Справа № 558/50/19
номер провадження 1-кп/558/29/19
13 червня 2019 року смт Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі :
одноособово суддя ОСОБА_1
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180220000163 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луцьк, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов"язаного, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, не депутата, раніше судимого- вироком Демидівського районного суду Рівненської області від 26.08.2019 року за ч.3 ст.185 КК України на три роки один місяць позбавлення волі, відповідно до ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 17.10.2017 року звільненого від подальшого відбування покарання умовно-достроково на строк 11 місяців 9 днів , покарання відбув, судимість не погашена,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -
сторони кримінального провадження: державний обвинувач ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 , -
ОСОБА_3 14 жовтня 2018 року, приблизно о 00:30 год., перебуваючи на території господарства по місцю проживання ОСОБА_6 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , проник в середину господарського приміщення та вирішив викрасти свійського козла. Саме тоді в ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконне, протиправне заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння і бажаючи їх настання, переконавшись у тому, що його дії не будуть помічені власником майна - ОСОБА_6 та іншими сторонніми особами, ОСОБА_3 шляхом відкривання дверей, проник до приміщення господарської будівлі, де таємно, намагався викрасти свійського козла віком 7 місяців вартістю 800 грн. 00 коп. Однак, ОСОБА_3 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, оскільки в житловому будинку увімкнулось світло, втік з вищевказаного господарства залишивши свійського козла.
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачуються, у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст, 15, ч.3 ст. 185 КК України.
Під час розгляду справи в суді між прокурором, обвинуваченим та його захисником було укладено угоду про визнання винуватості.
Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Прокурор ОСОБА_4 під час розгляду справи в суді зазначив, що угода відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченому слід призначити узгоджене в угоді покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з встановленням останньому іспитового строку на 1 рік та з покладенням обов'язків, передбачених п 1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просять вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з встановленням останньому іспитового строку на 1 рік та з покладенням обов'язків, передбачених п 1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3, ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, щиро розкаявся в скоєному.
Потерпіла в судове засідання на розгляд справи не з'явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності та надала свою згоду на укладення угоди обвинуваченим з прокурором про визнання винуватості.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_3 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Потерпіла ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 та не заперечила проти її затвердження судом /а.п.140/.
Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.474 КПК України роз'яснено процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст.473, 476 КПК України, роз'яснено вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Суд також вважає, що обставини, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Згідно постанови про приєднання речових доказів від 15 жовтня 2018 року, свійського козла сірого кольору, віком приблизно 7 місяців, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Даний речовий доказ передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 /а.п.55-56/.
Відповідно до ст. 100 КПК України, суд повинен вирішити долю речових доказів.
Керуючись ст.ст. 100, 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 11 квітня 2019 року між прокурором, обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисником ОСОБА_5 про визнання винуватості.
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_3 винним за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з встановленням останньому іспитового строку на 1 рік .
Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ: свійського козла сірого кольору, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 передати їй у власність.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя