Справа № 559/2637/18
2/559/320/2019
12 червня 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.
секретаря судового засіданні Федчук А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Дубенський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про визнання батьківства та стягнення аліментів,
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що у 2012 році познайомилась із відповідачем по справі в смт. Смига Дубенського району Рівненської області, а з 2013 року почали проживати разом однією сім'єю в с. Бровари Київської області, по місцю постійного проживання цивільного чоловіка. Незабаром вона завагітніла, у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте на момент народження дитини, вони вже проживали окремо, народжувати вона поїхала до себе на ОСОБА_4 , а саме в м. Дубно Рівненської області. Зареєструвала народження сина у виконавчому комітеті Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області по місцю його народження та її реєстрації. Повідомила відповідача про народження сина, він сказав, що оскільки вони не перебувають у шлюбі, щоб вона записала дитину на своє прізвище, оскільки перебуваючи в статусі мати-одиночка, буде отримувати соціальну допомогу. Запис про батька був проведений за її прізвищем, а ім'я та по батькові батька за її вказівкою було внесено його біологічного батька - відповідача по справі ОСОБА_2 .
Після народження дитини відповідач із сином не спілкувався, практично не цікавився його життям, жодної матеріальної допомоги не надавав. На її утриманні є ще одна дитина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько якого платить лише по 400 гривень аліментів на його утримання.
Оскільки відповідач проживає в іншій області, ні разу не приїжджав до сина, домовитись з ним в добровільному порядку про приїзд та написання спільної заяви до органів державної реєстрації актів цивільного стану не вдалось, тому вона змушена звернутись до суду з позовом про визнання батьківства. Крім того, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка, згідно поданої заяви, просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, згідно поданої заяви просить провести розгляд справи без його участі, позов визнає повністю.
Представник третьої особи: Дубенського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просять розгляд справи провести без їх участі.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Смига Дубенського району Рівненської області, про що Виконавчим комітетом Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області 27 червня 2014 року зроблено актовий запис № 24. Його батьками зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками зазначені: ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 02.06.2014, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмір 400 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Згідно довідки № 862 від 26.11.2018, виданої Виконавчим комітетом Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_1 зареєстрована в смт АДРЕСА_1 Рівненської області, у склад сім'ї входять сини: ОСОБА_5 , 2009 року народження, та ОСОБА_3 , 2014 року народження (а.с. 14).
На підставі ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Згідно ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Згідно ст. 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_2 визнає себе батьком ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання батьківства.
Частиною 1 ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України та п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд, враховуючи, що відповідач є працездатним, визнає позов, вважає, що є підстави для призначення аліментів у розмірі 1000 грн. на дитину, оскільки дана сума не завищена в нинішніх умовах проживання. Тому позов в частині стягнення аліментів також підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно наданих позивачкою розрахунку, акту виконаних робіт та квитанції, витрати на правничу допомогу склали 1639, 20 грн. (а.с. 13, 16). Позичкою також сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. (а.с. 1).
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1639, 20 грн. та 704, 80 грн. на повернення сплаченого судового збору.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 137, 141, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 128, 134, 180, 182, 184, 185 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Дубенський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Свободи, 1, м. Дубно Рівненської області, ЄДРПОУ 35091306) - задовольнити.
Визнати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Київ Київської області Україна, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_3 , батьком дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зобов'язати Дубенський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 за №24 складеного 27 червня 2014 року Виконавчим комітетом Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, а саме: вказавши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Київ Київської області Україна, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_3 .
Стягунути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Київ Київської області Україна, уродженця м. Київ Київської області, зареєстрованого по АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), аліменти на утримання дитини: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 листопада 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1639 (однієї тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. та 704,80 грн. (сімсот чотири) гривні 80 коп. на повернення сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: