справа №619/944/17
провадження №2/619/50/19
Іменем України
13.06.2019 року Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - Калмикової Л.К.,
за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за борговою розпискою, позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа- ОСОБА_3 , про визнання договору позики недійсним,-
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває вказана вище цивільна справа.
Від представника позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвоката Горлач А.І. надійшла заява про залишення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа- ОСОБА_3 , про визнання договору позики недійсним без розгляду, оскільки позивач-Відповідач ОСОБА_2 , його представник ОСОБА_4 повторно не з'явились у судове засідання, про поважність причин неявки не повідомили.
Судом встановлено, що позивач-відповідач ОСОБА_2 , в судові засідання 17.05.2019, 13.06.2019 не з'явився, причини неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, представник позивача-відповідача ОСОБА_2 - адвокат Мироненко С.С. в судові засідання 17.05.2019, 13.06.2019 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач, представник позивача повторно не з'явились в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від них надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням статті 223 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин.
При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне, тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд).
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 210 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.223, 257 ч.1 п. 5 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа- ОСОБА_3 , про визнання договору позики недійсним - залишити без розгляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 15-ти денний строк, з дня її проголошення (п. 15, п.п. 15.5Перехідних положень ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. К. Калмикова