Справа №621/419/19
Провадження №2/621/519/19
Заочне Рішення
Іменем України
13 червня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Шахової В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зміїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
20.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 13 січня 1999 року Полівською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 1.
В обґрунтування позову зазначено про неможливість примирення із відповідачем. Вказала, що шлюбні відносини між сторонами припинені з 06.03.2010, спільного господарства не ведуть, проживають окремо один від одного. У зв'язку із чим просила розірвати шлюб.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Позивач у поданій заяві підтримала позов та просила ухвалити заочне рішення. Розгляд справи просила провести без її участі, на фіксуванні судового процесу технічними засобами не наполягала. Судові витрати по справі просила віднести за її рахунок. Після розірвання шлюбу просила залишити за нею шлюбне прізвище.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом ОСОБА_2 у поштову повідомленні про отримання судової кореспонденції. Причин неявки суду ОСОБА_2 не повідомив, відзиву на позов не подав.
Згідно статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, на підставі частини 4 статті 223, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи позицію позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 13.01.1999 року, який було зареєстровано Полівською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис № І, що підтверджується свідоцтвом про одруження (повторне), серії НОМЕР_1 (а. с. 5).
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Спору з приводу поділу майна подружжя не має.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 Сімейного кодексу України).
З матеріалів даної справи вбачається, що позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, примирення та збереження шлюбу неможливе, відповідач не надав суду відзив із запереченнями проти позову, клопотання про надання сторонам строку на примирення не заявлялось. Таким чином, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір.
Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, згідно чинного законодавства, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, задоволення позовних вимог про розірвання цього шлюбу не суперечить вимогам законодавства України.
Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З урахуванням позиції позивача, яка просила залишити судові витрати за нею, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, питання про розподіл судових витрат при ухваленні судового рішення не вирішувалось.
Керуючись статтями 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, статтями 2, 19, 76 - 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 13 січня 1999 року Полівською селищною радою Дергачівського району Харківської області, свідоцтво про одруження (повторне), серії НОМЕР_1 , актовий запис № І - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 не змінювати.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено та підписано 13 червня 2019 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: В.В. Шахова