Справа № 761/7849/19
Провадження № 2/761/4359/2019
06 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Макаренко І.О.,
при секретарі Савлук І.М.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У лютому 2019 року позивачі звернулися до Шевченківського районного суду з вказаним позовом посилаючись на те, що є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
У 1997 році ОСОБА_3 був зареєстрований у вказаній квартирі зі згоди ОСОБА_1 , однак відповідач у справі не є співвласником квартири, окрім того відповідач у зазначеній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги та добровільно відмовляється знятися з реєстрації.
На підставі викладеного позивачі просять суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати Святошинський районний відділ ГУ ДМС України в м. Києві зняти відповідача з реєстрації.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивачів в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21 січня 1994 року.
Згідно Актів б/н від 09 лютого 2012 року, 11 квітня 2012 року, 12 червня 2012 року, виданих ЖКУ «ДП «Антонов», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно Актів б/н від 27 липня 2018 року, 30 січня 2019 року, 11 квітня 2019 року, виданих Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа Шевченківської РДА в м. Києві в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано п'ять осіб, у тому числі двоє неповнолітніх дітей.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 150 ЖК Української РСР зазначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Статтею 72 ЖК УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 107 ЖК УРСР, Наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму.
У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підстав рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові 6-467цс15 від 01.07.2015 р.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщеннямпідлягає частковому задоволенню.
Керуючись Конституцією України, ст. 71, 72, 107, 150 ЖК УРСР, ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: