Справа № 455/426/19
Провадження № 1-кп/455/138/2019
Іменем України
12 червня 2019 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000159 від 16.02.2019 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовозобов'язаного, непрацюючого, судимості немає, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
ОСОБА_3 16 лютого 2019 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем «Volkswagen-Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому перевозив пасажирів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , рухаючись ним по автодорозі «Старий Самбір - КПП Смільниця», що у с. Старява Старосамбірського району Львівської області, у напрямку до КПП «Смільниця», при проїзді її ділянки в районі 9 км + 990 м, поблизу будинку №16, грубо порушив вимоги пунктів 1.5. 1.10 (в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови»,«дорожня обстановка» «проїзна частина»), підпункти «б» і «д» пункту 2.3., підпункту «а» пункту 2.9, пункт 10.1, пункти 12.1, п. 12.4, підпункт «б» пункту 12.9, пункту 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (з подальшими змінами та доповненнями) (надалі - Правил), які виразилися в тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості для руху не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перевищив максимально допустиму у населеному пункті швидкість 50 км/год, не дотримався безпечного бокового інтервалу до правої межі проїзної частини дороги, внаслідок чого на ділянці дороги із заокругленням праворуч по ходу його руху, без причин технічного характеру, втратив керованість над автомобілем, і як наслідок, виїхав за межі проїзної частини автодороги на ліве, по напрямку його руху, узбіччя дороги, після чого виїхав на праве, по напрямку його руху, узбіччя дороги та з'їхав за межі вказаного узбіччя дороги, де наїхав на перешкоду у вигляді стаціонарного посту прикордонної служби, який належить ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У результаті порушення водієм ОСОБА_3 вищезазначених вимог Правил пасажири автомобіля марки «Volkswagen-Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 :
- ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи №10/19 від 17.03.2019 року отримав тілесні ушкодження - при зовнішній: садно лівої вилиці, множинні компактні садна лівої лобно-скроневої ділянки, забійну рану лівої скроневої ділянки голови, садно лівої половини чола, гематому повік лівого ока, крововилив лівої вилицевої ділянки; при внутрішній: крововилив на м'яких тканинах лівої скроневої ділянки голови, ізольований перелом скроневої кістки з поширенням на її піраміду, травматичний крововилив під м'якими мозковими оболонками в обох півкулях мозку, важкий забій півкуль головного мозку, наявність в обох шлуночках рідкої крові, крововилив під оболонки мозочку та забій півкуль мозочку, а також переломи першого - сьомого ребер зліва по передньо-пахвинній лінії, зі зміщенням кісткових фрагментів, перелом лівої ключиці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що являються небезпечними в момент їхнього заподіяння і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю;
- ОСОБА_10 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 11/19 від 17.03.2019 року отримав тілесні ушкодження - при зовнішній: скальповану рану лівої половини чола, крововилив підборіддя зліва; при внутрішній: крововиливи на м'яких тканинах голови з боку внутрішньої поверхні у лівій скроневій ділянці, чільної ділянки, крововилив під м'які мозкові оболонки в обох півкулях мозку, травматичний розрив капсули селезінки по внутрішній поверхні з утворенням двох ран, переломи першого - шостого ребер зліва, з яких третє - п'яте ребро пошкоджує пристінкову плевру, травматичний розрив верхньої долі лівої легені з утворенням двох ран по її поверхні, а також виражені ознаки легеневої крововтрати - наявність у плевральних порожнинах зліва рідкої крові, об'єм якої становить 1800 мл., які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що являються небезпечними в момент їхнього заподіяння і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю.
Обвинувачений ОСОБА_3 спочатку вину визнав повністю, в подальшому частково в інкримінованому йому порушенні Правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілим - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пояснив, що визнає все в обвинувальному акті щодо вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, але не визнає те, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. В цей день, тобто 16.02.2019 року, він не вживав алкогольні напої, вживав алкоголь напередодні цього дня, чому в крові експертиза показала етиловий спирт в кількості 1,87 проміле, пояснити не може, припускає, що це могли бути залишки випитого алкоголю напередодні. Однак, на запитання прокурора, що було причиною ДТП, надав відповідь - був у стані сп'яніння, був не уважний та не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого з'їхав за межі вказаного узбіччя дороги, де наїхав на перешкоду - пост прикордонної служби. В подальшому знову посилався на те, що п'яним не був. В деталях, як сталася ДТП не пам'ятає, скільки годин не приходив до пам'яті, не пам'ятає, прийшов до пам'яті у лікарні в м. Самборі, як брали кров на експертизу в м. Старому Самборі у лікарні, то цього не пам'ятає. Також пояснив, що ДТП сталася біля обіду, погода була ясна, автомобіль, яким керував, є його власністю, перебував у технічно-справному стані, керував ним біля 1.5 року, ОСОБА_9 сидів в салоні автомобіля на передньому кріслі, справа від нього, а ОСОБА_10 сидів на задньому сидінні автомобіля, обидвоє від отриманих травм внаслідок ДТП померли, він також отримав тілесні ушкодження, в даний час проходить реабілітацію. Просив вибачення у потерпілих, жалкував про вчинене, негативно оцінив злочин, просив його суворо не карати.
Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї винуватості у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 286 КК України, встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в судовому засіданні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судовому засіданні показали, що обвинувачений їм матеріальну та моральну шкоду не відшкодував, жодних претензій до підсуднього не мають і мати не будуть, щодо відшкодування шкоди, то будуть звертатися до страхової компанії ПрАТ АСК «Скарбниця», де застрахована його цивільно-правова відповідальність. Крім цього, потерпілі, а саме: ОСОБА_5 пояснила, що його родичі просили у неї вибачення, підсудньому побажала забути смак алкоголю, ствердила, що він обіцяв їй допомагати, щодо міри покарання ОСОБА_3 , то спочатку вважала, що його можна звільнити від відбування призначеного судом реального покарання з випробуванням, а в подальшому посилалася на розсуд суду; потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що підсудній просив у неї вибачення у суді, жодної допомоги їй ніхто не пропонував, щодо міри покарання, - як вирішить суд.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив покарати обвинуваченого відповідно до закону, так як через нього загинуло двоє людей, шкоду обвинувачений йому не відшкодував.
Винність ОСОБА_3 підтверджується:
висновком експерта № 842 від 25.03.2019 року та фототаблицями до нього, згідно якого ОСОБА_3 вів автомобіль «Volkswagen-Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із швидкістю не менш, ніж 62...65 км/год.), у даній дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п1,5,1.10 (в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови»,«дорожня обстановка» «проїзна частина»), підпунктом «д» пункту 2.3., пункти 12.1, п. 12.4, підпункт «б» пункту 12.9 Правил дорожнього руху, а відповідно мав би технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП (а.с.140-148);
протоколом, схемою та фототаблицями до нього (а.с.154-172), в яких зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди - автодорога «Старий Самбір - КПП Смільниця», що розташована у с. Старява Старосамбірського району Львівської області, у районі 9 км + 990 м, поблизу будинку №16, дорога асфальтобетонна, суха, напрям транспортного засобу - КПП Смільниця, автомобіль «Volkswagen-Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , має ряд пошкоджень, вилучений та доставлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, що в с. Рудня, вул. Бісковицька, №9, Самбірського району;
висновком експерта № 843 від 20.03.2019 року та фототаблицями до нього (а.с.173-179), згідно якого на момент огляду та дослідження, проведених судовою авто технічною експертизою 12.03.2019 року, робоча гальмова система, система рульового керування автомобіля «Volkswagen-Passat В5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходились в стані повної відмови внаслідок несправностей, а система зовнішнього освітлення та світлової сигналізації - в стані часткової відмови внаслідок наявності у ній несправностей. Враховуючи характер загальних пошкоджень досліджуваного автомобіля та характер несправностей вказаних систем стало наслідком ДТП, і до моменту з'їзду за межі проїзної частини автодороги де наїхав на перешкоду у вигляді стаціонарного посту прикордонної служби, вказані системи були справними. Дана експертиза не вбачає причин технічного характеру, пов'язаних з технічним станом робочої гальмової системи, системи рульового керування та системи зовнішнього освітлення автомобіля, які б могли бути у причинно-наслідковому зв'язку із настанням даної ДТП;
висновком експерта №21 від 21.02.2019 року, з якого відомо, що в ОСОБА_3 виявлено ушкодження - синець лівого плеча, синець під лівим коліном, множинні садна голови та обличчя, перелом тіла правого плеча зі зміщенням відламків, які утворилися в результаті контакту з внутрішніми частинами салону автомобіля під час ДТП, по давності утворення можуть відповідати часу - 16.02.2019 року, відносяться до середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я, могли утворитися внаслідок наїзду на перешкоду у вигляді будівлі стаціонарного посту прикордонної служби, коли ОСОБА_3 перебував за кермом автомашини. Також у даному висновку зазначено, що з історії хвороби за № 1626/88 - ОСОБА_3 16.02.2019 року о 17 годині 30 хвилин поступив у стаціонар по скеруванню лікаря-хірурга Старосамбірської ЦРЛ з діагнозом: «Закритий перелом правої плечової кістки зі зміщенням. Алкогольне сп'яніння». Скарги на біль правої плечової кістки, нудоту. Зі слів хворого отримав травму 16.02.2019 року в результаті ДТП. «Об-но: загальний стан середньої важкості, свідомість не порушена. … Хворий продовжує лікування. Діагноз клінічний:» перелом правого плеча в середній третині зі зміщенням відламків. Супутній:» Алкогольне сп'яніння»;
висновком, з якого вбачається, що він складений 16.02.2019 року о 20 годині 30 хвилин у Старосамбірській ЦРЛ лікарем ОСОБА_11 , який провів огляд, направленого ст. слідчим ОСОБА_12 , ОСОБА_3 16.02.2019 року о 14 годині 40 хвилин з метою виявлення його стану алкогольного сп'яніння щодо результатів медичного огляду, висновок огляду - «Алкогольне сп'яніння»;
актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуть увагу та швидкість реакції № 11, згідно якого відомо, що 16.02.2019 року о 14 годині 40 хвилин у ОСОБА_3 було взято кров на етанол. Заключний діагноз - «Алкогольне сп'яніння», він був оглянутий, був загальмований, орієнтувався на місці, у часі та власній особистості, мовна здатність не порушена, огляд проводив лікар ОСОБА_11 , використовувався технічний засіб для визначення наявності вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі - «Алконт 1 01С9-4», встановлено результат 2,9 % проміле алкоголю» (а.с.112).
Суд вважає, що прокурором надано суду належні, допустимі та достовірні вищеперераховані докази щодо скоєння обвинуваченим, інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Дані досліджені докази не викликають сумніву у їх достовірності, так як взаємно підтверджуються, здобуті і закріплені у встановленому законом порядку, є об'єктивними.
Однак, під час розгляду кримінального провадження у суді, обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 , заперечували перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення ДТП, просили визнати висновок експерта №822/2019-т від 04.03.2019 року, за яким при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості 1,87 проміле недопустимим доказом та не використовувати його при ухваленні вироку, пославшись на те, що системний аналіз Конституції України, КПК України, слідчої та судової практики, дає підстави визначити наступний процесуальний порядок отримання біологічних зразків у особи:
винесення постанови прокурора про відбирання біологічних зразків у особи (ч. 3 ст. 245, ч. 2 ст. 241 КПК України);
пред'явлення особі, у якої здійснюється відбирання біологічних зразків, постанови прокурора (ч.3 ст. 245, ч.3 ст. 241 КПК України), необхідність здійснення такого пред'явлення повинно фіксуватися в протоколі відбирання біологічних зразків;
пропонування особі добровільно надати необхідні біологічні зразки (ч.3 ст. 245, ч.3 ст. 241 КПК України);
складання протоколу про відбирання біологічних зразків (ч.3 ст. 245, ч. 5 ст. 241, ст. 104 КПК України).
Частина 2 ст. 93 КПК України зазначає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України. Проте, така слідча дія як проведення огляду на стан сп'яніння відсутня у КПК України.
Надаючи правову оцінку аргументам сторони захисту про визнання недопустимим доказом висновок експерта №822/2019-т від 04.03.2019 року, суд не погоджується з цими доводами. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 241 КПК України слідчий, прокурор дійсно має право здійснювати освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.
Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.
Аналізуючи вказані положення процесуального закону, суд вважає, що, дійсно, вказана норма, як і інші положення процесуального законодавства не містять чітко визначених правил, які надають можливість слідчому (прокурору) здійснити освідування особи на стан алкогольного сп'яніння в рамках кримінального провадження, відносно особи з невизначеним статусом. Разом із цим, за глибоким переконанням суду, такий огляд особи, учасника ДТП, обов'язково повинен бути проведений слідчим (прокурором) для встановлення обставин вчиненої дорожньо-транспортної пригоди, а особливо у випадках з тяжкими наслідками у вигляді смерті осіб. На думку суду, спосіб, у який відбулося проведення освідування ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'янінння, який був обраний прокурором та слідчим, є найбільш ефективним, з процесуальної точки зору, для встановлення стану учасника дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, слідчий чи прокурор, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, мають право застосовувати загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Аналізуючи порядок проведення освідування ОСОБА_3 , суд не вбачає при прийнятті рішення прокурором і проведенні слідчої дії слідчим будь-яких суттєвих порушень засад кримінального судочинства, визначених у ст. 7 КПК України.
Оцінюючи інші доводи сторони захисту суд, перед усім, враховує, що проведення відібрання біологічних зразків у ОСОБА_3 відбулося о 14.40 годині 16.02.2019 року. При ознайомлені з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №11, а також протягом досудового слідства ОСОБА_3 ніяких заперечень не надавав, будь-яких клопотань з цього приводу не заявляв. При проведенні освідування не було порушено права на захист, оскільки освідування було проведено за добровільною згодою самого ОСОБА_3 і він мав можливість відмовитись від такого освідування чи надати свої заперечення за результатами його проведення.
Твердження обвинуваченого про те, що 16.02.2019 року після ДТП, він прийшов до свідомості лише у лікарні в м. Самборі, біля 23.00 години, як брали кров на експертизу в м. Старому Самборі у лікарні, то цього він не пам'ятає, бо був без пам'яті, суд не бере до уваги, оскільки це спростовується актом медичного огляду (а.с.112), з якого вбачається, що 16.02.2019 року о 14 годині 40 хвилин при огляді ОСОБА_3 він орієнтувався на місці, у часі та власній особистості, мовна здатність його не була порушена.
Положення ст. 87 КПК України визначають критерії, наявність яких зобов'язує суд визнати докази недопустимими, а саме: недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Враховуючи, що судом, під час дослідження висновку експерта №822/2019-т від 04.03.2019 року, не встановлені вищевикладені ознаки недопустимості цього доказу, суд визнає цей висновок у якості допустимого доказу перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо показань обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, коли вчинив дорожньо-транспортну пригоду, то суд вважає їх нещирими, нелогічними, непослідовними, такими, що не відповідають дійсності і спрямовані на пом'якшення міри покарання, оскільки вони були спростовані на початку показаннями самого підсудного вищеперерахованими доказами, які суд безпосередньо сприймав під час судового засідання, що узгоджуються між собою і не викликають у суду сумнівів.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю поза розумним сумнівом в порушенні вимог пунктів 1.5. 1.10 (в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови»,«дорожня обстановка» «проїзна частина»), підпункту «б» і «д» пункту 2.3., підпункту «а» пункту 2.9, пункт 10.1, пунктів 12.1, 12.4, підпункту «б» пункту 12.9, пункту 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (з подальшими змінами та доповненнями), що спричинило смерть потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.286 КК України.
Обираючи покарання винному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, необережну форму вини та наслідки вчиненого діяння, особу винного, який по місцю проживання характеризується виключно позитивно (а.с.123), неодруженого, не займається суспільно-корисною працею, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах поліклінічного відділення КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» не перебуває (а.с.125).
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає позитивну характеристику з місця проживання(а.с.123).
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Незважаючи на наведені дані про особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинення злочину, беручи до уваги відсутність претензій у потерпілих до обвинуваченого щодо відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину не дозволяють дійти висновку щодо можливості виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, а тому суд призначає ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України - у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Саме таке покарання, на думку суду, буде належною карою за скоєне і сприятиме досягненню мети покарання - виправленню та попередженню нових злочинів.
Згідно ст. 100 КПК України речові докази - автомобіль «Volkswagen-Passat В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: с. Рудня, вул. Бісковицька, №9, Самбірського району (а.с.134), та штани сірого кольору, світр сірого кольору, підштаники чорного кольору, майку білого кольору, труси сірого кольору, які здані на зберігання у кімнату схову речових доказів Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за квитанцією №980 від 12.03.2019 року (а.с.136,137), повернути за належністю, - власнику ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати -витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, а саме: № 843 від 20.03.2019 року - 3140 гривень 00 копійок та № 842 від 25.03.2019 року - 4710 гривень 00 копійок, всього разом на суму 7850 гривень 00 копійок стягнути з обвинуваченого в користь держави.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання - 6 (шість) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання - з 16 лютого 2019 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою, але не довше ніж на 60 днів, тобто до 10.08.2019 року.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.02.2019 року на автомобіль марки «Volkswagen-Passat В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: с. Рудня, вул. Бісковицька, №9, Самбірського району (а.с.134), - скасувати.
Речові докази, а саме:
Автомобіль марки «Volkswagen-Passat В 5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: с. Рудня, вул. Бісковицька, №9, Самбірського району (а.с.134), повернути за належністю, - власнику ОСОБА_3 , жителю АДРЕСА_1 ;
штани сірого кольору, світр сірого кольору, підштаники чорного кольору, майку білого кольору, труси сірого кольору, які здані на зберігання у кімнату схову речових доказів Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за квитанцією №980 від 12.03.2019 року (а.с.136,137), повернути за належністю, - власнику ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати - витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, а саме: № 843 від 20.03.2019 року - 3140 гривень 00 копійок та № 842 від 25.03.2019 року - 4710 гривень 00 копійок, всього разом на суму 7850 (сім тисяч вісімсот п'ятдесять) гривень 00 копійок.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1