Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/3170/17
Провадження № 1-кп/553/20/2019
Іменем України
13.06.2019м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017170030001241 від 10.11.2017 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 27.12.1982 року Київським районним судом м. Полтави за ст. ст. 206 ч. 2, 140 ч. 2, 42 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 30.05.1988 року Київським районним судом м. Полтави за ст. ст. 196-1 ч.1, 206 ч.2, 141 ч.2, 42 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 14.06.1990 року Крюківським районним судом м. Кременчука, Полтавської області за ст. 222 ч. 3 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- 01.08.1994 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст. 141 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 29.10.1997 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки, Донецької області за ст.ст. 140 ч. 2, 145 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 02.04.2001 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. ст. 141 ч. 3, 206 ч. 2, 42 КК України на 5 років позбавлення волі;
- 06.03.2006 року Ворошиловським районним судом м. Донецьк за ст. 263 ч. 1 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 12.01.2009 року Ворошиловським районним судом м.Донецьк за ст.ст. 263 ч. 1, 185 ч. 2, 309 ч. 1, 70 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 28.03.2011 року Ворошиловським районним судом м.Донецьк за ст.ст. 263 ч. 1, 15, 185 ч. 2, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 19.04.2011 року Кіровським районним судом м.Донецьк за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі;
- 21.07.2011 року Ворошиловським районним судом м.Донецьк за ст.ст. 185 ч. 2, 263 ч. 1, 70, 70 ч. 4 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 16.04.2013 року Кіровським районним судом м.Донецьк за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 16.12.2013 року Дзержинським районним судом м. Харків за ст.ст. 391 ч. 1, 71 КК України на 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 10.07.2017 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст.ст. 185 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.4, 70 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
- 10.08.2017 року Ленінським районним судом м. Полтава за ст. 263 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на основі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки.
- 11.09.2017 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. ст. 263 ч.1, 309 ч.2, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, на основі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 3 роки;
- 05.10.2017 Октябрським районним судом м. Полтава за ст. ст. 185 ч.2, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-04.04.2018 року Київським районним судом м. Полтави за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 360, 70 ч.1, 72, 71 КК України на 4 роки 7 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
09.11.2017 року, близько 19 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 діючи повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, проник до незамкнутого автомобіля марки «Мерседес Бенц Е320», д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, котрий знаходився неподалік будинку №59 по вул.Панянки у м.Полтава, відчинивши передню пасажирську дверцяту, звідки з пасажирського сидіння викрав чорну чоловічу барсетку з надписом «BOSSE», у якій знаходилась пачка цигарок марки «KENT», запальничка, картка до кав'ярні та грошові кошти у розмірі 500 грн.
Після цього обвинувачений ОСОБА_4 з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріального збитку (відповідно до висновку експерта НДЕКЦ №833 від 22.11.2017 на суму 70 грн.), що склало на загальну суму 570 грн.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України, що виразилося в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК Укаїни не визнав. Також суду пояснив, що точного числа та місяця він не пам'ятає, але, приблизно влітку 2017 року, до нього по телефону звернувся начальник кримінального розшуку відділення поліції №2 м. Полтави та сказав, що йому терміново потрібно поговорити з ним. Він у нього запитав, що він від нього хоче, на що працівник поліції повідомив, що про все порозмовляють у відділку поліції. Через деякий час він приїхав до поліції, де йому повідомили, що потрібний показник для керівництва поліції по крадіжкам. При цьому працівники поліції запевнили його, що йому нічого не потрібно робити і виконувати якісь протиправні дії, що працівники поліції все зроблять самі, що вони сфальсифікують і штучно створять обставини кримінального злочину, а він повинен взяти провину на себе. Він запитав у працівників поліції, що йому буде за це якщо він погодиться, на що працівники поліції повідомили, що це все потрібно лише для показника, а тому його карати не будуть.Через декілька днів йому знову зателефонували працівники поліції та повідомили, що вони знайшли підставного потерпілого та повідомили суть сфальсифікованого кримінального злочину. Сказали, що вже все зроблено і потрібно прийняти участь лише в слідчому експерименті, який будуть знімати на відеокамеру. Пізніше його завели до кабінету в райвідділі, де були поняті, а потім вони всі разом із слідчим на автомобілі поїхали нібито на місце злочину. Після проведення так званого «слідчого експерименту» вони повернулися до райвідділу поліції і він у слідчого в кабінеті підписав всі необхідні процесуальні документи. За це його відвезли на вул. Шевченка в м. Полтава та дали 260 грн. Після цього його не викликали і ніхто йому не телефонував, проте, в січні 2018 року до нього зателефонував прокурор і повідомив, щоб він з'явився в прокуратуру для вручення йому обвинувачення на що він йому повідомив, що не може цього зробити, оскільки перебуває в лікарні. Вважає, що як працівниками поліції, так і прокуратурою відносно нього вчинено ряд посадових злочинів та допущені грубі порушення вимог КПК України на що він неодноразово звертався до керівних органів МВС та прокуратури з приводу неправомірних дій працівників поліції та місцевої прокуратури. Вважає, що потерпілий, який є вигаданим, вводе суд в оману, так само як і свідок по справі. Вважає, що працівники поліції використали його моральний стан та тяжкі життєві обставини. Зважаючи на це, просив виправдати його, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
Незважаючи на повне невизнання своєї винуваності обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України його винуватість у вчиненні даного злочину підтверджується сукупністю обставин, встановленими в судовому засіданні, доказами, повністю дослідженими та безпосередньо перевіреними судом в процесі розгляду даного кримінального провадження:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який суду показав, що ввечері, в перших числах листопада 2017 року, він під'їхав до магазину на своєму автомобілі марки «Мерседес Бенц Е320», д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, який знаходився по вул. Панянки в м. Полтаві. Залишивши автомобіль біля входу в магазин, зайшов до нього по своїм справам, де був декілька хвилин, а коли повернувся, то виявив, що двері в його автомобілі були не закриті на замок та було викрадено його барсетку, в якій були кошти в сумі 500 грн., запальничка та цигарки, а також картка кав'ярні, після чого викликав поліцію, яка по приїзду відібрала в нього відповідну заяву та оформила її. Також проводилися оперативні слідчі дії, а через деякий час йому зателефонували і повідомили, що знайшли злочинця та можуть повернути йому деякі речі. Зазначив, що при визначенні та призначенні міри покарання покладається на розсуд суду;
- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка показала суду, що їй відомо зі слів її чоловіка, що в листопаді 2017 року її чоловік - потерпілий ОСОБА_6 зупинявся біля нічного магазину, який знаходився по вул. Панянки в м. Полтаві куди пішов по своїм справам, а коли повернувся то виявив, що з його автомобіля марки «Мерседес Бенц Е320», д.н.з. НОМЕР_1 було викрадено його речі, а саме барсетку чорного кольору, в якій були кошти в сумі 500 грн. та деякі інші речі. Після чого ним було викликано працівників поліції та подано відповідну заяву.
Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2 КК України також підтверджується дослідженою та перевіреною в судовому засіданні сукупністю доказів:
-протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.11.2017 року (т.1, а.с.206);
-заявою ОСОБА_6 про дозвіл здійснити працівникам поліції огляд автомобіля марки «Мерседес Бенц Е320», д.н.з. НОМЕР_1 (т.1, а.с.207);
-протоколом огляду місця події від 09.11.2017 року за адресою м. Полтава, вул.Панянки №59 з фототаблицею до нього (т. 1, а. с. 208-212);
-постановою про призначення трасологічної експертизи від 13.11.2017 року (т.1, а.с.213);
-довідкою про витрати на проведення експертизи (т.1, а.с.215);
-висновком експерта від 13.11.2017 р. №3104 відповідно до якого при дослідженні слідів рук, які виявлено та вилучено по факту крадіжки з автомобіля за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, 59, було встановлено, що сліди папілярних узорів пальців рук розміром по вісях 17х19 мм, 19х16 мм, що відкопійовані на відрізок липкої прозорої стрічки розміром 48х29 мм, для ідентифікації особи придатні (т.1, а.с.216-220);
-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 13.11.2017 року, відповідно до якої визнано речовим доказом -таблицю для вилучення слідів рук яка запакопана в поліетиленовий експертний пакет №2578361 (т.1, а.с.221);
-повідомленням Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15.11.2017 р. №19/117-15073 відповідно до якого при перевірці за автоматизованим дактилоскопічним обліком Полтавського НДЕКЦ МВС України, за допомогою АДІС «DACTO-2000» було встановлено збіг слідів пальців рук, які були виявлені та вилучені 09.11.2017 року в ході огляду місця події за фактом крадіжки майна з автомобіля гр. ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 з відбитками пальців рук в дактилоскопічній карті заповненої на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с. 222);
-постановою про призначення трасологічної експертизи від 14.11.2017 року (т.1, а.с.223);
-довідкою про витрати на проведення експертизи (т.1, а.с.225);
-висновком експерта від 15.11.2017 р. №3140 відповідно до якого при досліджені слідів рук, які виявлено та вилучено по факту крадіжки з автомобіля за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, 59, було встановлено, що слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 17x19мм залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 19x16мм залишений безіменним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.226-233);
-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 15.11.2017 року відповідно до якої визнано речовим доказом - таблицю для вилучення слідів рук та дактилоскопічна карта заповнена на ім'я ОСОБА_4 , яка запакована в поліетиленовий експертний пакет №4050213 (т.1, а.с.234);
-заявою ОСОБА_4 про те, що права йому розяснені, подальше досудове розслідування буде представляти самостійно, без участі захисника (т.1, а.с.235);
-протоколом огляду від 21.11.2017 року, за адресою м. Полтава, вул. Панянки, 59, з фототаблицею до нього відповідно до якого ОСОБА_4 вказав на місце вчинення крадіжки майна потерпілого з автомобіля та напрямок куди він пішов після вчинення крадіжки, а також місце де він викинув барсетку чорного кольору «ВОSSE” (т.1, а.с. 236-244);
-постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 21.11.2017 року, відповідно до якої визнано речовими доказами - барсетку чорного кольору з надписом «Bosse» на якій розміщена застібка та ручка для тримання в середині якої знаходиться картка з кав'ярні «Aromakava» та запальничка типу п'єзо, що запаковані в поліетиленовий експертиний пакет №0007962 (т.1, а.с.245);
-довідкою про витрати на проведення експертизи (т.2, а.с.2);
-висновком трасологічної експертизи від 22.11.2017 р. №3221 відповідно до якого при досліджені слідів рук, які виявлено та вилучено по факту крадіжки з автомобіля за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, 59, було встановлено, що сліди папілярних узорів пальців рук розміром по вісях 15x17мм, 22x18мм, 17x38мм, 19x14мм, що відкопійовані на відрізок липкої прозорої стрічки розміром 45x97мм; слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 20x26мм, що відкопійований на відрізок липкої стрічки розмірами 45x42мм, для ідентифікації особи придатні. Слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 15x17мм залишений вказівним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 22x18мм залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім 'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 17x38мм залишений безіменним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 19x14мм залишений мізинним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слід папілярного узору пальця руки розмірами по вісях 20x26мм залишений великим пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2, а.с.3-16);
-постановою про призначення судово-товарознавчої експертизи від 21.11.2017 року ( т.2, а.с.17);
-довідкою про витрати на проведення експертизи (т.2, а.с.14);
-висновком товарознавчої експертизи від 22.11.2017 р. №833 відповідно до якого ринкова вартість наданої на експертизу сумки чорного кольору з написом «BOSSE», станом на момент проведення експертизи, може складати 70,00 грн. (сімдесят грн. 0 коп.)(т.2, а.с.20-26);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 28.11.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 разом з конвертом з диском, відповідно до якого останній повідомив всі подробиці вчинення злочину щодо крадіжки майна з автомобіля потерпілого (т.2, а.с.27-31);
-протоколом пред'явлення речей для впізнання від 28.11.2017 року за участі потерпілого ОСОБА_6 (т.2, а.с.100-102);
-розпискою ОСОБА_6 про те, що він отримав від працівників поліції належну йому чорну барсетку з надписом «Bosse» (т.2, а.с.100-102);
- матеріалами справи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 : довідкою про звільнення (т.2, а.с. 131), формою №1 (т.2, а.с.132); вимогою ВІТ УМВС України в Полтавській області відповідно до якої ОСОБА_4 неодноразово судимий (т. 2, а.с. 118-127,134-138); довідкою-характеристикою на ОСОБА_4 , відповідно до якої останній характеризується посередньо (т.2, а.с. 133); довідками Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру від 17.05.2017 року та від 21.11.2017 року відповідно до якої ОСОБА_4 з 01.01.2014 року по 20.11.2017 року за мед.допомогою не звертався (т.2, а.с.115,140), довідкою з Полтавського обласного наркологічного диспансеру від 21.11.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_4 під наглядом в диспансері не перебуває, не лікується (т. 2, а. с. 116); довідкою з Полтавського обласного наркологічного диспансеру від 15.05.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_4 під наглядом в диспансері не перебуває, у звязку з відсутністю реєстрації в м. Полтаві ( т. 2, а. с. 141), довідкою Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева від 23.11.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_4 в даній лікарні не перебував. Звірено з 1996 р. по теперішній час ( т. 2, а. с. 117).
За таких обставин, в сукупності наведених доказів та їх аналізу суд вважає, що вирішуючи питання про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 та даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, які йому вірно інкриміновані стороною обвинувачення.
Аналізом безпосередньо досліджених та перевірених судом доказів у їх взаємозв'язку між собою, в ході розгляду кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за обставин, які викладені стороною обвинувачення. Дана сукупність доказів повністю підтверджує висновки суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, які були встановлені в ході судового розгляду щодо часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України обвинуваченим ОСОБА_4 відповідно до ст. 91 КПК України. Сукупність досліджених доказів також узгоджується із показаннями даними в судовому засіданні потерпілим по справі ОСОБА_6 , свідком, які в своїх поясненнях також підтвердили фактичні обставини подій, які відбулися 09.11.2017 року в м. Полтава, по вул. Панянка, неподалік будинку №59, а отже і факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного злочину щодо потерпілого ОСОБА_6 , та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, наданими стороною обвинувачення, дослідженими та перевіреними в ході судового розгляду.
Також вчинення злочинних дій обвинуваченим ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_6 узгоджуються, зокрема, із іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими та перевіреними судом в ході судового розгляду та підтверджують спричинення матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_4 , а саме: заявою потерпілого ОСОБА_6 про дозвіл здійснити працівникам поліції огляд його автомобіля марки «Мерседес Бенц Е320», д.н.з. НОМЕР_1 (т.1, а.с.207), протоколом огляду місця події від 09.11.2017 року за адресою м. Полтава, вул. Панянки, №59 з фототаблицею до нього (т. 1, а. с. 208-212); висновком експерта від 13.11.2017 р. №3104 відповідно до якого при дослідженні слідів рук, які виявлено та вилучено по факту крадіжки з автомобіля за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, 59, було встановлено, що сліди папілярних узорів пальців рук розміром по вісях 17х19 мм, 19х16 мм, що відкопійовані на відрізок липкої прозорої стрічки розміром 48х29 мм, для ідентифікації особи придатні (т.1, а.с.216-220); повідомленням Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15.11.2017 р. №19/117-15073 відповідно до якого при перевірці за автоматизованим дактилоскопічним обліком Полтавського НДЕКЦ МВС України за допомогою АДІС «DACTO-2000» було встановлено збіг слідів пальців рук, які були виявлені та вилучені 09.11.2017 року в ході огляду місця події за фактом крадіжки майна з автомобіля гр. ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 з відбитками пальців рук в дактилоскопічній карті заповненої на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с. 222), а також висновком експерта від 15.11.2017 №3140 (т.1, а.с.226-233); протоколом огляду від 21.11.2017 року, за адресою м. Полтава, вул. Панянки, 59, з фототаблицею до нього відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_4 вказав на місце вчинення крадіжки майна потерпілого ОСОБА_6 з автомобіля та напрямок куди він пішов після вчинення крадіжки, а також місце де він викинув барсетку чорного кольору «ВОSSE” (т.1, а.с. 236-244); постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 21.11.2017 року, відповідно до якої визнано речовими доказами - барсетку чорного кольору з надписом «Bosse» на якій розміщена застібка та ручка для тримання в середині якої знаходиться картка з кав'ярні «Aromakava» та запальничка (т.1, а.с.245); висновком трасологічної експертизи від 22.11.2017 р. №3221 відповідно до якого при досліджені слідів рук, які виявлено та вилучено по факту крадіжки з автомобіля за адресою: м. Полтава, вул. Панянки, 59, було встановлено, що слід папілярного узору пальця руки залишений великим, вказівним, середнім, безіменним та мізинним пальцями правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2, а.с.3-16); протоколом проведення слідчого експерименту від 28.11.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 разом з конвертом з диском з відеофіксацією слідчого експерименту, відповідно до якого останній особисто, детально повідомив всі подробиці вчинення злочину щодо крадіжки майна з автомобіля потерпілого (т.2, а.с.27-31).
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів кримінального провадження, зокрема, відеофіксаціїї слідчого експерименту за участю обвинуваченого 28.11.2017 року, свої пояснення обвинувачений ОСОБА_4 давав особисто де детально, послідовно, з найменшими подробицями розповів про обставини вчинення злочину відносно майна потерпілого ОСОБА_6 , а також на місцевості, як розповів так і детально продемонстрував обставини його вчинення. Про ці ж обставини детально, послідовно пояснив і сам потерпілий, а також свідок, зокрема, і в судовому засіданні. Викладені обставини вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України обвинуваченим ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_6 об'єктивно узгоджуються із іншими доказами по справі, висновками експертиз, наявності на місці вчинення злочину речових доказів, а саме, знайденої барсетки, яку викинув обвинувачений, показаннями потерпілого та свідка по справі, речовими доказами по справі, протоколом пред'явлення для впізнання речей, де потерпілий чітко впізнав серед речей свої речі які були викрадені в нього.
Перевіреними судом доказами не встановлено фактів застосування до обвинуваченого в ході досудового розслідування з боку працівників правоохоронних органів фізичного чи психологічного насилля в процесі надання ним показань в якості підозрюваного, проведення слідчого експерименту, допиті в якості обвинуваченого та проведення інших слідчих дій. По справі відсутні будь - які відомості про наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 яких-небудь тілесних ушкоджень, фактів виклику в ході досудового розслідування до нього лікаря для огляду, звернення самого обвинуваченого в стадії досудового розслідування зі скаргами на дії працівників поліції до органів прокуратури на застосування до нього незаконних методів слідства не надходило, також немає відміток про зауваження ОСОБА_4 в протоколах слідчих дій.
Виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 даних в судовому засіданні є неспроможними, недостовірними та необ'єктивними, такими, що суперечать фактичним обставинам справи встановлених судом в ході розгляду кримінального провадження, доказам наданими стороною обвинувачення, а тому суд не бере їх до уваги, та вважає, що такі показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення злочину та заперечення ним своєї вини у цьому, суд вважає безпідставними та розцінює це як спробу таким чином обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинення ним злочину щодо крадіжки майна.
Викладене свідчить, що обвинувачений ОСОБА_4 знаходився на місці вчинення злочину, діяв умисно та вчинив злочин передбаченний ст. 185 ч.2 КК України за що він повинен нести кримінальну відповідальність.
Заяви обвинуваченого ОСОБА_4 в судових засіданнях про те, що інкримінуємий йому злочин він не вчиняв, суд вважає невідповідаючими дійсності, бо такі його заяви спростовуються, як послідовними і детальними показаннями самого потерпілого та свідка, так і сукупністю інших доказів які були досліджені безпосередньо судом в ході розгляду даного кримінального провадження, висновками експертів, протоколом проведення слідчого експерименту, речовими доказами по справі, які були знайдені на місці вчинення злочину та про які в своїх поясненнях вказував потерпілий, які були в нього викрадені з його авто, і це свідчить про те, що на місці вчинення злочину перебував обвинувачений ОСОБА_4 .
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в ході судового розгляду про те, що працівники поліції та прокуратури в ході розгляду даного кримінального провадження здійснювали фальсифікацію доказів по справі, а також вчиняли тиск на обвинувакченого, не відповідають дійсності, оскільки на протязі досудового розслідування жодної скарги з боку обвинуваченого на дії працівників поліції не надходило, твердження висловлені ним в ході судового розгяду не знайшли свого підтвердження, а тому суд розцінює такі твердження як такі, які направлені, щоб приховати вчинення даного злочину та уникнути відповідальності за скоєне.
Вказані докази в сукупності з показаннями потерпілого та свідка, не довіряти яким у суду немає жодних підстав, повністю підтверджують дані про місце, час, спосіб, мотив та обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України.
Зважаючи на викладене вище, суд приходить до обгрунтованого висновку про доведеність стороною обвинувачення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України сукупністю доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який повинен нести кримінальну відповідальність за вчинений ним злочин.
Відповідно до ч.1, 6 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч.2 ст. 8 КПК України та ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України», щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності - достатніми доказами по справі «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України та які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого.
Відповідно до ч.ч. 1,3 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Проаналізувавши всі докази, досліджені в судовому засіданні, суд, з врахуванням вимог ст. 337 КПК України, вважає доказаною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України.
Відповідно до ч.1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини, ст.62 Конституції України і норм КПК України кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
Оцінюючи всі докази за даною кримінальною справою в їх сукупності, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р. передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».
З урахуванням викладеного, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, керуючись ст. 62 Конституції України, суд приходить до переконливого висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України є доведеною поза розумним сумнівом, що також узгоджується з положенням ст. 94 КПК України, та які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.
Зважаючи на викладене, суд вважає правильною кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправдання засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд, при вирішенні питання щодо призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 враховує положення п. 1 ППВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», ст.ст. 50 та 65 КК України, та виходить з того, що особі, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обставини, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставини, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, його характеристику, те, що він не займається суспільно - корисною працею, вину у вчиненні злочину не визнав, що свідчить про те, що особа не зробила для себе відповідних висновків, не ставиться критично до скоєного, а тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді реального позбавлення волі та без застосування положень ст.ст. 75,76 КК України, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Відповідно до ст. 124 КПК України документальні підтвердження щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, суд вважає необхідним вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного даним вироком та покарання призначеного за вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2018 року остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 06.06.2018 року, тобто з дати обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2018 року з 04.04.2018 року по 05.06.2018 року включно.
Стягнути з ОСОБА_4 документально підтверджені процесуальні витрати по кримінальному провадженню пов'язані з проведенням експертиз у розмірі 2572 грн. 42 коп. на користь держави.
Речові докази - таблицю для вилучення слідів рук яка запакопана в поліетиленовий експертний пакет №2578361; таблицю для вилучення слідів рук та дактилоскопічну карту заповнену на ім'я ОСОБА_4 , яка запакована в поліетиленовий експертний пакет №4050213 - залишити в матеріалах криманального провадження.
Речові докази - барсетку чорного кольору з надписом «Bosse» на якій розміщена застібка та ручка для тримання, картку з кав'ярні «Aromakava», запальничку типу п'єзо, які повернуто під зберігапльну розписку потерпілому - залишити потерпілому ОСОБА_6 як його власність.
Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1