Провадження №2/760/5093/19
Справа №760/9924/19
16 травня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «КС »Володар» про стягнення депозитного вкладу, суд
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № ДВ-2397.3 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 18 грудня 2015 року в сумі 259 670, 13 гр., яка складається з 200 720, 00 гр. суми внеску, 17 013, 00 гр. інфляційних втрат, 5 807, 00 гр. річних та 36 129, 60 гр. відсотків.
Посилається в позові на те, що 18 грудня 2015 року між нею та відповідачем був укладений договір № ДВ-2397.3 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.
Згідно п. 1.1, п. 1.2 Договору член спілки вносить внесок (вклад) на депозитний рахунок в розмірі 200 720, 00 гр., а спілка зобов'язується прийняти внесок члена спілки на депозитний рахунок, нарахувати та сплатити відсотки за використання внеску в розмірі 9, 00% річних строком дії договору до 18 грудня 2017 року.
Вказаним договором встановлено, що сторони несуть відповідальність за цим договором у відповідності з діючим законодавством.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 22 від 18 грудня 2015 року, нею, як членом спілки, було внесено на депозитний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 200 720, 00 гр.
21 лютого 2018 року вона звернулася до відповідача з проханням повернути їй грошові кошти за вказаним договором у повній сумі, в зв'язку із закінченням дії договору, однак їй у цьому відповідачем було відмовлено.
Згідно з проведеним нею розрахунком загальний розмір заборгованості відповідача перед нею становить:
-200 720, 00 гр. - суми внеску;
-17 013, 00 гр. - інфляційних втрат;
-5 807, 00 гр. - річних;
-36 129, 60 гр. - відсотків за користування коштами з розрахунку 9, 00% річних.
Вона в повному обсязі виконала умови договору, однак відповідач свого зобов'язання не виконує, належні їй кошти не повертає.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставив.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали про відкриття провадження в справі та судова повістка отримана представником відповідача за довіреністю 23 квітня 2019 року.
Ухвалою від 08 квітня 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку позивачки, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або в безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
За правилами ч.ч.1, 5 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.
Судом встановлено, що 18 грудня 2015 року між сторонами був укладений договір № ДВ-2397.3 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, строком його дії до 18 грудня 2017 року.
Згідно п. 1.1, п. 1.2 Договору позивачка, як член спілки. вносить внесок (вклад) на депозитний рахунок в розмірі 200 720, 00 гр., а спілка зобов'язується прийняти внесок члена спілки на депозитний рахунок, нарахувати та сплатити відсотки за використання внеску в розмірі 9, 00% річних.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 22 від 18 грудня 2015 року, позивачкою були внесені на депозитний рахунок відповідача грошові кошти в сумі, передбаченій умовами договору.
21 лютого 2018 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про повернення їй грошових коштів за вказаним договором у повній сумі в зв'язку з закінченням його дії.
Листом від 26 червня 2018 року за № 26-2/06.18 відповідач повідомив позивачку, що не відмовляється від виконання покладеного на нього умовами договору зобов'язання, проте пропонує позивачці повернути вказану суму частинами щомісячно згідно графіку виплат.
/ а.с. 3 - 10 /
Згідно п. 3.4.1 Договору член Кредитної спілки має право забрати внесений за даним Договором внесок повністю в порядку в порядку, визначеному даним Договором, за умови відсутності у члена Кредитної спілки грошових зобов'язань перед Кредитною спілкою за іншими договорами.
Позивачка в судовому засіданні зазначила, що відповідач відмовляється повернути внесені нею кошти, а пропонує часткове погашення.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами (ч. 3 ст. 23 Закону).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду, позивачка надала розрахунок заборгованості з урахування інфляційних збитків та річних у зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем.
Відповідач, отримавши проведений позивачкою розрахунок разом з позовною заявою та додатками до неї, правильність розрахунку не оспорював, свого розрахунку не подав, як і не подав відзиву з запереченнями на позов та суму заборгованості, розраховану позивачкою.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Надавши розрахунок заборгованості за умовами договору, позивачка довела її існування в розмірі, приведеному нею.
З точки зору закону обов'язок спростувати обставини, зазначені позивачкою, покладається на відповідача.
Тобто, спростувати цю презумпцію - суму заборгованості за умовами договору, має сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості, визначеним ст. ст. 77-78 ЦПК України, та за правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України є процесуальним обов'язком даної сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 77, 81 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Представник відповідача, не з'явившись до суду, приведені позивачкою обставини в судовому засіданні не спростував, доказів протилежного не навів, заперечень проти вимог позивачки не висловив.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з цього, та розміру задоволених вимог позивачки, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на її користь 2 596, 70 гр. судового збору.
Керуючись ст.ст.15, 16, 526, 611, 625, 1058, 1060, 1061 ЦК України, Законом України « Про кредитні спілки», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Кредитної спілки «КС Володар» /03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд. 5, код ЄДРПОУ: 26476970/ на користь ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 / 200 720 , 00 гр. депозитного вкладу, 17 013, 53 гр. інфляційних втрат, 5 807, 00 гр. річних, 36 129, 60 гр. відсотків та 2 596, 70 гр. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 12 червня 2019 року.
Суддя Л .А. Шереметьєва