проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"06" червня 2019 р. Справа № 922/3259/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.;
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№1153Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3259/18 (суддя Жигалкін І.П., повний текст складено 15.03.2019 у приміщенні господарського суду Харківської області)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків,
за участі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду державного майна України, м.Київ,
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Харків,
про скасування рішення,-
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило господарський суд скасувати рішення Адміністративної колегії Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2018 №119-р/к.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.12.2018 заяву позивача (вх.34573 від 11.12.2018) про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд державного майна України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3259/18 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю, скасовано рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.10.2018 за №119-р/к у справі №2/03-48-18, стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1762,00 грн.
Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, які полягають у зазначенні в оголошеннях про намір передати в оренду об'єкти державного майна інформації щодо максимально можливого строку оренди та мети використання об'єкту оренди, є антиконкурентними діями органу влади та такими, що становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які можуть призвести до обмеження конкуренції, заборонені відповідно до частини першої статті 15, пункту 3 статті 50 та частини першої статті 15 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Відповідач з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3259/18 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Також просить стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір у розмірі 2643 грн, видати наказ про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області судового збору у розмірі 2643 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, є виключно твердженням РВ ФДМУ по Харківській області, судом першої інстанції не досліджено та не оцінено докази у справі, а тому, на думку апелянта, рішення не відповідає вимогам ст.86, 236 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт зазначає, що наказ Фонду Державного майна України від 30.06.2011 №995, на який посилається суд та покладений в основу оскаржуваного рішення, не є нормативно-правовим актом у розумінні ст.117 Конституції України та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, оскільки цей наказ не зареєстрований у порядку, встановленому законом, а, отже, не надано оцінку відповідності цього наказу нормам Конституції України та Закону України «Про захист економічної конкуренції». Також апелянт зазначає, що у рішенні №119-р/к йдеться саме про оренду майна, орендодавцем якого виступає РВ ФДМУ в Харківській області, жодного твердження про ДК «Укроборонпром» та відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром», які регулюються спеціальним законодавством, не зазначено та не було предметом розгляду відділення при прийнятті рішення №119-р/к. Як стверджує апелянт, висновок суду про те, що не зазначення мети використання об'єкта оренди та терміну дії договору оренди взагалі унеможливлюють подальший вибір переможця конкурсу, ураховуючи вимоги Порядку №906, не відповідає вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядку №906 та Закону України «Про захист економічної конкуренції». Крім того, заявник вважає, що не зазначення в оголошенні про намір передати в оренду об'єкти державного майна інформації щодо максимально можливого строку оренди та мети використання об'єкту оренди жодним чином не може вплинути на можливість належного виконання норм Порядку №906. Мета використання об'єкта оренди повинна зазначатися РВ ФДМУ по Харківській області під час публікації оголошення про проведення конкурсу, а не під час публікації оголошення про вивчення попиту на об'єкт оренди. У відповідності до норм ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» першочергово потенційний орендар самостійно пропонує бажаний термін дії договору. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, не зазначивши в оголошенні, що строк оренди « 1 рік» запропонований саме заявником та є меншим, ніж встановлено законом, як наслідок позбавляє можливості пропонувати іншим потенційним орендарям свій строк оренди. Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначив жодної підстави для визнання недійсним рішення №119-р/к у відповідності до ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3259/18. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 23.05.2019 о 10:45 год. Встановлено учасникам справи п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 26.04.2019 для подання заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
02.05.2019 від РВ ФДМУ по Харківській області до суду надійшов відзив (вх.№4370) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вимоги апелянта є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства в сфері оренди, взагалі не береться до уваги специфічність державного майна в частині мети його використання, права органів управління при передачі державного майна в оренду, а також нехтується конкурентна процедура передачі державного майна в оренду, яка чітко визначена діючим законодавством. Просить поновити процесуальні строки для подання відзиву на апеляційну скаргу у зв'язку з великою завантаженістю відділу правового забезпечення регіонального відділення, прийняти відзив на апеляційну скаргу, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
17.05.2019 Фонд державного майна України у відзиві (вх.№4868) на апеляційну скаргу зазначає, що формою додатка до наказу №995 від 30.06.2011 «Про умови подання для опублікування в газеті «Відомості приватизації» та на офіційному веб-сайті ФДМУ оголошень орендодавців про намір передавати державне майно в оренду» визначено, що серед інших даних про об'єкт щодо якого надійшла заява про оренду у публікації про вивчення попиту зазначаються, зокрема, максимально можливий строк оренди та мета використання об'єкта. Зазначення вказаних даних у публікації запроваджено з метою недопущення ігнорування пропозицій потенційного орендаря, який першим подав заяву, та відповідних висновків уповноваженого органу управління майном. У разі проведення конкурсу на право оренди державного майна зазначення інформації щодо умов конкурсу в публікації про проведення конкурсу здійснюється згідно з вимогами Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №906, відповідно до пункту 5 якого однією з умов конкурсу є, зокрема, ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням (у разі оренди цілісного майнового комплексу - відповідно до напряму виробничої діяльності підприємства). Інші умови включаються до умов конкурсу з урахуванням пропозицій органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном. Отже, регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не порушило вимог чинного законодавства. Просить суд визнати причину пропуску строку на подання відзиву поважними та поновити його з огляду на те, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу передбачає обмін інформацією з профільними структурними підрозділами Фонду, а тому зазначена процедура вимагає більш тривалого часу для підготовки відзиву. Також просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3259/18 - без змін.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2019 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Пуль О.А., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.
У судовому засіданні 23.05.2019 апелянт вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зважаючи на його законність та обґрунтованість.
Після заслуховування учасників справи у судовому засіданні було оголошено перерву до 06.06.2019 до 09:30 год.
27.05.2019 від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх.№5170) щодо обов'язковості виконання наказу ФДМУ від 30.06.2011 №995. Зокрема, зазначає, що зазначений наказ є діючим і не скасованим ФДМУ або рішенням суду. Положення наказу №995 від 30.06.2011 жодним чином не суперечать нормам діючого законодавства в сфері оренди державного та комунального майна. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731. Згідно зі ст.9 Закону України «Про Фонд державного майна України» у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції України та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України видає накази, що підписує голова Фонду державного майна України, які є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами. Усі накази Фонду державного майна України оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Після перерви представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання 06.06.2019 не з'явились, розгляд справи продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Як свідчать матеріали справи, 15.05.2018 до РВ ФДМУ по Харківській області надійшла вимога Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.05.2018 №02-26/2-1865 щодо розгляду справи №2/03-48-18 про порушення регіональним відділенням законодавства про захист економічної конкуренції та необхідності надати пояснення щодо причин зазначення в оголошеннях про намір передати в оренду об'єкти державного майна інформації щодо максимального можливого строку оренди та мети використання об'єкту оренди, та зазначити період, протягом якого РВ ФДМУ по Харківській області розміщував зазначені оголошення (а.с.18-19).
Листом від 25.05.2018 №43-3238 РВ ФДМУ по Харківській області надало пояснення щодо повноважень РВ ФДМУ по Харківській області, а також щодо причин зазначення в оголошеннях про намір передати в оренду об'єкти державного майна інформації про максимально можливий строк оренди та мети використання об'єкту оренди (а.с.32-36).
Регіональним відділенням Фонд державного майна України надало заперечення щодо попередніх висновків у праві №2/03-48-18 до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (лист від 19.10.2018 №38-6762) (а.с.37-39).
25.10.2018 Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановлено рішення №119-р/к, згідно з яким визнано, що РВ ФДМУ по Харківській області вчинило порушення, передбачене частиною 1 ст.15, пункту 3 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які можуть призвести до обмеження конкуренції, також зобов'язано регіональне відділення припинити порушення законодавства у 2-місячний термін з дня отримання рішення у зазначеній справі (а.с.21-31).
РВ ФДМУ по Харківській області не погодившись з рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 25.10.2018 №119-р/к, звернулося до господарського суду Харківської області з даним позовом.
Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні від 25.10.2018 №119-р/к у справі №2/03-48-18 визначено, що у ході з'ясування обставин справи встановлено, що в оголошеннях про намір передати в оренду об'єкти, які РВ ФДМ по Харківській області публікує на стадії вивчення попиту, зазначається наступна інформація про об'єкт оренди (для прикладу приведено оголошення, що розміщене у газеті “Відомості приватизації” від 18.01.2017 №4 (1024) (надалі - оголошення)) (додаток №1 до рішення №119-р/к): 1) назва органу управління; 2)балансоутримувач; 3) найменування; 4) реєстровий номер майна; 5)місцезнаходження; 6) загальна площа, м2; 7) вартість майна за незалежною оцінкою без ПДФ, грн; 8) максимально можливий строк оренди; 9) мета використання.
У рішенні Антимонопольного комітету України зроблений аналіз змісту оголошення (додаток №1 до рішення №119-р/к) та досліджено питання необхідності розміщення РВ ФДМ по Харківській області у цьому оголошенні інформації стосовно “максимально можливого строку оренди” та “мети використання”, з'ясовано, що типова (примірна) форма таких оголошень відсутня, тобто не затверджена уповноваженими органами влади.
Антимонопольний комітет України зазначає, що РВ ФДМ по Харківській області створило потенційно негативні умови для конкуренції, зокрема такі, що можуть призвести до її обмеження, оскільки зазначення в оголошенні інформації про мету використання об'єкту оренди на момент вивчення попиту може негативно вплинути на конкуренцію, оскільки інші потенційні суб'єкти господарювання (орендарі) можуть не подати заяву на укладення договору, при тому, що будуть зацікавлені саме в цьому об'єкті оренди з метою використання його в інших цілях, наприклад, розміщення крамниць - складів.
У рішенні зазначено, що у даному випадку обмеження конкуренції з боку РВ ФДМ по Харківській області полягає у тому, що у випадку розміщення в оголошенні про намір передати в оренду державне майно інформації щодо терміну оренди та мети використання об'єкта оренди, певний рівень як наявної, так і потенційної конкуренції залишається, але індивідуальна свобода суб'єктів господарювання визначити власну ринкову поведінку (запропонувати більший строк оренди, іншу мету використання) звужується у більшій чи меншій мірі.
Антимонопольний комітет не прийняв до уваги заперечення РВ ФДМУ та зазначив, що такі заперечення спростовуються матеріалами справи. У зазначених запереченнях РВ ФДМУ по Харківській області посилалося на наказ Фонду державного майна України від 30.06.2018 №995, відповідно до якого оголошення про намір передати оренду об'єкти нерухомого державного майна, які публікується на стадії вивчення попиту, повинні містити інформацію, зокрема, щодо максимально можливого строку оренди та мети використання об'єкту оренди. Крім того, зазначає, що оголошення про намір передати майно в оренду фактично є пропозицією укласти договір оренди (офертою) та має містити істотні умови договору. Також звертає увагу на те, що РВ ФДМУ по Харківській області не займає монопольного (домінуючого) становища на ринку оренди нерухомого майна. Тобто такі дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які можуть призвести до обмеження конкуренції, заборонені відповідно до частини першої статті 15, пункту 3 статті 50 та частини першої статті 15 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Оцінивши викладене, господарський суд відхилив твердження відповідача- АМКУ, що дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, які полягають у зазначенні в оголошеннях про намір передати в оренду об'єкти державного майна інформації щодо максимально можливого строку оренди та мети використання об'єкту оренди, є антиконкурентними діями органу влади та такими, що становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які можуть призвести до обмеження конкуренції, заборонені відповідно до частини першої статті 15, пункту 3 статті 50 та частини першої статті 15 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком господарського суду Харківської області, з огляду на таке.
Статтею 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.5 “Про Фонд державного майна України” ФДМУ, зокрема, у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності.
Згідно з частиною 1 ст.6 цього Закону Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Відповідно до пункту 1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, затвердженим Головою Фонду державного майна України 16.07.2012, зареєстрованим державним реєстратором виконавчого комітету Харківської міської ради 12.09.2012 за номером 1480105006037571, регіональне відділення є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, діє на підставі Конституції України, Закону України “Про Фонд державного майна України”, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють питання діяльності Фонду державного майна України.
Повноваження Регіонального відділення у сфері оренди державного майна визначені пунктом 5.3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджено наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 за №935/21247 згідно з яким регіональне відділення виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності; здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням; проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду регіональним відділенням, а також нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), або виступає її замовником, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна); здійснює контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; здійснює контроль за використанням орендованого нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності, та за виконанням умов договорів оренди; бере участь у здійсненні контролю за поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договору оренди.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Метою зазначеного Закону є забезпечення підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.
Порядок укладення договору оренди встановлено ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі- Закон), відповідно до частини 1 якого фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Згідно з наказом Фонду державного майна України №201 від 15.02.2013 «Про затвердження Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності», затверджений у Міністерстві юстиції України 01.03.2013 №346/22878, зокрема, затверджено перелік документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності.
Частиною 2 ст.9 Закону встановлено, що у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а у разі якщо: підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку; внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством, - також до органу Антимонопольного комітету України.
Орган Антимонопольного комітету України розглядає надіслані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди.
Згідно з частиною 3 ст.9 зазначеного Закону орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
Відповідно до частини 4 ст.9 цього Закону орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.
Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
Порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
У разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендодавець надсилає копії проекту договору та інших матеріалів відповідним органам, зазначеним у частині другій цієї статті, у п'ятиденний термін після дати затвердження результатів конкурсу (частина 6 ст.9 Закону).
Згідно з Порядком проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №906, оголошення про конкурс щодо цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів та нерухомого майна площею 100 кв. метрів і більше або такого, що перебуває на балансі морського, річкового порту, аеропорту, публікується в офіційному друкованому виданні Фонду державного майна та за рішенням орендодавця в інших виданнях. Оголошення щодо інших об'єктів розміщуються в офіційному друкованому виданні Фонду державного майна та/або в республіканських Автономної Республіки Крим, обласних, міських у м.Києві і м.Севастополі виданнях за місцем розташування об'єктів оренди. Оголошення про конкурс також оприлюднюється на веб-сайтах орендодавців.
Особи, які під час вивчення попиту виявили заінтересованість в оренді об'єкта, письмово повідомляються орендодавцем про проведення конкурсу і необхідність подання письмових пропозицій відповідно до оголошення про конкурс.
Якщо претендент вже подавав заяву про оренду, яка стала підставою для оголошення конкурсу, після оголошення конкурсу він подає нові пропозиції відповідно до умов конкурсу.
У разі надходження двох або більше пропозицій, які відповідають умовам конкурсу, переможець визначається комісією за критерієм найбільшої запропонованої орендної плати за перший/базовий місяць оренди із застосуванням принципу аукціону.
Статтею 10 Закону передбачені істотні умови договору оренди.
Частиною 2 ст.10 Закону встановлено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 №1774, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за №931/5152, затверджено Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, за умовами пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно. Акт оцінки складається у випадках, визначених чинною Методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 (зі змінами), а саме тоді, коли для розрахунку орендної плати не вимагається незалежна оцінка об'єкта. За пунктом 1.2. договору визначається мета передачі майна в оренду. У розділі 5 «Обов'язки орендаря» передбачено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору. Правом орендаря є використання орендованого майна відповідно до його призначення та умов договору (пункт 6.1 договору). У свою чергу орендодавець має право контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов договору використання майна, переданого в оренду за договором, і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування.
Позивач зазначає, що на виконання вимог частини 4 ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” при розміщенні оголошень орендодавців про намір передавати об'єкти державного майна в оренду, щодо яких надійшли заяви та вивчення попиту на ці об'єкти оренди, регіональне відділення в зазначеній роботі керується наказом Фонду державного майна України від 30.06.2011 №995.
Згідно з наказом ФДМУ від 30.06.2011 №995 “Про умови подання для опублікування в газеті “Відомості приватизації” та на офіційному веб-сайті ФДМУ оголошень орендодавців про намір передавати державне майно в оренду” затверджено подавати до Департаменту офіційних друкованих видань та міжнародної інтеграції ФДМУ для опублікування в газеті "Відомості приватизації" оголошення про намір передати в оренду об'єкти державного майна, щодо яких надійшли заяви про оренду, за формою, що додається. У зазначеній формі заяви, зокрема, містяться графи «максимально можливий строк оренди» та «мета використання».
Однак даний наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України у порушення частини 3 ст.9 Закону України «Про Фонд державного майна України», якою встановлено, що накази Фонду державного майна України нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Згідно з Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, яке затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти (будь-якого виду -постанови, накази, інструкції тощо), що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Отже, апелянт правильно зазначає, що наказ ФДМУ від 30.06.2011 №995, на який посилається позивач як на підставу для вивчення Фондом попиту на об'єкти оренди державної власності, не є нормативно-правовим актом у розумінні ст.117 Конституції України та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, оскільки не зареєстрований у порядку, встановленому законом, а зачіпає права, свободи й законні інтереси суб'єктів господарювання, які є потенційними орендарями.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що з огляду на норми ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі, якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться, а укладається договір оренди з заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди. Ознайомившись з переліком об'єктів нежитлових приміщень, які можна взяти в оренду, потенційний орендар подає орендодавцю заяву про намір укласти договір оренди, після чого орендодавець з метою забезпечення конкурентних та рівних умов для всіх потенційних орендарів, вивчає попит на об'єкт оренди щодо якого подано заяву шляхом розміщення у засобах масової інформації оголошення про намір передати майно в оренду. Вивчивши попит на об'єкт оренди, орендар або укладає договір з суб'єктом господарювання (у разі, якщо заяв більше не подано), або з об'єктивних причин відмовляє в укладенні договору, або оголошує конкурс на цей об'єкт оренди у разі, якщо надійшло дві і більше заяв за результатами вивчення попиту.
