Справа №639/2368/18
Провадження №2/639/203/19
11 червня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Кричевської В.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 .
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/2368/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії,
10 травня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії, в якій він просив суд:
1. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) надати ОСОБА_1 (Іпн АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ) наступну інформацію:
- Які кредитні угоди (кредитні картки, платіжні картки, миттєві розстрочки, кредитні договори) укладалися між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» ?;
- Якщо ПАТ КБ «ПриватБанк» надавав позивачу кредити у вигляді миттєвої розстрочки, то на саме які товари надавалась миттєва розстрочка?;
- З яких складових (прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, комісія, тіло кредиту, пеня та інші штрафні санкції) розраховується заборгованість позивача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» та за якими борговим зобов'язаннями (договори, угоди, тощо)? Крім того просив надати детальний розрахунок його заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за всіма борговими зобов'язаннями в письмовому вигляді.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) надати ОСОБА_1 (Іпн АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ) детальний розрахунок заборгованості (із зазначенням складових боргу: прострочена та строкова заборгованість за тілом кредиту, процентам, пенею із зазначенням кожного розрахункового періоду) ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за всіма борговими зобов'язаннями в письмовому вигляді.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивач, ОСОБА_1 , з квітня 2015 року по березень 2018 року був держателем електронного платіжного засобу - платіжної картки № НОМЕР_1 - емітованої Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» для управління картковим рахунком. На зазначений картковий рахунок було встановлено ліміт овердрафту у розмірі 22 000 грн.
За попередньою інформацією банку позивачем протягом 2017 року, а саме: 20.04.2017р., 03.07.2017р., 31.07.2017р. було нібито оформлено кредити за програмою «Миттєва розстрочка». Внаслідок чого у позивача розпочались відрахування з його поточного рахунку на погашення заборгованості за кредитами.
Із зазначеними нарахуваннями за кредитами «Миттєва розстрочка» ОСОБА_1 не погодився та звернувся 04.12.2017 р. до ПАТ КБ «ПриватБанк» с запитом в якому просив надати наступну інформацію:
1) Які кредитні угоди (кредитні картки, платіжні картки, миттєві розстрочки, кредитні договори) укладалися між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» ?;
2) Якщо ПАТ КБ «ПриватБанк» надавав позивачу кредити у вигляді миттєвої розстрочки, то на саме які товари надавалась миттєва розстрочка?;
3) 3 яких складових (прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, комісія, тіло кредиту, пеня та інші штрафні санкції) розраховується заборгованість позивача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» та за якими борговим зобов'язаннями (договори, угоди, тощо)? Крім того просив надати детальний розрахунок його заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за всіма борговими зобов'язаннями в письмовому вигляді.
Вказана інформація та документи були необхідні для здійснення своєчасного та повного погашення всіх правомірних та обґрунтованих нарахувань (платежів) за всіма кредитними зобов'язаннями перед ПАТ КБ «ПриватБанк».
На теперішній час ОСОБА_1 отримав листа ПАТ КБ «ПриватБанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-20180216/5291 від 21.03.2016р. згідно якого Банк повідомив позивача лише про дати оформлення кредитів за програмою «Миттєва розстрочка». Іншої інформації, яку ОСОБА_1 запросив у відповідача банком надано не було.
Таким чином, на думку позивача, він має право на отримання від банку інформації відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», яку запитував у своєму запиті від 04.12.2017 р.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018 року для розгляду даної цивільної справи, суддею було визначено головуючого суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Гаврилюк С.М.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судове засідання.
Згідно розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2019 року у даній справі було призначено повторний автоматичний розподіл справи на підставі ч.7 ст. 33 ЦПК України, ч.9 ст. 31 КАС України, п. п. 2.3.3, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.17, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.п. 6.2, 8.2, 8.3, 8.4, Засад використання автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м. Харкова.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019 року для розгляду даної цивільної справи, суддею було визначено головуючого суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Труханович В.В.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 лютого 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова Труханович В.В. Справу вирішено розглянути в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено до розгляду в судове засідання.
04 квітня 2019 року від представника відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за їх безпідставністю посилаючись на наступні обставини.
Так, дійсно, як зазначає позивач, він є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк». Вже тривалий час ОСОБА_1 користується багатьма послугами банку.
Так, 27.06.2011р. позивач відкрив у ПАТ КБ «ПриватБанк» картковий рахунок, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
09.10.2013 р. він ще раз підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання і послуг і отримав картку класу Gold.
Підписанням Заяви Клієнт виражає свою згоду, що Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг.
ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, сплачував заборгованість за виданим кредитом та нарахованими відсотками, що ще раз підтверджує його бажання користуватися банківськими послугами на запропонованих банком умовах.
Щодо надання Банком відповіді за зверненнями позивача, то позивач постійно звертається до відділень Банку, також телефонує за роз'ясненнями до фахівців, які намагалися надати повну інформацію щодо заборгованості за його картковим рахунком.
Щодо укладання договорів «Миттєва розстрочка» то 07.04.2016р., 20.04.2017р., 03.07.2017р., 03.07.2017р,, 31.07.2017р. Позивачем було оформлено кредити «Миттєва розстрочка»
Згідно з п.2.7.6.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг (надалі Умов) Утримувач кредитної картки має право користуватися сервісом «Миттєва розстрочка» для отримання споживчого кредиту, якщо Утримувач погодився з умовами даного пункту та отримав кредитні кошти.
Всі операції за послугою «Миттєва розстрочка» обліковуються за рахунком, відкритим на обслуговування кредитної карти клієнта.
Згідно з п.2.1.1.5.3. Умов Клієнт зобов'язаний отримувати виписки про стан картрахунку і про проведені операції по картрахунку.
Представник відповідача зазначає, що Банк надав позивачу детальний розрахунок заборгованості за станом на 21.08.2018р. (відправлено відповідачу разом з відзивом на позов).
Даний розрахунок містить повну інформацію про заборгованість позивача за всіма борговими зобов'язаннями із зазначенням усіх її складових, а саме: заборгованість за тілом кредиту, відсотками, комісіями, пенею та штрафами.
Таким чином, представник відповідача вважає, що банк надав повну інформацію позивачу, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
26 жовтня 2018 року від позивача по справі надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що у своєму відзиві представник ПАТ КБ «Приват Банк» вказує, що Банк надав позивачу детальний розрахунок заборгованості за період з 05.12.2011р. по 21.08.2018р. Даний розрахунок нібито містить повну інформацію про заборгованість позивача за всіма борговими зобов'язаннями із зазначенням усіх її складових, а саме: заборгованість за тілом кредиту, відсотками, комісіями, пенею та штрафами. З вказаними розрахунками заборгованості позивач не згоден так як в ній містяться недостовірні дані, які не підтверджені документально.
Крім того, Банком не надані документи, які б підтверджували наступні факти:
- списання ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів з карткових та поточних рахунків відкритих на ім'я ОСОБА_1 в якості відсотків, пені, штрафу, комісії за несплату кредитних коштів.
- зарахування коштів на картковий рахунок відкритого на ім'я ОСОБА_1 , щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку «GOLD».
- оформлення кредитних договорів 07.04.2016р., 20.04.2017р., 03.07.2017р., 03.07.2017р., 09.11.2017р., 31.07.2017р. та надання кредитів «Миттєва розстрочка», які були надані без відома, згоди та волевиявлення ОСОБА_1
ОСОБА_1 з метою погашення кредитної заборгованості звертався 02.07.2016р., 27.07.2016р., 04.12.2017р. до ПАТ КБ «ПриватБанк» з проханням вирішення питання його заборгованості та надати йому детальний розрахунок заборгованості за всіма борговими зобов'язаннями в письмовому вигляді, але до теперішнього часу Банком не надана обґрунтована відповідь на вказані запити ОСОБА_1
В заяві на отримання кредиту зазначено, що нібито, ОСОБА_1 ознайомлений і згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, однак указані Умови не містять підпису ОСОБА_1 .. Будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме із цими Умовами ознайомлений позивач , підписуючи заяву позичальника, у матеріалах справи немає.
Слід зазначити, що в кредитному договорі, який оформлений Анкетою-заявкою, указано, що позичальник ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам. Однак такі Умови не містять підпису позичальника, а в матеріалах справи немає будь-яких доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позивач, підписуючи заяву позичальника, і вони діяли в момент підписання заяви.
Позивач зазначає, що він не підписував «Умови та правила надання банківських послуг», а також «Тарифи Банку», працівники банку ОСОБА_1 з ними не ознайомили та ввели його в оману. Отже, вони не є складовою частиною договору.
Позивач та його представник ОСОБА_2 , який діє на підставі Доручення від 17.08.2018 року № 341, в судовому засіданні заявлений позов підтримали, просили суд його задовольнити.
Представник відповідача - Левицька А.В., яка діє на підставі Довіреності від 11.01.2017 року, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані сторонами і долучені до матеріалів справи письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В судовому засіданні було встановлено, що на підставі Анкети-заяви ОСОБА_1 від 27.06.2011 року йому було відкрито рахунок, та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а.с. 124)
09 жовтня 2013 року ОСОБА_1 підписав Анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання і послуг і отримав картку класу Gold. (а.с. 125)
21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п. 1 ст.30 ЦК країни), яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.
Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних нормах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.
Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов)
Хоружим І.І. було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, позивач ознайомився та згодний з умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.
Окрім цього, зазначено що позивачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, -викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах.
Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого ступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.
Жодних заперечень з приводу того, що позивач не погодився з умовами та правилами надання банківських послуг ним висловлено в заяві не було.
Отже, враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що дійсно 27.06.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено Договір про надання банківських послуг, який складається з Анкети-заяви, «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку».
Відповідно до Умов договору, позивачу було відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.
Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.
Сам факт отримання ОСОБА_1 кредитної картки підтверджується фотокарткою кредитної картки та тим, що він сам не заперечує проти того, що користувався кредитною карткою (а.с. 6)
Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється на підставі наданих позичальником документів, за рішенням банку.
В заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами говору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Отже, встановлення, збільшення, зменшення та зміна кредитного ліміту є правом банку.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 27.06.2011 року, вбачається, що позивачу було встановлений кредитний ліміт, яким він користувався шляхом зняття коштів з кредитної картки, а отже суд приходить до висновку, що вказане є підтвердженням того, що дійсно позивачу було надано кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, якими він користувався, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів. (а.с. 126-133)
Користуючись кредитними коштами, позивачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам у справі.
Позивач зазначив, що він дізнався, що за його кредитною карткою оформлено «Миттєві розстрочки», за якими нараховується заборгованість. Позивач зазначає, що вказаних договорів він не укладав.
Згідно з п.2.7.6.1.2.1. Умов та правил падання банківських послуг (надалі Умов) Утримувач кредитної картки має право користуватися сервісом «Миттєва розстрочка» для отримання споживчого кредиту, якщо Утримувач погодився з умовами даного пункту та отримав кредитні кошти.
Згідно з п. 2.7.6.1.2.2, Умов рахунок, спеціального платіжного засобу Якого є карта НОМЕР_2 * відкривається індивідуально для кожного клієнта в момент авторизації операції по сервісу ««Миттєва розстрочка» шляхом;
а. введення і відправки ОТП-паролю;
б. натискання клавіші, що озвучена як згоду з умовами кредитного договору;
в. введення логіна і пароля при авторизації в Приват24;
г. натисканням клавіші "згоден" або "підтверджую" в ТСО, банкоматах ПриватБанку, при показі умов кредитного договору та після введення пін коду кредитної карти;
д. відправка SMS-команди chast2 на номер 10060
е. натисканням кнопки "згоден" або "підтверджую" в системі електронних платежів Liqpay, мобільному додатку Sender або Приват24Бепбег.
є. натискання клавіші «Згоден» при IVR обдзвоні.
Згідно з п.2.7.6.1.2.3. Умов дії клієнта описані в п. 2.7.6.1.2.2. даних Умов, вчинені Клієнтом, прирівнюються Сторонами до заяви на відкриття карткового рахунку для отримання кредиту по сервісу «Миттєва розстрочка».
У відповідності до п.2.7.6.7. Умов Клієнт доручає Банку підготувати від його імені публічну пропозицію для необмеженого кола осіб (оферту) про готовність Клієнта отримати грошову позику у розмірі кредитної заборгованості Клієнта по продукту «Миттєва розстрочка» перед Банком на момент підготовки оферти, на термін рівний терміну кредитного договору між Клієнтом і Банком по продукту «Миттєва розстрочка». Клієнт доручає Банку розмістити ; оферту від його імені в мережі інтернет на Площадці цивільно-правових договорів за адресою https://privatbank.ua/ru/dogovir/.
Відповідно до п. 2.7.6.1.2.4. Умов Клієнт доручає Банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по карті НОМЕР_2 в кількості і розмірі, зазначеному в кредитному договорі, який є невід'ємною частиною цих Умов.
Згідно з п. 2.7.6.4.1. Умов у разі списання регулярного платежу по сервісу «Миттєва розстрочка» з кредитних коштів, клієнт оплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу. Комісія карти регулюється пунктом 2.1.1. діючих Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
У відповідності до п.2.1.1.5.5. Умов Клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Всі операції за послугою «Миттєва розстрочка» обліковуються за рахунком, відкритим на обслуговування кредитної карти клієнта.
