Справа № 761/349/19
Провадження № 1-кс/761/834/2019
12 лютого 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання , -
до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернулась представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 із скаргою на постанову прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , якою відмовлено у задоволенні клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
В обґрунтування скарги зазначає, що центральним апаратом ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
12.12.2018 року сторона захисту звернулась з клопотанням до прокурора ОСОБА_8 про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 з особами в кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014 року, а саме з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
26.12.2018 року захисником було отримано постанову прокурора ОСОБА_5 від 20.12.2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту.
Вважає, що вказана постанова прокурора є формально відпискою, а показання понятих, які були присутні під час затримання ОСОБА_4 можуть підтвердити численні порушення, які були вчинені прокурором під час затримання.
Враховуючи вищевикладене заявник просить визнати протиправною бездіяльність прокурора відділу 10/4/3 Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , якою відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 з особами в кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014 року, а саме з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні представника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала, надав пояснення, аналогічні її доводам, просить таку задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.
За приписами ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора.
Заслухавши доводи скаржника, дослідивши надані документи та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Центральним апаратом ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження представником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 з особами в кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014 року, а саме з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою прокурора відділу 10/4/3 Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 20.12.2018 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки у кримінальному провадженні № 12014100090008030 від 16.09.2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є учасниками кримінального провадження, а лише були залучені в якості понятих у ході затримання підозрюваного ОСОБА_4 16.05.2018 року. Зазначає, що згідно ст. 223, 224 КПК України метою проведення слідчих дій, в тому числі допиту, є отримання (збирання) доказів або перевірка вже отриманих доказів, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не можуть володіти відомостями про обставини вчинення кримінального правопорушення, оскільки були залучені лише в якості понятих для проведення окремої слідчої дії.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
За приписами п. 7 ч. 2 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі, рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ч. 2,5 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За приписами ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Проаналізувавши доводи скарги, аргументи прокурора, викладені ним в постанові, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого є вмотивованою та обґрунтованою.
Поняті, які залучені для проведення окремої слідчої дії, а саме затримання підозрюваного ОСОБА_4 не були безпосередніми учасниками кримінального провадження, відтак не можуть підтвердити чи спростувати обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлена скарга є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Водночас, слід звернути увагу, що сторона захисту, у випадку якщо вважає це доцільним може клопотати перед судом, якщо у кримінальному провадженні матиме місце судовий розгляд, про допит осіб, залучених у якості понятих.
Керуючись ст. 2, 7, 110, 220, 303, 306, 307, 309, 372, 376, КПК України, слідчий суддя -
у задоволенні скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1