/01 - сплинув в червні 2015 року.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Боржник зазначає, що відповідно до положень п. 4.2.2 договору поруки від 26.01.2017, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в 4.2 цього договору.
Пунктом 4.2 договору поруки від 26.01.2017 встановлено строк - 31.12.2018, а тому твердження апелянта щодо припинення договору поруки від 26.01.2017 року є таким, що спростовується матеріалами справи.
Неоформлення податкових накладних під час виконання договору купівлі-продажу товарів №30/03, свідчить лише про порушення податкового законодавства щодо оформлення господарської операції, і аж ніяк не підтверджує фіктивність того чи іншого договору, оскільки, податкова накладна не є первинним документом у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а є документом, за який відповідно до приписів Податкового кодексу України, платник податку на додану вартість в Україні зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу та який засвідчує правильність відображення податкових зобов'язань та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Стосовно посилань апелянта на невиконання новим кредитором своїх обов'язків щодо сплати вартості відступлення права вимоги за договором відступлення права вимоги №ПВ-250117/01, боржник зазначає, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
Тобто, навіть якщо допустити, що ТОВ «ЮК «ЮСТСТАР» не виконало свого обов'язку щодо оплати вартості відступлення, то наслідком цього є виникнення заборгованості у останнього перед ТОВ «Захід Імпорт», та не впливає на момент переходу прав вимоги від первісного кредитора до нового кредитора. А, отже, у цьому випадку, у ТОВ «ЮК «ЮСТСТАР» відсутній обов'язок подання доказів щодо виконання договору відступлення, оскільки ці докази не є документом, що підтверджує право вимоги до боржника у цій справі.
Щодо недійсності правочинів, на підставі яких в ТОВ «ЮК «ЮСТСТАР» та ТОВ «ДІСЕНТІС» виникло право вимоги до боржника, в даному випадку, відсутнє рішення суду щодо визнання вказаних правочинів недійсними, а тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови кредиторам у включені їх вимог до реєстру кредиторів.
У даному випадку жодним з учасників справи про банкрутство під час попереднього засідання суду у цій справі не було зроблено заяву про застосування строків позовної давності, а тому й відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали з цього приводу.
У відповідності до положень ч.1 ст.259 ЦК України 25.06.2012 між ТОВ «ЗАХІД ІМПОРТ» (продавець за договором купівлі-продажу товарів №30/03) та ПП «Ресурс-Імпорт» було укладено додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу товарів №30/03, відповідно до умов якої сторони договору дійшли згоди про збільшення строку позовної давності за всіма зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі-продажу товарів №30/03 від 05 травня 2011 року до 10 років.
Тобто, кредиторські вимоги заявлені вчасно, без пропуску позовної давності.
Розпорядником майна арбітражним керуючим Сиротенко О.О. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті".
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019, призначено справу до розгляду на 28.05.2019.
Ухвалою від 20.05.2019 відмовлено Акціонерному товариству "Сбербанк" у задоволенні клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
28.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.06.2019.
13.06.2019 у судове засідання з'явився представник скаржника, який надав пояснення по справі.
Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
13.06.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. Встановлено грошову винагороду розпоряднику майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок ініціюючих кредиторів. Попереднє засідання суду призначено на 21.08.2018.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, 05.07.2018 за № 52618 здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті".
Розпорядником майна суду поданий реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено наступних кредиторів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" у розмірі 785 358,77 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення; Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юстстар" у розмірі 14 442 859,57 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення; Акціонерне товариство "Сбербанк" у розмірі 4 555 410,91 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення, 5 394 213,32 грн. неустойка (штраф, пеня) з шостою чергою задоволення. Окремо до реєстру вимог кредиторів включено грошові вимоги Акціонерного товариства "Сбербанк" на суму 6 632 748,00 грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.
Дослідивши матеріали та обставини справи, розглянувши представлений розпорядником майна реєстр конкурсних кредиторів, а також подані заяви вказаних вище заявників - та документи на підтвердження кредиторських вимог, проаналізувавши діюче законодавство, суд першої інстанції визнав конкурсними кредиторами у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОАЛЬЯНС РІАЛТІ" Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" у розмірі 785 358,77 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення; Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юстстар" у розмірі 14 442 859,57 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення; Акціонерне товариство "Сбербанк" у розмірі 4 555 410,91 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення, 5 394 213,32 грн. неустойка (штраф, пеня) з шостою чергою задоволення.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч.ч.1,2,5 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника (ч.3 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Відповідно до ч.4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Частиною 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік визнаних вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду.
У реєстрі вимог кредиторів повинні міститись відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.
Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Югстар" подано заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 14 442 859,57 грн.
Підставою для звернення товариством до господарського суду з цією заявою є невиконання боржником взятих на себе грошових зобов'язань за договорами поруки.
Так, 05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Імпорт" (продавець, первісний кредитор) та Приватним підприємством "Ресурс-Імпорт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу товарів № 30/03, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
25.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Імпорт" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Югстар" (новий кредитор) укладено договір №ПВ-25011/01 відступлення права вимоги грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 05.05.2011, відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги до приватного підприємства "Ресурс-Імпорт", що виникли на підставі договору купівлі-продажу товарів №30/03 від 05.05.2011 в частині оплати товару за видатковими накладними, зазначеними у договорі.
26.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті", як поручителем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Югстар", як кредитором, укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку боржника щодо оплати товару за договором купівлі-продажу № 30/03 від 05.05.2011, на загальну суму 13 901 927,99 грн. за видатковими накладними, зазначеними у договорі.
Відповідно до п.3.1 договору поруки б/н від 26.01.2017 поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в 10-денний строк шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.
У розділі 4 договору поруки б/н від 20.10.2016 сторони погодили, що порука припиняється 31.12.2018.
10.07.2017 ТОВ "Юридична компанія "Югстар" пред'явлено вимогу боржнику за вих.№1 від 10.07.2017 щодо погашення заборгованості ПП "Ресурс-Імпорт" за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 05.05.2011 в частині оплати товару у розмірі 13 901 927,99 грн.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 626, 627 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частинами 1,2 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 559 ЦК України передбачені підстави припинення поруки, зокрема, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;
порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ч.1 ст.541 ЦК України).
Згідно ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи зазначені вище договори поруки в установленому законом порядку не оспорювались і є чинними, строк дії договору поруки не закінчився, претензії кредитора щодо виконання ТОВ "Євроальянс Ріалті" своїх зобов'язань, як поручителя, не задоволено, а строк їх виконання вже настав.
Також, рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі №3/1-3/1-18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Югстар" 539 550,58 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу товарів №30/03 від 05.05.2011 та 500,00 грн. витрат на сплату судового збору.
Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань за договором поруки від 20.10.2016, укладеному між ТОВ "Євроальянс Ріалті" (поручитель) та ТОВ "Юридична компанія "Югстар" (кредитор), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку боржника щодо оплати товару за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 05.05.2011 в частині оплати товару за видатковою накладною № РН-0000374 від 27.06.2012 в розмірі 539 550,58 грн.
Відповідно до п.3.1 договору поруки б/н від 20.10.2016 поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в 10-денний строк шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 у справі №978/318/18 задоволено заяву ТОВ "Юридична компанія "Югстар" про видачу наказу про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Харвест Груп" від 06.02.2018 у справі № 3/1-3/1-18.
На виконання вказаної ухвали, 03.04.2018 Харківським апеляційним господарським судом видано наказ на примусове виконання.
Ухвала суду про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду є судовим рішенням, яким підтверджується безспірність вимог.
01.06.2018 головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56508550 з примусового виконання вказаного наказу.
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юстстар" до боржника у розмірі 14 442 859,57 грн. підтверджені належними та допустимими доказами та визнав зазначені вимоги.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" подано до господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника у розмірі 785 358,77 грн.
Зазначена заява мотивована посиланням на те, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" до боржника виникли у зв'язку з невиконанням рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Харвест Груп" від 26.03.2018, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" заборгованість за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 05.05.2011.
Вказане рішення було винесене у зв'язку з невиконанням боржником свого зобов'язання за договором поруки від 21.07.2016, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроальянс Ріалті" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (кредитор), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку боржника щодо оплати товару за договором купівлі-продажу товарів № 30/03 від 05.05.2011 в частині оплати послуг за видатковою накладною №РН-0000308 від 28.05.2012 в розмірі 783 977,77 грн.
Пункт 4.2 вказаного договору поруки встановлює, що порука припиняється 31.12.2018, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п.3.1 договору поруки б/н від 21.07.2016 поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в 10-денний строк шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі №978/627/18 задоволено заяву ТОВ "Дісентіс" про видачу наказу про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Харвест Груп" від 26.03.2018 у справі № 3/1-3/3-18.
На виконання вказаної ухвали, 11.05.2018 Харківським апеляційним господарським судом у справі видано наказ про примусове виконання.
Ухвала суду про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду є судовим рішенням, яким підтверджується безспірність вимог.
01.06.2018 головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куліченко О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56508378 з примусового виконання вказаного наказу.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" до боржника у розмірі 785 358,77 грн. підтверджені належними та допустимими доказами та визнав зазначені вимоги.
Суд апеляційної інстанції також приймає до уваги, що підстави виникнення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юстстар" у розмірі 540 050,58 грн. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" у розмірі 785 358,77 грн. вже були предметом дослідження суду апеляційної інстанції під час перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.07.2018 про відкриття провадження у даній справі про банкрутство, за результатами якого ухвалено постанову від 07.12.2018.
Зазначена постанова у встановленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною.
Під час ухвалення постанови від 07.12.2018, судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість боржника, яка виникла на підставі зазначених вище судових рішень, є безспірною.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" в обґрунтовування своїх вимог не надало жодних первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської операції щодо продажу товару за договором купівлі-продажу.
За ст.1, ч.ч.1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Наявні в матеріалах справи видаткові накладні містять такі обов'язкові реквізити як дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис уповноважених осіб сторін (підписи яких були засвідчені відтиском печатки товариств), а тому є належними доказами здійснення господарської операції.
Згідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується постачальником товарів, робіт, послуг в момент проведення господарських операцій та виникнення податкових зобов'язань у платника податків.
Отже, податкова накладна не є первинним документом в розумінні положень "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника про те, що ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" не надано доказів виконання ним своїх обов'язків щодо сплати вартості відступлення права, оскільки заявником не вказано, які наслідки для вирішення даної справи має факт невиконання кредитором обов'язку щодо сплати вартості відступлення.
Також колегія суддів враховує, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним (п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
У даному випадку, невиконання ТОВ "Юридична компанія "Юстстар" свого обов'язку щодо оплати вартості відступлення, є підставою для виникнення заборгованості у останнього перед ТОВ «Захід Імпорт», та не впливає на момент переходу прав вимоги від первісного кредитора до нового кредитора.
Таким чином, у ТОВ «ЮК «ЮСТСТАР» відсутній обов'язок подання доказів щодо виконання договору відступлення, оскільки ці докази не є документом, що підтверджує право вимоги до боржника у цій справі.
Щодо доводів апелянта про фіктивність договорів відступлення права вимоги та поруки, колегія суддів враховує таке.
За ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 ЦК України.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст.202 ЦК України).
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частинами 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Матеріали справи не містять, а апелянтом не доведено наявність доказів нікчемності договорів відступлення права вимоги та поруки.
Також відсутні і докази визнання зазначених правочинів недійсними в судовому порядку.
Щодо незастосування судом статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що визнання недійсними правочинів з підстав зазначених у цій статті закону можливе лише за заявою арбітражного керуючого чи конкурсного кредитора.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про те, що кредиторські вимоги заявлені з пропуском позовної давності.
Так, статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами 2-5 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У даному випадку сторонами не було заявлено про застосування позовної давності, у зв'язку з чим у місцевого господарського суду були відсутні підстави для її застосування.
Крім того, 25.06.2012 додатковою угодою № 2 до договору купівлі-продажу товарів №30/03, укладеною між ТОВ "Захід Імпорт" та ПП "Ресурс-Імпорт", сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності за всіма зобов'язаннями, що виникли на підставі договору купівлі-продажу товарів № 30/03 від 05.05.2011, до 10 років.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни ухвали господарського суду в оскаржуваній частині, прийнятої з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3.5. Розподіл судових витрат.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись стст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Сбербанк" відмовити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 у справі №908/1152/18 в частині визнання конкурсними кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" у розмірі 785 358,77 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення; Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Юстстар" у розмірі 14 442 859,57 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення, залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 14.06.2019.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Чус
О.В.Березкіна