вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.06.2019м. Дніпро№ 904/5371/18
Юзіков С.Г.
За заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.19р. у справі 904/5371/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Лоуд Групп"
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод"
про стягнення 1 302 879,97 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.
Представники:
Стягувача - не з'явився
Боржника (Заявника) - не з'явився
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.19р. позов задоволено, стягнуто з ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь ТОВ "Іст Лоуд Груп" 1 201 079,16 грн. - основного боргу, 34 913,86 грн. - індексу інфляції, 13 919,36 грн. - 3% річних, 16 935,22 грн. - пені, 36 032,37 грн. - штрафу, 19 543,20 грн. - судового збору.
Від Відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.19р., мотивована тим, що на даний час Відповідач не може виконати рішення суду в повному обсязі, так як не має у своєму розпорядженні загальної суми 1 322 423,17 грн., яку можна було б спрямувати одноразовим платежем на виконання рішення суду. Штат працівників ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" складає 928 осіб. Станом на 23.05.19р. сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати за 2 половину квітня 2019 року складає 2 650 500,00 грн.; відрахування до пенсійного фонду 800 000,00 грн.; сплата за користування енергоносіями складає 1 065 000,00 грн.; податок на додану вартість 2 610 000,00 грн.; податок на землю та нерухоме майно складає 1 294 000,00 грн. Станом на 23.05.19р. кредиторська заборгованість ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" складає 308 719 545,00 грн., а дебіторська - 26 967 423,00 грн. Такі значні об'єми кредиторської та дебіторської заборгованості значно ускладнюють господарську діяльність підприємства. Зважаючи на господарську та фінансово-економічну ситуацію ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" зможе виконати свої зобов'язання перед ТОВ "Іст Лоуд Груп" протягом 6 місяців, за наступним графіком:
- 210 000,00 грн. в термін не пізніше 30.06.19р.;
- 210 000,00 грн. в термін не пізніше 31.07.19р.;
- 210 000,00 грн. в термін не пізніше 31.08.19р.;
- 210 000,00 грн. в термін не пізніше 30.09.19р.;
- 210 000,00 грн. в термін не пізніше 31.10.19р.;
- 272 423,17 грн. в термін не пізніше 30.11.19р.
Заява про розстрочення виконання рішення призначена до розгляду в судовому засіданні.
Позивач заперечує заяву про розстрочення виконання рішення, оскільки Відповідач не вказав на будь-які обставини, які підтверджують, що останній зможе виконати зобов'язання відповідно до запропонованого графіку та не надав доказів на підтвердження такої можливості. Навпаки, як стверджує Відповідач, його загальна кредиторська заборгованість становить 308 719 545,00 грн. Проте Відповідач не зазначив плану погашення такої заборгованості та ролі відстрочення виконання одного рішення у справі №904/5371/18 для виконання такого плану. Велика кількість кредиторів та кредиторської заборгованості, при відносно незначній сумі дебіторської заборгованості, може призвести до неодержання позивачем коштів за рішенням у цій справі, у разі розстрочення його виконання. У разі надходження коштів на рахунок Відповідача, частина стягувачів будуть одержувати грошові кошти відповідно до усієї суми виконавчого документу, а інша частина - незначну суму, відповідно до запропонованого графіку. У останніх, існує ризик взагалі не отримати свої кошти. Крім того, існують обґрунтовані підстави вважати, що в результаті безперешкодного продажу активів, Відповідач буде мати реальну можливість ухилитися від виконання рішення, що є неприпустимим. Прострочення виконання зобов'язання Відповідача перед Позивачем становить майже рік, а розстрочення виконання рішення на більш тривалий строк, призведе до подальшого порушення права Позивача на вільне володіння своїм майном, що є порушенням першого пункту ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Непогашення Відповідачем заборгованості за рішенням суду призводить до додаткових негативних наслідків для Позивача, таким невиконанням. Таким чином, заява Відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Відповідача.
Стягувач у судове засідання не прибув, про час і місце засідання суду сповіщений належно.
Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ст. 331 ГПК України)
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за ст. 331 ГПК України є визначальною підставою для розстрочки виконання судового рішення, Боржник суду не надав.
Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з'ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.
Відповідач посилається на те, що не має у своєму розпорядженні загальної суми 1 322 423,17 грн. яку можна було б спрямувати одноразовим платежем на виконання рішення суду. ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" є унікальним у своєму роді підприємством, яке включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Наявна кредиторська 308 719 545,00 грн. та дебіторська 26 967 423,00 грн. заборгованості значно ускладнюють господарську діяльність підприємства.
Однак, до заяви про розстрочення виконання рішення Заявником не додано доказів того, яким чином він намагається прискорити виконання рішення суду.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З матеріалів справи вбачається, що Боржником не надано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, подані Боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту неможливості виконання рішення.
Крім того, Заявник не надав доказів того, що він зможе виконати рішення суду до 30.11.19р. Станом на день подання заяви про розстрочення виконання рішення суду, Боржником не внесено жодної частини на погашення, стягнутої рішенням суду суми.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, відсутність згоди стягувача для надання розстрочки, правові підстави для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду відсутні, тому заява ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.19р. у справі № 904/5371/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.06.19р.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Г. Юзіков