Провадження № 2-з/760/159/19
В справі №760/15760/19
10 червня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, суд
Заявник звернулася до суду з заявою про забезпечення доказів і просить витребувати в Центрі надання адміністративних послуг Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації наявні ідентифікуючі відомості про всіх осіб, які зареєстровані в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 станом на теперішній час із зазначенням їх імені, прізвища, по-батькові, дати народження, дати здійснення реєстрації їх місця проживання в зазначеному приміщенні, а також підстави для такої реєстрації.
Посилається в заяві на те, що вона зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена квартира була нею придбана 18 грудня 2012 року за договором купівлі-продажу, укладеним між нею та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1080.
Зазначені обставини також підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 вересня 2013 року за № 10006679.
За умовами зазначеного договору ОСОБА_3 зобов'язався передати квартиру в її одноосібне володіння та користування, а також пообіцяв добровільно знятися з реєстрації та зняти з реєстрації всіх зареєстрованих у вказаній квартирі осіб.
На її адресу час від часу надходять поштові листи на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які насправді в належній їй квартирі не проживають, що підтверджується Актом огляду житлового приміщення на предмет встановлення факту проживання/не проживання в приміщенні зареєстрованих осіб.
У зв'язку з порушенням її прав, як власника зазначеного житлового приміщення, вона має намір звернутися до суду за захистом своїх прав.
Однак, не володіючи інформацією про осіб, які зареєстровані в її квартирі, і не маючи можливості отримати таку інформацію самостійно, вимушена звернутися з даною заявою до суду для ідентифікації осіб, які можуть отримати статус учасників справи в якості відповідачів.
Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.
Заслухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення доказів, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 7, 8 ст. 84 ЦПК України встановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
В той же час, суд бере до уваги, що правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначаються Законом України «Про адміністративні послуги».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адміністративні послуги»адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
Суб'єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.
Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги» центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг.
У разі утворення центру надання адміністративних послуг як постійно діючого робочого органу для здійснення матеріально-технічного та організаційного забезпечення діяльності центру надання адміністративних послуг у структурі відповідної міської ради, міської, районної державної адміністрації утворюється відповідний структурний підрозділ (виконавчий орган), на який покладаються керівництво та відповідальність за організацію діяльності такого центру.
Суб'єктам надання адміністративних послуг забороняється приймати заяви, видавати суб'єктам звернень оформлені результати надання адміністративних послуг (у тому числі рішень про відмову в наданні адміністративних послуг), якщо такі послуги надаються через центри надання адміністративних послуг, крім випадків подання заяв через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про адміністративні послуги» основними завданнями адміністратора є: 1) надання суб'єктам звернень вичерпної інформації та консультацій щодо вимог та порядку надання адміністративних послуг; 2) прийняття від суб'єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб'єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання; 3) видача або забезпечення направлення через засоби поштового зв'язку суб'єктам звернень результатів надання адміністративних послуг (у тому числі рішення про відмову в задоволенні заяви суб'єкта звернення), повідомлення щодо можливості отримання адміністративних послуг, оформлених суб'єктами надання адміністративних послуг; 4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг суб'єктами надання адміністративних послуг; 5) здійснення контролю за додержанням суб'єктами надання адміністративних послуг термінів розгляду справ та прийняття рішень; 6) надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законом; 7) складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 8) розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення стягнень.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Тобто, Центр надання адміністративних послуг не є суб'єктом надання адміністративних послуг, а є лише структурним підрозділом, який співпрацює з суб'єктом надання адміністративних послуг.
Виходячи з викладеного, суд вважає за доцільне витребувати запитувані відомості саме в Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації.
Враховуючи викладене вище, характер та необхідність витребуваних доказів для правильного вирішення спору, що виник, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЦПК у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів.
У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Керуючись ст.ст. 84, 116-119 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Витребувати від Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації /03020, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 41/ інформацію про:
-всіх осіб, які зареєстровані в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 станом на теперішній час із зазначенням їх імені, прізвища, по-батькові, дати народження, дати здійснення реєстрації їх місця проживання в зазначеному приміщенні, а також підстави для такої реєстрації.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суддя Л.А.Шереметьєва