Справа № 638/7816/19
Провадження № 2/638/3473/19
31 травня 2019 р. Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про народження,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про народження.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз суб'єктивного складу та характер правовідносин свідчить, що між сторонами виник спір, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки позивачкою заявлені позовні вимоги щодо визнання свідоцтва про народження недійсним, а це відноситься до компетенції органу, який видавав свідоцтво, а саме Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області, який є суб'єктом владних повноважень, а тому відповідачем по даному позову не може бути ОСОБА_2 .
Отже, відповідачем у позові має бути суб'єкт владних повноважень, а предметом спору є зобов'язання вчинити певні дії, а тому в даному випадку заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а позивачці слід звернутися до відповідного адміністративного суду з позовом в порядку, передбаченому нормами КАС України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,-
постановив:
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про народження, роз'яснивши позивачці, що для вирішення цього питання потрібно звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду шляхом подання через Дзержинський районний суд протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя