Справа № 621/1122/19
Пр. № 3/621/144/19
Іменем України
13 червня 2019 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, директора СФГ «Ревік», мешканця АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В протоколі про адміністративне правопорушення від 24.04.2019 року № 106 зазначено, що ОСОБА_1 , будучи директором СФГ «Ревік» (код ЄДРПОУ 31269354, юридична адреса: Харківська область, Зміївський район, с. Борова, вул. Бригадна, буд. № 1, літ. 3-1), допустив заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 171940 грн., в т.ч. за липень 2017 року на суму 1140 грн., за листопад 2018 року на суму 151027 грн. та за грудень 2018 року на суму 19773 грн., що є порушенням ст.ст. 198, 200 Податкового Кодексу України. Крім того, ОСОБА_1 не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 170800 грн., що є порушенням ст. 201 Податкового Кодексу України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на розгляд адміністративного матеріалу до суду не з'явився. Захисник ОСОБА_1 . - адвокат Носов К.В. надав до суду копію скарги, поданою СФГ «Ревік» до ДФС України, на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 21.05.2019 року № 00002551402 та № 0002541402.
Ознайомившись з наданими матеріалами приходжу до наступного висновку.
Положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають обов'язок з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до абз. 2, 4 п. 86.1 ст. 86 Податкового Кодексу України акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового Кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Головним управлінням ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України 24 квітня 2019 року складено Акт № 1405/20-40-14-02-07/31269354 про результати документальної планової виїзної перевірки СФГ «Ревік» з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року (а.с. 8-12).
Вказаний Акт підписано представником СФГ «Ревік» ОСОБА_2 , який зазначив, що з висновками Акту не погоджується та надасть заперечення у строки.
З наданих ОСОБА_2 даних слідує, що 10.06.2019 року СФГ «Ревік» подано до ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 21.05.2019 року № 00002551402 та № 0002541402, тобто на теперішній час Акт № 1405/20-40-14-02-07/31269354 оскаржується.
Даних, що вказаний Акт набув чинності до матеріалів справи не залучено, та в ході її розгляду суду не надано.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Таким чином, з огляду на те, що Акт, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на теперішній час не набрав чинності, суд позбавлений можливості повно, об'єктивно та всебічно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності із законом.
Наведені обставини унеможливлюють об'єктивний розгляд справи по суті, оскільки неправильне, неповне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом здобутих по справі доказів належними та допустимими, в розумінні вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення не виконані, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості розглянути справу по суті, а тому зазначені матеріали слід повернути до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 7, 163-1, 245, 253, 256, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Повернути адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України для дооформлення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: