Справа № 539/1335/19
Провадження № 2/539/646/2019
13 червня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Гудкова С.В.
з участю секретаря Шрейтер С.О.
відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов мотивував тим, що 01.07.2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір без №, за яким банк надав відповідачеві кредит в сумі 3550 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 22,80% за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач не виконала в повному обсязі умов договору, через що виникла заборгованість.
Станом на 28.02.2019 року сума заборгованості складає 10939,09 гривень, з яких: 2321,25 гривень - тіло кредиту; 6758,84 гривні - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1100 гривень - заборгованість за пенею та комісією.
Також, відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
250 гривень штраф (фіксована частина), 509 гривень штраф (процентна складова).
Добровільно відповідачем сума заборгованості не сплачена, а тому позивач вимушений був звернутись до суду.
Позивач прохає суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 10939,09 гривень, а також відшкодувати понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позові прохає розглянути справу без його участі (а.с.4).
Відповідачка ОСОБА_1 прохає відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що заборгованість по даному кредитному договору, а також кошти на сплату судового збору нею сплачено в сумі 12970 гривень, про що надала відповідні квитанції.
Суд, заслухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 01.07.2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір без №, за яким банк надав відповідачеві кредит в сумі 3550 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 22,80% за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.9-10).
Відповідно до вищевказаного кредитного договору відповідач зобов'язалась сплачувати кошти, згідно умов договору, тобто погашати залишок заборгованості за кредитом, проценти, інші виплати, відповідно до договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач ОСОБА_1 не виконувала в повній мірі зобов'язання, щодо виплати коштів за кредитним договором, внаслідок чого склалась заборгованість, яка станом на 28.02.2019 року складає 10939,09 гривень, з яких: 2321,25 гривень - тіло кредиту; 6758,84 гривні - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1100 гривень - заборгованість за пенею та комісією.
Також, відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
250 гривень штраф (фіксована частина), 509 гривень штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком позивача (а.с.5-8).
25.03.2019 року позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору в розмірі 10939 гривень, а також судових витрат в сумі 1921 гривні.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи…Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень…Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи…Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях… Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників…
Згідно вимог ст.ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваними судом.
Згідно наданих відповідачкою квитанцій, за період з 03.05.2019 року по 11.06.2019 року останньою сплачено на рахунок позивача 12970 гривень. Вказана сума повністю погашає суму заборгованості по позову (10939 гривень 09 копійок), а також суму судового збору в розмірі 1921 гривні, тобто на момент розгляду справи заборгованість повністю сплачена і предмет позову відсутній.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у позові слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 76, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, Кредитним договором без № від 01.07.2008 року,-
В задоволенні позовних вимоги Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 13.06.2019 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду С.В.Гудков