Згідно з п.2.1.1.5.3. Умов Клієнт зобов'язаний отримувати виписки про стан картрахунку і про проведені операції по картрахунку.
Отже, «Миттєва розстрочка» є сервісом для отримання споживчого кредиту в рамках кредитної лінії, а не окремим зобов'язанням. Враховуючи саму процедуру оформлення «Миттєвої розстрочки», суд приходить до висновку, що її може оформити лише держатель картки, а тому посилання позивача на те, що він її не оформляв, суд знаходить безпідставними. Погашення заборгованості за «Миттєвою розстрочкою» та сплата відсотків за нею входить до загальної заборгованості за кредитною карткою.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 2.1.1.7.6 встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.
Позивач зазначає, що він не розуміє з чого саме склалася заборгованість яка була йому нарахована, у зв'язку з чим він неодноразово звертався до ПАТ КБ «Приватбанк» з різними заявами про надання йому роз'яснень щодо сум заборгованості за кредитом та йому на них надавалися відповіді. (а.с. 88, 89, 90, 91, 92)
Позивач з метою встановлення з чого саме склалася заборгованість яка була йому нарахована, звертався також до Міністерства фінансів України, яким листом від 27.02.2018 року було роз'яснено ОСОБА_1 , що йому необхідно звертатися до ПАТ КБ «Приватбанк». (а.с. 9)
04 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою про надання інформації в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій просив надати наступну інформацію:
1) Які кредитні угоди (кредитні картки, платіжні картки, миттєві розстрочки, кредитні договори) укладалися між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» ?;
2) Якщо ПАТ КБ «ПриватБанк» надавав позивачу кредити у вигляді миттєвої розстрочки, то на саме які товари надавалась миттєва розстрочка?;
3) З яких складових (прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, комісія, тіло кредиту, пеня та інші штрафні санкції) розраховується заборгованість позивача перед ПАТ КБ «ПриватБанк» та за якими борговим зобов'язаннями (договори, угоди, тощо)? Крім того просив надати детальний розрахунок моєї заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за всіма борговими зобов'язаннями в письмовому вигляді. (а.с. 15, 16)
21 березня 2018 року позивач отримав відповідь ПАТ КБ «Приватбанк» на заяву від 16.02.2018 року, у якій вони повідомляють, що позивачем 20.04.2017 р., 03.07.2017 р., 31.07.2017 р. Оформлено кредити «Миттєва розстрочка». Роз'яснюють процедуру оформлення кредиту «Миттєва розстрочка» та повідомляють, що заборгованість обґрунтована та підлягає обов'язковому погашенню. (а.с. 7-8)
На думку позивача, вказана у відповіді інформація є неповною та відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», він має право на отримання від банку повної інформації, яку запитував у своєму запиті від 04.12.2017р.
У зв'язку з тим, що на теперішній час позивач не отримав відповіді на свій запит від 04.12.2017р., внаслідок чого він не обізнаний про наявні суми заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк», не може належним чином здійснити погашення правомірно нарахованих платежів. В свою чергу ПАТ КБ «ПриватБанк» надсилає листи-вимоги про погашення заборгованості, розповсюджує поміж громадян неправдиві відомості щодо його особи. (а.с. 10, 11)
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
В п. 19 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону визначено, що продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
В статті 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.(стаття 15 Закону України «Про звернення громадян»)
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»)
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.
Отже, підставою звернення до суду в загальному розумінні є захист особою своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Всупереч вказаним вимогам закону, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що АТ КБ «Приватбанк» порушив його право на отримання інформації про послуги, яке встановлене Законом України «Про захист прав споживачів».
Посилання позивача на те, що у відповіді від 21.03.2018 року не міститься відомостей щодо запитуваної інформації у заяві від 04 грудня 2017 року, суд знаходить безпідставними, оскільки вказана відповідь надавалася на заяву від 16.02.2018 року, а не від 04.12.2017 року. Доказів того, що відповідач надав неповну відповідь на заяву від 04.12.2017 року позивачем надано не було.
Натомість з розрахунку заборгованості наданого відповідачем та який направлявся на адресу позивача чітко вбачається, яка саме заборгованість наявна за позивачем, з чого вона складається та за який період була нарахована.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено факту порушення його прав як споживача відповідачем АТ КБ «Приватбанк», а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи те, що позивача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» звільнено від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 23, 76-81, 82, 133, 141, 247, 265, ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1, 14, 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», суд -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.06.2019 року.
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 17.04.2018 року, орган, що видав 6320, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50.
Суддя В.В. Труханович