Отже, з аналізу вищезазначених норм можна зробити висновок, що на стадії вивчення попиту на оренду законодавець не покладає обов'язку вивчення умов договору, а вивчення попиту на оренду об'єктів державної власності убачається виключно з підстав необхідності проведення конкурсу, при цьому немає значення визначення мети та строків оренди, оскільки жодним чином не впливає на виконання норм Порядку №906 щодо проведення конкурсу.
Мета використання об'єкта оренди повинна зазначатися РВ ФДМУ по Харківській області під час публікації оголошення про проведення конкурсу, а не під час публікації оголошення про вивчення попиту на об'єкт оренди,
Таким чином, АМКУ у своєму рішенні правильно вказав, що зазначення в оголошенні інформації про мету використання та строк оренди об'єкту на момент вивчення попиту може негативно вплинути на конкуренцію, оскільки інші потенційні суб'єкти господарювання - орендарі можуть не подати заяву на укладення договору, при тому, що будуть зацікавлені саме в цьому об'єкті оренди з метою використання його в інших цілях та на більш тривалий строк, як то передбачено ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме: термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. Тобто потенційний орендар самостійно пропонує менший термін дії договору.
Позивач, не зазначивши в оголошенні, що строк оренди запропонований саме заявником і є меншим, ніж встановлено законом, позбавляє можливості пропонувати іншим потенційним орендарям свій строк оренди.
За змістом ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача суб'єктивного права, що захищається, або охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України «Про захист економічної конкуренції», який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" відносить до основних завдань Антимонопольного комітету України здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
За приписами ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Положеннями ст.59 цього Закону визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не зазначив жодної з підстав, передбачених ст.59 Закону для визнання недійсним рішення від 25.10.2018 №119-р/к Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Водночас оскаржуване рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ґрунтується на встановленні останнім в діях позивача складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною 1 ст.15, пунктом 3 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яке (правопорушення) полягає у зазначенні в оголошеннях про намір передати в оренду об'єкти державного майна інформації щодо максимально можливого строку оренди та мети використання об'єкту оренди, є антиконкурентними діями органу влади.
Частина 2 ст.25 Господарського кодексу України встановлює заборону органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку. Уповноважені органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання.
У даному випадку Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України є належним суб'єктом контролю за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства у контексті ст.1, 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
Згідно з частиною 2 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи влади зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію, тоді як антиконкурентними діями органів влади, у силу частини 1 ст.15 цього Закону, є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина 3 ст.15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Відтак, як встановлено в спірному рішенні Адміністративної колегії Харківського територіального відділення Антимонопольного комітету України №119-р/к від 25.10.2018 та з чим погоджується колегія суддів, дії Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області щодо зазначення в оголошеннях про намір передати в оренду об'єкти державного майна інформації щодо максимально можливого строку оренди та мети використання об'єкту оренди призвели до обмеження конкуренції з боку позивача, оскільки одних орендарів поставлено у привілейоване становище по відношенню до потенційних орендарів, яких позбавлено права запропонувати більший строк оренди, іншу мету використання об'єкта оренди внаслідок дії наказу Фонду державного майна України від 30.06.2011 №995, що створило потенційно негативні умови для конкуренції, є відповідним порушенням у розумінні частини 1 ст.15, пункту 3 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Беручи до уваги наведене, суд вважає вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними, а, отже, такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що винесено з при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права щодо регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.269, 270, пунктом 2 частини 1 ст. 275, ст.277 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3259/18 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337, 61057, м.Харків, майдан Театральний, 1) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 22630473, 61022, м.Харків, пл.Свободи,5, 8 під'їзд, Держпром) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643,00 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 14.06.2019.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель