ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.06.2019 м. Київ Справа № 910/1121/19
За позовом: міністерства оборони України;
до: державного підприємства "ЛЬВІВСЬКИЙ РАДІОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД";
про: стягнення 697.808,42 грн.
Суддя Балац С.В.
Секретар судового засідання Радецька Ю.О.
Представники:
позивача: Глазунов М.Ю.;
відповідача: Карпенко А.В.
Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до державного підприємства "ЛЬВІВСЬКИЙ РАДІОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) про стягнення 697.808,42 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором від 31.05.2018 № 716/2/18/5-Д у вигляді несвоєчасного виконання робіт, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 697.808,42 грн., з яких: 467.659,50 грн. - проценти за користування коштами попередньої оплати та 230.148,92 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1121/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06.03.2019.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням: твердження позивача про отримання відповідачем попередньої оплати в сумі 18.062.430,79 грн. є невірним, оскільки останнім в якості попередньої оплати отримано лише 9.152.610,78 грн.
В підготовчому засіданні 06.03.2019 оголошено перерву до 27.03.2019.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав про те, що датою звітування виконавцем за використання коштів попередньої оплати є дата затвердження акту приймання наданих послуг.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій вказано про те, що вказані у відзиві дати є вірними, оскільки затвердження акту приймання послуг відбувається лише при наявності акту приймання-передачі. Відповідачем здійснені всі необхідні дії щодо виконання зобов'язання за договором та відсутній умисел з приводу його порушення. Відповідно до висновку Львівської торгово-промислової палати від 26.11.2018 № 19-08-9/1148 відповідач доклав всіх зусиль для належного виконання договору.
В підготовчому засіданні 27.03.2019 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.04.2019.
В судовому засіданні 17.04.2019 оголошено перерву до 15.05.2019.
Ухвалами-повідомленнями від 16.05.2019 сторони процесу повідомлені про призначення судового засідання на 05.06.2019.
В закритому судовому засіданні 05.06.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як замовником та відповідачем, як виконавцем, укладено договір від 31.05.2018 № 716/2/18/5-Д (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язується у 2018 році надати позивачу послуги з ремонту і технічного обслуговування систем озброєння, які зазначені у специфікації, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Пунктами 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9 Договору визначено, що позивач має право здійснювати попередню оплату на строк до трьох місяців в розмірі до 70 % від ціни Договору. Датою початку користування коштами попередньої оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок відповідача. Відповідач у строк не пізніше 30.11.2018 повинен надати позивачу документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок позивача. Подальша оплата послуг здійснюється після звітування відповідача за отримання попередньої оплати. Датою звітування відповідача за використання кошів попередньої оплати є дата затвердження позивачем акту приймання наданих послуг. У випадку неповернення коштів відповідач сплачує позивачу проценти за користування коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповерненої попередньої оплати за кожен день прострочення.
Положеннями п. 5.3.1 Договору передбачено, що акт приймання-передачі військового майна є підтвердженням завершення відповідачем надання послуг з ремонту виробів.
Умовами п. 7.2.3 Договору визначено, що за порушення строків виконання зобов'язання з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Враховуючи порушення відповідачем зобов'язання за Договором у вигляді несвоєчасного виконання робіт позивач звернувся до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 697.808,42 грн., з яких: 467.659,50 грн. - проценти за користування коштами попередньої оплати та 230.148,92 грн. - пеня.
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням наступного.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так позивачем 02.08.2018, на виконання п. 4.4 Договору здійснено на користь відповідача попередню оплату в сумі 18.062.430,79 грн. Відтак, термін використання вказаних коштів попередньої оплати є 02.11.2018.
Між сторонами затверджені акти приймання наданих послуг, а саме:
- від 14.12.2018 № 1 на суму 973.650,24 грн.;
- від 20.12.2018 № 2 на суму 7.936.169,57 грн.;
- від 20.12.2018 № 3 на суму 7.732.778,26 грн.
Відповідачем 07.11.2018 здійснено повернення частини суми невикористаної попередньої оплати в розмірі 9.000.000,00 грн. (вказана фактична обставина визнана відповідачем в поданому до суду відзиві на позов).
Відтак, відповідачем здійснене користування коштами попередньої оплати в сумі 18.062.430,79 грн. понад встановлений термін - 5 діб на загальну суму 89.075,00 грн. (18.062.430,79 Х 36 % / 365 Х 5).
Актом приймання наданих послуг від 14.12.2018 № 1 відповідачем здійснено звітування за використання попередньої оплати на суму 973.650,24 грн.
Відтак, відповідачем здійснене користування коштами попередньої оплати в сумі 9.062.430,79 грн. (18.062.430,79 грн. - 9.000.000,00 грн.) понад встановлений термін - 37 діб на загальну суму 330.716,65 грн. (9.062.430,79 грн. Х 36 % / 365 Х 37).
Актами приймання наданих послуг від 20.12.2018 № 2 та № 3 відповідачем здійснено звітування за використання, зокрема, решти попередньої оплати на суму 8.088.780,55 грн. (9.062.430,79 грн. - 973.650,24 грн.).
Відтак, відповідачем здійснене користування коштами попередньої оплати в сумі 8.088.780,55 грн. понад встановлений термін - 6 діб на загальну суму 47.867,85 грн. (8.088.780,55 грн. Х 36 % / 365 Х 6).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування коштами попередньої оплати підлягають задоволенню повністю в сумі 467.659,50 грн. (89.075,00 грн. + 330.716,65 грн. + 47.867,85 грн.).
Судом встановлено строки виконання відповідачем зобов'язання з надання послуг за Договором, а саме: до 30.09.2018 та до 30.11.2018.
Водночас, вказані строки відповідачем порушені, а саме: акти приймання-передачі виробів затверджені 29.10.2018 та 30.11.2018.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 230.148,92 грн. за порушення строків виконання зобов'язання з надання послуг за Договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені судом та визнані вірними.
Більш того, позовну вимогу про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 230.148,92 грн. останній визнав в поданому до суду відзиві на позов.
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені оскільки:
- отримання 02.08.2018 відповідачем суми попередньої оплати в розмірі 18.062.430,79 грн. підтверджується банківською випискою, яка наявна в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії, відтак подальший розрахунок використання коштів попередньої оплати, викладений у відзиві є невірним;
- сума пені, заявлена до стягнення, в розмірі 230.148,92 грн., визнана відповідачем в поданому до суду відзиві;
- умовами укладеного між сторонами спору Договору визначено, що датою звітування виконавцем за використання коштів попередньої оплати є дата затвердження акту приймання наданих послуг, а не дата затвердження актів приймання-передачі виробів;
Твердження відповідача про наявність критеріїв для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за Договором враховуючи висновок Львівської торгово-промислової палати від 26.11.2018 № 19-08-9/1148 відхилені з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Вказаними нормами (ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні") встановлено, що обставини непереборної сили мають підтверджуватися сертифікатом торгово-промислової палати України, виданим останньою по конкретному договору, контракту, виконання якого ускладнено чи стало неможливим у зв'язку з настанням обставин непереборної сили.
В матеріалах справи відсутній сертифікат торгово-промислової палати України, який стосується укладеного між сторонами спору Договору та містить дані про ускладення його виконання у зв'язку з настанням обставин непереборної сили.
Більш того, згаданий висновок грунтується на обставинах (зміна законодавства), які були у 2014 - 2015 роках, тобто задовго до укладення договору між сторонами спору, що безумовно не дозволяє кваліфікувати такі обставини, як форс-мажорні.
Таким чином, відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів наявності форс-мажорних обставин, що призвели до неналежного виконання зобов'язань за укладеним між сторонами спору Договором.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного підприємства "ЛЬВІВСЬКИЙ РАДІОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (79019, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЖОВКІВСЬКА, будинок 11, ідентифікаційний код: 07676441) на користь міністерства оборони України (03168, М.КИЇВ, СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОН, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, БУДИНОК 6, ідентифікаційний код: 00034022) проценти за користування коштами попередньої оплати в сумі 467.659 (чотириста шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп., пеню за порушення строку надання послуг в сумі 230.148 (двісті тридцять тисяч сто сорок вісім) грн. 92 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 10.467 (десять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 13 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12 червня 2019 року
Суддя С.В. Балац