Справа № 551/339/19
Провадження №3/551/112/19
"07" червня 2019 р.
Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Вергун Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання Курінної Я.М.,
прокурора Легеньковського О.В.,
особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого начальником Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, військовозобов'язаного, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172 - 6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 110 від 02 квітня 2019 року, складеного начальником сектору протидії корупції УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ національної поліції України, майором поліції Калашником В.В., ОСОБА_2 О.В., перебуваючи на посаді начальника Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області, являючись посадовою особою органів прокуратури, та відповідно до пп. «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднення на офіційному веб-сайті НАЗК інформації про суттєві зміни у майновому стані у зв'язку з набуттям 06 жовтня 2018 року права власності на рухоме майно - легковий автомобіль марки « Volkswagen Tiguan », білого кольору, 2013 року випуску, вартістю 137 437 грн. 92 коп., тобто в сумі, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, станом на 01 січня 2018 року, чим умисно вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 109 від 02 квітня 2019 року, складеного начальником сектору протидії корупції УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ національної поліції України, майором поліції Калашником В.В., Безцінний О.В., перебуваючи на посаді начальника Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області, являючись посадовою особою органів прокуратури, та відповідно до пп. «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення вимог ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднення на офіційному веб-сайті НАЗК інформації про суттєві зміни у майновому стані у зв'язку з набуттям 23 вересня 2017 року права власності на рухоме майно - легковий автомобіль марки « Citroen C1SX », чорного кольору, 2012 року випуску, вартістю 189 100 грн. 00 коп., тобто в сумі, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, станом на 01 січня 2017 року, чим умисно вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Постановою суду від 08 квітня 2019 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення двох правопорушень, кожне з яких кваліфіковано ч. 2 ст. 172 - 6 КУпАП за реєстраційними номерами 551/339/19, 551/340/19 об'єднано в одне провадження з присвоєнням справі загального реєстраційного номеру 551/339/19 / а. с. 151 /.
Постановою суду від 24 травня 2019 року у задоволенні заяви прокурора Колоса В.О. про відвід судді Вергун Н.В. у справі № 551/339/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172 - 6 КУпАП відмовлено / а. с. 167 /
Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_1 вказував на недоведеність в його діях об'єктивної сторони правопорушень, кожне з яких передбачене ч. 2 ст. 172 - 6 КУпАП, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою, тому просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Прокурор прокуратури Полтавської області Легеньковський О.В. також звертав увагу суду на відсутність обґрунтованих підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, тому наполягав на закритті провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях останнього складів правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172 - 6 КУпАП.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, керуючись принципом верховенства права, приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з цим, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією, Конвенцією ООН проти корупції / Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року /, Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією / Страсбург, 27 січня 1999 року /, додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією / Страсбург, 15 травня 2003 року /, законом «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VІІ, КУпАП, іншими нормативно - правовими актами, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до наказу керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області Шикунова С. № 12 від 13 квітня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області / а. с. 12 /.
Таким чином, займана ОСОБА_1 посада відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України « Про запобігання корупції ».
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України « Про запобігання корупції » / в редакції закону № 1022-VIII від 05 жовтня 2016 року /, встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства. Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані, визначаються Національним агентством.
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 961/29091, відповідно до якої під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Дохід, який був нарахований, але не сплачений /не отриманий/, не повідомляється. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб'єкт декларування подає відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".
Частиною 2 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Частиною 1 статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням /проступком/ визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
При цьому, суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Такий висновок підтверджується і п. 2 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, згідно з яким суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи встановлено, що, окрім інших транспортних засобів, за ОСОБА_1 26 вересня 2017 року зареєстровано автомобіль марки « Citroen C1sx 998 », чорного кольору, 2012 року випуску, та 29 грудня 2018 року відбулася первинна реєстрація автомобіля марки « Volkswagen Tiguan 1984 », білого кольору, 2013 року випуску, який ввезено за кордону / а. с. 25 /.
03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднення на офіційному веб-сайті НАЗК інформації про суттєві зміни у майновому стані, що пов'язані з набуттям у власність рухомого майна - автомобіля марки « Citroen C1sx 998 » / а. с. 106 /
05 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднення на офіційному веб-сайті НАЗК інформації й про суттєві зміни у майновому стані, що пов'язані з набуттям у власність рухомого майна - автомобіля марки « Volkswagen Tiguan 1984 » / а. с. 35 /.
Тобто, ОСОБА_1 у кожному випадку придбання у власність рухомого майна у строки та спосіб, визначені Законом України « Про запобігання корупції », повідомив, шляхом оприлюднення на офіційному веб - сайті НАЗК інформації, про суттєві зміни у своєму майновому стані.
При цьому, суд звертає увагу на те, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а момент виникнення права власності на рухоме майно невід'ємно пов'язаний з його державною реєстрацією в органах МВС України.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не було доведено в законному порядку.
За таких обставин, суд приходить до переконання про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, кожне з яких передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Між тим, у матеріалах справи відсутні дані й щодо проведення НАЗК відповідної перевірки відносно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України, тощо.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 247, 283-285, 287 КУпАП України, ч. 2 ст. 52 Закону України « Про запобігання корупції », суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, кожне з яких передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: