Справа № 761/23405/19
Провадження № 6/761/843/2019
11 червня 2019 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали подання приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,
11.06.2019 року на адресу Шевченківського районного суду м.Києва надійшло подання приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
Однак, вивчивши подання, вважаю, що воно не відповідає вимогам п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до яких, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, слід зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у листі Верховного суду України від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» п.5 передбачено, що про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.
Як вбачається з подання та долучених до нього документів, в ньому відсутнє підтвердження про повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Зокрема, відповідно до п.19 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку, визначеному ст. 441 ЦПК України з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
В розділі XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом МЮУ 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції 07.11.2018 року), зазначено, що подання має обов'язково містити, зокрема: обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
В тексті подання приватний виконавець посилається на ту обставину, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань за судовим рішенням, на виклики приватного виконавця не з'являвся, однак обґрунтування такого ухилення боржника не вказує та жодних належних і допустимих доказів наведеного до подання не долучає.
Крім того, в матеріалах подання відсутні підтверджуючі докази того, що боржник був належним чином повідомленим про виклики до приватного виконавця.
Додані приватним виконавцем до подання документи не можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов'язань за судовим рішенням.
ВСУ в Узагальненні судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (ст. 377-1 ЦПК України (у редакції 2004 року), аналогічна норма якої закріплено в ст. 441 ЦПК України (у редакції від 15.12.2017 року) від 30.09.2016 року висловив думку, що в разі неналежного оформлення подання державних виконавців правильною є практика, коли суди залишають подання без руху, надаючи державному виконавцю строк для усунення недоліків, а в разі невиконання такої ухвали повертають ці подання відповідно до ст.121 ЦПК України (у редакції 2004р., аналогічна норма якої закріплено в ст. 185 ЦПК України (у редакції від 15.12.2017 року).
Разом з тим, положеннями ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на те, що Розділом VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України не врегульовано питань щодо залишення подання без руху у зв'язку з недодержанням вимог, регламентованих, зокрема, у ст. 175, 177 ЦПК України, враховуючи положення ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку загальні норми цивільно-процесуального закону стосовно залишення без руху.
Таким чином, до подання слід додати документи, що підтверджують факт повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа та документів, що можуть свідчити про ухилення боржника від виконання зобов'язань за судовим рішенням.
В свою чергу, за змістом положень ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що подання подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177, 185, 441, 259-261 ЦПК України, суддя
Подання приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 Франкович, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, - залишити без руху, надавши приватному виконавцю строк для усунення недоліків терміном на 10 (десять) днів з дня отримання останнім копії ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню приватному виконавцю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: