83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.03.10 р. Справа № 34/529
за позовом: Акціонерного товариства закритого типу “Страхова компанія“Азов”
м. Маріуполь Донецької області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Банку “Біг Енергія” м. Київ в особі Маріупольської філії
про стягнення 19 749 грн. 55 коп. та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя З.П. Азарова
Представники:
Від позивача: Алхимова С.А. - представник
Від відповідача: не з'явився
В засіданні брали участь
Акціонерне товариство закритого типу “Страхова компанія “Азов” звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банку “Біг Енергія” м. Київ в особі Маріупольської філії про стягнення заборгованості за генеральним договором про залучення грошових коштів на вклад № 06-2002 від 22.05.2002р., депозитного договору у національній валюті з щомісячною виплатою процентів (з правом поповнення коштів) № 02-2007 від 18.05.2007р. у сумі 1 110 000 грн. 00 коп., відсотків у сумі 22 413 грн. 54 коп., індексу інфляції у сумі 12 456 грн. 54 коп., річних у сумі 7 293 грн. 01 коп.
В обґрунтування позову позивач надав: генеральний договір про залучення грошових коштів на вклад № 6-2002 від 22.05.2002р., додаткові угоди №№ 15 від 08.05.2008р., 16 від 30.05.2008р., 17 від 08.12.2008р. до вказаного договору, листи №№ 958-09 від 08.05.2009р., 079-03 від 15.05.2009р., депозитний договір в національній валюті з щомісячною виплатою процентів (з правом поповнення коштів) № 02-2007 від 18.05.2007р., додаткові угоди №№ 1 від 28.08.2007р., 2 від 07.02.2008р., 3 від 08.12.2008р. до вказаного договору, платіжні доручення №№ 3035 від 21.05.2007р., 471 від 28.08.2007р., 78 від 07.02.2008р., рішення господарського суду м. Києва по справі № 25/90 від 11.07.2009р., листи №№ 1060-09 від 21.05.2009р., 183-03 від 01.06.2009р., розрахунок позову.
Вказаний позов був прийнятий до розгляду господарським судом міста Києва. Однак, відповідно до ухвали від 11.12.2009р. матеріали справи було надіслано до господарського суду Донецької області за територіальною підсудністю спору.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. справу було прийнято та призначено до розгляду.
В судовому засіданні 08.02.2010р. позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить зобов'язати ВАТ “Біг Енергія” м. Київ в особі Маріупольської філії повернути суму вкладу у розмірі 1 110 000 грн. 00 коп. за депозитними договорами № 6-2002 та № 02-2007 шляхом перерахування на поточний рахунок АТЗТ “СК “Азов” № 26504480612002 в ПАТ “Донгорбанк” в м. Донецьк, МФО 334970, ОКПО 24646706; стягнути відсотки за депозитами у сумі 22 413 грн. 54 коп., індекс інфляції у сумі 12 456 грн. 54 коп. та річні у сумі 7 293 грн. 01 коп. Заява прийнята судом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав.
Розгляд справи був відкладений.
17.02.2010р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну позовних вимог, згідно з якою він доповнив позовні вимоги та просить зобов'язати ВАТ “Біг Енергія” м. Київ в особі Маріупольської філії сплатити відсотки у сумі 22 413 грн. 54 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок компанії. Заява прийнята судом.
Розгляд справи був відкладений для надання пояснень відповідачем з врахуванням заяв позивача. Проте, відповідач у судове засідання знову не з'явився, вимоги суду не виконав, незважаючи на повідомлення належним чином про розгляд справи. Будь-яких клопотань від нього не надійшло, поважні причини неявки у судове засідання він не повідомив. Він не скористався своїм правом на захист прав та інтересів, відзив не надав, тому спір розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 22.05.2002р. Відкрите акціонерне товариство Банк “Біг Енергія” м. Київ в особі Маріупольської філії (банк) та Акціонерне товариство закритого типу “Страхова компанія “Азов” (клієнт) уклали генеральний договір про залучення грошових коштів на вклад № 6-2002, відповідно до якого клієнт зобов'язався надати банку грошові кошти в тимчасове користування на основі строковості, платності і повернення, а банк зобов'язався оплачувати клієнту проценти і повернути вклад з нарахованими на нього процентами згідно умовам цього Договору.
Згідно з пунктом 3 вказаного договору сума вкладу, строк розміщення вкладу, процентна ставка, порядок і періодичність виплати процентів обумовлюються сторонами в кожному окремому випадку розміщення коштів в додатковій угоді до цього договору, яка є його невід'ємною частиною.
Додатковою угодою № 15 від 08.05.2008р. сторони узгодили, що строк розміщення коштів на депозитному рахунку продовжується до 11.05.2009 року, а додатковою угодою № 16 від 30.05.2008р. сторони визначили, що сума вкладу з 30 травня 2008 року на депозитному рахунку позивача складає 850 000 грн. 00 коп.
За умовами додаткової угоди №17 від 08.12.2008р. до Договору за користування грошовими коштами відповідач щомісячно нараховує плату, виходячи із розрахунку 17% річних.
У відповідності до п. 3.5 договору №6-2002 нараховані по вкладу проценти перераховуються на поточний рахунок позивача щомісячно, в перший банківський день місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також по закінченню терміну, обумовленому в додатковій угоді.
18.05.2007 року між позивачем (Вкладником) і відповідачем (банком) було укладено депозитний договір № 02-2007, у відповідності до якого вкладник зобов'язався внести тимчасово вільні кошти, а банк зобов'язався їх прийняти на строковий депозитний рахунок. Пунктом 1.2 договору визначений термін повернення вкладу -18 травня 2009 року.
Додатковою угодою №2 від 07.02.2008 сторони узгодили суму вкладу в розмірі 260 000 грн. 00 коп.
За умовами п. 1.3 вказаного договору в редакції додаткової угоди №3 від 08.12.2008 за користування грошовими коштами відповідач щомісячно нараховує плату, виходячи із розрахунку 17,7% річних.
Пунктом 3.6 договору сторони встановили, що нараховані по вкладу проценти перераховуються на поточний рахунок позивача щомісячно, в перший банківський день місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також по закінченню терміну дії договору.
Загальні умови виконання зобов'язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору №6-2002 від 22.05.2002р. позивачем було перераховано на депозитний рахунок, відкритий відповідачем, 850 000 грн. 00 коп., а на виконання умов договору № 02-2007 від 18.05.2007р. - 260 000 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2.1.2 договорів клієнт/вкладник має право отримати від банку нараховані проценти за користування вкладом на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами.
Однак, відповідач в порушення умов договорів не повернув вклад у встановлений договорами строк - 18.05.2009р. Зобов'язання щодо перерахування позивачу процентів за користування вкладом за договором № 6-2002 від 22.05.2002р. за квітень 2009 року та з 01.05.2009р. по 11.05.2009р. на загальну суму 16 487 грн. 67 коп.; за договором №02-2007 від 18.05.2007р. також за квітень 2009 року та з 01.05.2009р. по 18.05.2009р. на загальну суму 5 925 грн. 87 коп. не були виконані, тому виникла заборгованість за вкладом та нарахованими процентами.
Позивач звернувся до відповідача листом № 1060-09 від 21.09.2009р. щодо повернення депозитного вкладу з нарахованими процентами. Однак, відповідач листом № 185-03 від 01.06.2009р. відмовився від виконання своїх зобов'язань, посилаючись на введення мораторію та призначення тимчасової адміністрації.
Згідно зі статтею 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Стаття 340 Господарського кодексу України визначає, що депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщенні ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.
Відповідно до статтті 1061 Цивільного кодексу України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти. Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що терміни повернення вкладу та перерахування процентів за користування ними настали, а банк свої зобов'язання не виконав, чим порушено вимоги договорів та чинного законодавства, то позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В разі прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, застосуванню підлягає ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлений спеціальний розмір санкцій (процентів) за невиконання такого зобов'язання після закінчення строку користування вкладом.
Враховуючи те, що відповідач прострочив повернення вкладів і цей факт підтверджений матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають нараховані
інфляційні втрати, оскільки вони є втратами майнового характеру кредитора і особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Не приймаються до уваги посилання банку на введення мораторію, оскільки у відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно зі ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Правлінням Національного банку України № 134 від 13.03.2009р. була прийнята постанова «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Банку “Біг Енергія”, відповідно до якої було призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16.03.2009р. до 15.09.2009р., строк дії якого був продовжений постановою Правління Національного банку України № 540 від 10.09.2009р. з 16.09.2009р. до 15.03.2010р. У відповідності до ст. 2 Закону «Про банки і банківську діяльність» мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Згідно з ч. 2 статті 58 вказаного Закону банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.
Крім того, у розглядаємій справі предметом спору є невиконання банком своїх зобов'язань по поверненню вкладу та сплаті відсотків за його користування на підставі укладеного договору банківського вкладу шляхом перерахування його на розрахунковий рахунок вкладника, вказаний у договорі.
Вимоги банку повернути вклад з депозитного рахунку клієнта та сплатити відсотки не є майновими, оскільки клієнт не вимагає від банку сплати належних йому грошових коштів, а доручає виконати певну операцію з власними коштами, здійснивши перерахування суми з одного рахунку клієнта на інший. Тому, на думку суду, застосування мораторію не впливає на зобов'язання банку щодо виконання умов договору депозитного вкладу.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу “Страхова компанія“Азов” задовольнити.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство Банк “Біг Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ЄДРПОУ 20023463, МФО 322603) в особі Маріупольської філії (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, буд. 47, ЄДРПОУ 24161819, МФО 335300) повернути вклад у сумі 1 110 000 грн. 00 коп. та сплатити відсотки за депозитами у сумі 22 413 грн. 54 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок № 26504480612002 в ПАТ “Донгорбанк” в м. Донецьк, МФО 334970, ОКПО 24646706 Акціонерного товариства Закритого типу «Страхова компанія Азов» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 18, оф. 3, ЄДРПОУ 24646706, рах. № 26504480612002 в ПАТ «Донгорбанк» в м. Донецьк, МФО 334970).
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “Біг Енергія”
(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ЄДРПОУ 20023463, МФО 322603) в особі Маріупольської філії (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема, буд. 47, ЄДРПОУ 24161819, МФО 335300) на користь Акціонерного товариства Закритого типу «Страхова компанія Азов» (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 18, оф. 3, ЄДРПОУ 24646706, рах. № 26504480612002 в ПАТ «Донгорбанк» в м. Донецьк, МФО 334970) індекс інфляції у сумі 12 456 грн. 54 коп., річні у сумі 7 293 грн. 01 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 282 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Рішення оголошено у засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя