Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"07" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/273/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
секретар судового засідання: Чухалова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: Матвійчук І.В. - підприємець
Бивалькевич В.П. - ордер серія ЖТ №00149 виданий 19.05.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні оздоблювальні технології"
до Фізичної особи-підприємця Матвійчука Ігоря Володимировича
про стягнення 10000,00 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні оздоблювальні технології" звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Матвійчука Ігоря Володимировича 10000,00 грн в повернення сплаченого авансового платежу за договором № 321 від 01.08.2016.
Ухвалою суду від 11.04.2019 позовну заяву ТОВ "Сучасні оздоблювальні технології" судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено дату судового засідання 10.05.2019.
26.04.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 26.04.2019 з додатками.
10.05.2019 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.05.2019 о 14:00.
13.05.2019 від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із наявністю рішення суду з того ж предмету, тих же підстав та між тими ж сторонами, зокрема у справі № 910/1777/18.
17.05.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 13.05.2019 з додатками.
Протокольною ухвалою суду від 21.05.2019 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено, оскільки у справі № 910/1777/18 предметом спору було стягнення боргу та штрафних санкцій за договором №32 від 01.08.2016 з підстав несплати в повному обсязі вартості виконаних робіт, натомість справа № 906/273/19 має інший предмет та підставу позову, а саме стягнення 10000,00грн в повернення сплаченого авансового платежу з підстав невиконання робіт за договором.
В судовому засіданні 21.05.2019 оголошено перерву до 31.05.2019
29.05.2019 до суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/1777/18.
Протокольною ухвалою суду від 31.05.2019 у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі судом відмовлено. Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/1777/18, оскільки Постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/1777/18 набрала законної сили, доказів відкриття касаційного провадження станом на дату судового засідання позивачем не надано.
В судовому засіданні 31.05.2019 оголошено перерву до 07.06.2019 для надання можливості представнику позивача ознайомитись з поданими представником відповідача доказами.
06.06.2019 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні через погіршення стану здоров'я та направити в судове засідання іншого представника. Суд встановив, що вказане клопотання не підписане електронним цифровим підписом.
Відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-ІV втратив чинність з 07.11.2018 на підставі пункту 2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155- VІІІ.
Згідно з ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронні довірчі послуги надаються, як правило, на договірних засадах надавачами електронних довірчих послуг. До складу електронних довірчих послуг входять, зокрема, створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки.
Згідно з пунктом 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 № 749, державні установи для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для здійснення повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, здійснення інформаційного обміну з іншими юридичними особами, - виключно захищені носії особистих ключів.
Враховуючи вищевикладене, клопотання представника позивача від 06.06.2019 не приймається судом до розгляду, оскільки не засвідчене електронним цифровим підписом та не відповідає вимогам пункту 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 № 749.
Після перерви представник позивача в судове засідання не з'явився.
Відповідач та його представник в судовому засіданні вказали про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, зазначивши, що подані докази на підтвердження виконання робіт були предметом дослідження при розгляді справи № 910/177/18 за участі представника позивача і останній мав змогу їх заперечити.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача, суд враховує, що при розгляді справи з різних причин оголошувались перерви в судових засіданнях 10.05.2019, 21.05.2019 та 31.05.2019. Зокрема, в судовому засіданні 31.05.2019 оголошувалась перерва до 07.06.2019 з метою ознайомлення представником позивача із поданими представником відповідача в засіданні суду доказами та перевірки позивачем ідентичності поданих документів у даній справі та справі № 910/1777/18.
05.06.2019 представник позивача ознайомився із матеріалами справи (а.с.102-103). Після ознайомлення з матеріалами справи від позивача не надходили заперечення щодо документів, поданих відповідачем та долучених судом до матеріалів справи.
Оскільки справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, передбачений ст. 248 ГПК України строк розгляду справи закінчується 10.06.2019, явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, представники сторін у судове засідання не викликались, сторін було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, господарський суд вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
Судом долучено до матеріалів справи Ухвалу Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 910/1777/18, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві вказує, що останнім було сплачено відповідачу 10000,00 грн авансового платежу за договором поставки № 32 від 01.08.2016; що у відповідності до умов договору сторін після сплати авансу відповідач мав поставити та встановити позивачу обладнання, однак відповідачем станом на 15.08.2016 договірні зобов'язання не виконано; що сторонами не було узгоджено найменування, комплектацію, кількість та ціну обладнання; що у зв'язку з цими обставинами у позивача виникли підстави вважати, що відповідач не виконає свого обов'язку за договором у встановлений строк; що вже сплачений авансовий платіж підлягає поверненню у зв'язку із відмовою позивача від договору.
Згідно відповіді на відзив від 13.05.2019 (а.с. 55-57), позивач заперечує щодо посилання відповідача на обставини справи № 910/1777/18, оскільки вважає, що предмет спору у справах № 910/1777/18 та № 906/273/19 не є тотожним.
В судовому засіданні 21.05.2019 представник позивача повідомив, що відповідач письмово не повідомлявся про відмову від позову, що вимога про повернення сплаченого авансу відповідачу також не надсилалась, що у позивача відсутні докази на підтвердження невиконання відповідачем договірних зобов'язань, оскільки саме відповідач має довести їх виконання; що після 20.08.2016 у відповідача виник обов'язок повернути авансовий платіж у зв'язку з невстановленням воріт у визначений договором строк.
Після оголошеної в судовому засіданні 31.05.2019 перерви представник позивача в засідання суду 07.06.2019 не прибув.
Відповідач та його представник проти позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.04.2019 (а.с. 30), вказують, що зі сторони відповідача всі умови договору були виконані в строк, тому відсутні підстави для повернення авансового платежу; що рішенням господарського суду м. Києва від 29.05.2018 у справі № 9910/1777/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, задоволено позов ФОП Матвійчука І .В. до ТОВ "Сучасні оздоблювальні технології" про стягнення заборгованості по оплаті поставлених та змонтованих підприємцем воріт за цим договором поставки № 32 від 01.08.2016.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні оздоблювальні технології" (надалі - позивач, Покупець) та Фізичною особою - підприємцем Матвійчуком Ігорем Володимировичем (надалі - відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № 32 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1., 1.2 Договору, Постачальник зобов'язується виготовити та встановити металеві ворота з автоматикою, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити готовий виріб (надалі - Обладнання, Товар або Продукція) і провести монтаж зазначеного обладнання (надалі - роботи) на об'єкті Покупця, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18. Постачальник зобов'язується поставити, та передати у власність Покупця Обладнання в найменуванні, комплектації, кількості та ціні відповідно до Додатку № 1 (Технічне завдання - специфікація) та умов даного Договору.
Зі змісту пункту 2 Договору вбачається, що загальна сума договору становить 76250,00 грн без ПДВ та розрахунки між сторонами здійснюються в наступному порядку: 10000,00 грн - попередня оплата (п. 2.2.1), остаточний розрахунок у розмірі 66 250,00грн сплачується не пізніше 15.08.2016 (п. 2.2.2).
Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 Договору продавець зобов'язується поставити та встановити обладнання до 20.08.2016 р. за умови отримання оплати згідно з розділом 2.2.1 договору. Обладнання переходить у власність замовника з моменту здійснення попередньої оплати відповідно до п. 2.2.1 Договору.
Згідно з пунктом 7.1 договору, цей договір вступає в дію з дня підписання його обома сторонами і втрачає свою чинність після повного виконання сторонами договірних зобов'язань.
На виконання умов договору відповідачем сплачено 02.08.2016 авансовий платіж у розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою по його рахунку (а.с. 17).
На підтвердження здійснення відповідачем поставки воріт та виконання монтажних робіт за договором у матеріалах справи міститься акт від 15.08.2016 з фотознімками (а.с. 96-97), зі змісту якого вбачається, що 15.08.2016 були встановлені та здані в експлуатацію металеві ворота з автоматикою за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18. У представника ПАТ "Укртелеком" та замовника претензій по якості виконаних робіт і комплектності автоматики не було.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.05.2018 у справі № 9910/1777/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, задоволено позов ФОП Матвійчука І.В. до ТОВ "Сучасні оздоблювальні технології" про стягнення 92729,96 грн, в .т.ч. 66 250,00 грн заборгованості по оплаті поставлених та змонтованих підприємцем воріт за цим договором поставки № 32 від 01.08.2016. При ухваленні судових рішень суди встановили, що підприємець виконав роботи за договором поставки № 32 від 01.08.2016 в повному обсязі, що підтверджується актом від 15.08.2016 з фотознімками.
Поряд з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про повернення сплаченого авансового платежу у розмірі 10000,00 грн, реалізуючи своє право на відмову від договору у зв'язку з ненаданням відповідачем гарантій щодо закінчення робіт у визначений договором строк, а також відсутністю погодження щодо найменування та комплектації, кількості та ціни обладнання, тобто недосягненням сторонами всіх істотних умов договору.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог та враховує наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як вбачається зі змісту договору поставки № 32 від 01.08.2016, за своєю правовою природою даний договір є змішаним, оскільки містить елементи договору підряду та договору поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з вимогами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до змісту статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Водночас, відповідно до змісту частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, що передбачено вимогами частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України.
Стаття 849 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Виходячи з вищевикладеного, судове рішення у справі №910/1777/18, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини виконання підприємцем договору поставки № 32 від 01.08.2016 повторного доведення не потребують.
Суд також враховує, що в матеріалах цієї справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з приводу невиконання договору, відмови від договору та повернення перерахованих грошових коштів в сумі 10000,00 грн.
Позивачем також не було надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України того, що роботи передбачені умовами договору поставки № 32 від 01.08.2016 виконанні не були, чи були виконанні за договором укладеним з іншим контрагентом.
Разом з тим, як передбачено статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2, ч.3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позову та повернення сплаченого позивачем авансового платежу у розмірі 10000,00 грн.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні оздоблювальні технології" до Фізичної особи-підприємця Матвійчука Ігоря Володимировича про стягнення 10000,00 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.06.19
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2 - позивачу - ТОВ "Сучасні оздоблювальні технології" (01024, м.Київ., вул.Богомольця,5, оф 21) - рек.
3 - відповідачу - ФОП Матвійчук І.В. ( АДРЕСА_1 ) - рек.