Справа № 569/10732/19
13 червня 2019 року Рівненський міський суд в особі судді - Ковальова І.М., розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність ДВС в Рівненській області,-
В Рівненський міський суд з скаргою на бездіяльність ДВС в Рівненській області звернувся ОСОБА_2 .
Автоматизованої системою авто розподілу справ вказана справа була передана у провадження судді Ковальова І.М.
Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, вважаю за необхідне розглянути заяву судді про самовідвід виходячи з наступного.
У моєму провадженні перебували цивільні справи: № 569/17199/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця та № 569/1583/16-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, у яких у задоволення скарги було відмовлено та закрито провадження у справі.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статях 36,37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В пункті 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01 жовтня 1982 року у справі П'єрсака проти Бельгії зазначається, що «кожен суддя, щодо неупередженості якого є сумніви, повинен вийти зі складу суду».
Відповідно до пункту 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 лютого 1996 року у справі Бюліта проти Австрії зазначається, що «жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження».
Як вбачається з пункту 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 червня 2004 року у справі Пабла Кю проти Фінляндії зазначається, що «суд має бути вільний від особистих упереджень і особистої зацікавленості в результатах справи».
Відповідно до практики Європейського суду у всіх випадках особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежного, при цьому надання доказів упередженості судді покладається на зацікавлену особу, що викладено в Постанові Європейського суду (Велика палата) від 22 жовтня 2007 року по справі Лендон, Очаковски-Лоран і Жюлі проти Франції.
Наявність упередженості в контексті п.1 ст.6 Конвенції Європейський суд визначає на підставі «особистого переконання певного судді у конкретній справі» згідно п.58 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 1998 року у справі Джатрін та інші проти Франції а також «особистих переконань та поведінки конкретного судді у справі» згідно п.95 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2004 року у справі Науменко проти України.
Зважаючи на викладене, керуючись вищезазначеними Рішеннями Європейського суду з прав людини, ст.36 ЦПК України, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо неупередженості, заявляю самовідвід у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність ДВС в Рівненській області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,39-41 ЦПК України, суддя,-
Заяву судді Рівненського міського суду Ковальова І.М. про самовідвід у справі №569/10732/19 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність ДВС в Рівненській області - задоволити.
Справу передати для розгляду іншим суддею в порядку, встановленому ЦПК України.
Ухвала остаточна.
Суддя Рівненського
міського суду І.М. Ковальов