справа №619/1101/19
провадження №3/619/337/19
іменем України
13 червня 2019 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участю:секретаря судового засіданняМолотко А.В.
прокурораІвахненка І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1726 КУпАП,
встановив:
Згідно наказу керівника апарату Дзержинського суду м. Харкова №02-02/95 від 08.09.2015 ОСОБА_1 було призначено на посаду секретаря судового засідання Дзержинського районного суду м. Харкова з 10 вересня 2015 року.
Відповідно до наказу керівника апарату Дзержинського районного суду м. Харкова №02-02/119 від 26.09.2017 ОСОБА_1 було звільнено з посади секретаря судового засідання Дзержинського районного суду м. Харкова 29 вересня 2017 року.
ОСОБА_1 перебуваючи на посаді секретаря судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова, відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Згідно абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
В порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин, наступного року після припинення діяльності подав в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, тобто оприлюднив 21 травня 2018 року на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://public.nazk.gov.ua/search) декларацію за 2017 рік.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Факт належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду підтверджується: відомостями списку справ, призначених до розгляду у Дергачівському районному суді Харківської області, що розміщений на загально доступному офіційному веб-порталі судової влади України; викликом до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, який було розміщено на сторінці веб-сайту суду 30 травня 2019 року об 11 год 47 хв; направленням судових повісток за місцем реєстрації та можливого фактичного проживання; направленням судової повістки органу місцевого самоврядування для вручення ОСОБА_1
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто - норми кримінального процесуального законодавства.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у п.41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення обмежується трьома місяцями з дня виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Заслухавши думку прокурора, який просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1726 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Матеріали щодо адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_1 надійшли до суду 20 березня 2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Згідно п.п.1 п.5 Розділу II «Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089, суб'єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII з додержанням таких вимог: щорічна декларація подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Отже, днем вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, слід вважати наступний день після закінчення строку, передбаченого законом для подання щорічних декларацій, тобто після 00 год 00 хв 01 квітня 2018 року.
Такий висновок зокрема випливає із конституційних положень, передбачених ст.68 Конституції України, а також із положень ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», які передбачають обов'язок щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Щодо дня виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до пункту 3 «Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06 вересня 2016 року № 19 та зареєстрований Міністерством юстиції України від 15 листопада 2016 року за №1479/29609 (далі - Порядок №19) перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу, або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №19 відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу, а також Національне агентство у випадках, визначених Законом, перевіряє факт подання декларацій у такі строки: 1) щорічні декларації суб'єктів декларування - протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій; 2) декларації суб'єктів декларування, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - упродовж п'яти робочих днів з дня такого припинення; якщо припинення зазначеної діяльності відбулося з ініціативи керівника органу, в якому працював суб'єкт декларування, - упродовж п'яти робочих днів після спливання строку у двадцять робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
Пунктом 6 Порядку №19 передбачено, що у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, надсилається засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).
З матеріалів справи вбачається наступне.
13 квітня 2018 року керівник апарату Дзержинського районного суду міста Харкова на виконання пункту 6 Порядку №19 направила повідомлення №18824 про факт неподання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2017 рік.
27 червня 2018 року Національне агентство з питань запобігання корупції отримало вказане повідомлення.
29 жовтня 2018 року Національне агентство з питань запобігання корупції повідомленням №44-01/49672/18 повідомило Управління захисту економіки в Харківській області ДЗЕ НП України, що ОСОБА_1 несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
31 жовтня 2018 року повідомлення №44-01/49672/18 від 29.10.2018 надійшло до Управління захисту економіки в Харківській області ДЗЕ НП України.
Таким чином, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме несвоєчасне подання щорічної декларації за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід вважати 31 жовтня 2018 року, тобто день, коли ця інформаціє офіційно стала відома Управлінню захисту економіки в Харківській області ДЗЕ НП України.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Зі змісту норм ст.ст.38, 247 КУпАП слідує, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення (виявлення) правопорушення. При цьому, в аспекті аналізу положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП суд повинен встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення не дивлячись на сплив строку, встановленого ст.38 КУпАП, яка виключає можливість накладення стягнення, а ніяк не звільнення від відповідальності. З огляду на це поєднання закриття справи на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП з одночасним визнанням вчинення адміністративного правопорушення не є взаємовиключним рішенням.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:
- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
- сплив встановленого законом тримісячного строку.
Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Таким чином, закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Оскільки на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ч.3 ст.38 КУпАП, то суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247 ч.1 п.7, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.1726 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Є. А. Болибок