Провадження №2/760/3385/19
Справа №760/824/18
15 травня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним, суд
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить:
-визнати Договір купівлі-продажу № 3243/2017/631316 транспортного засобу- автомобіля марки «BMW», модель 520D, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 від 20 вересня 2017 року, укладений між нею та відповідачем, удаваним;
-визнати, що між нею та відповідачем 20 вересня 2017 року був укладений Договір дарування транспортного засобу - автомобіля марки «BMW», модель 520D, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 .
Посилається в позові на те, що 20 вересня 2017 року між нею та відповідачем, який являється її чоловіком, був укладений Договір купівлі-продажу № 3243/2017/631316 транспортного засобу.
Відповідно до п.1.1 Договору відповідач зобов'язався передати їй у власність транспортний засіб - автомобіль марки «BMW», модель 520D, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 , який зареєстрований за відповідачем 17 червня 2017 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 60 000, 00 гр.
Однак, 20 вересня 2017 року вона грошових коштів відповідачу не передавала, а відповідач фактично передав зазначений транспортний засіб їй безоплатно в якості подарунку.
Зазначає, що хоча між нею та відповідачем помилково і був оформлений Договір купівлі-продажу транспортного засобу, насправді між ними був укладений Договір дарування зазначеного транспортного засобу, укласти який вони мали намір.
Також зазначає, що набуття зазначеного транспортного засобу на підставі договору купівлі-продажу робить його автоматично об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Враховуючи, що зазначене майно нею було набуте в порядку дарування, договір купівлі-продажу транспортного засобу, який за своєю природою таким не являється, порушує її права.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, якою просить розглядати справу в його відсутності. Позов визнав.
Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Судом встановлено, що 20 вересня 2017 року між сторонами був укладений Договір купівлі-продажу № 3243/2017/631316 транспортного засобу.
Відповідно до п.1.1 Договору відповідач зобов'язався передати позивачці у власність транспортний засіб - автомобіль марки «BMW», модель 520D, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3.1 Договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 60 000, 00 гр.
/ а.с. 6 - 7 /
Позивачка в судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди вона відповідачу грошові кошти не передавала.
Даний автомобіль був дарунком відповідача в зв'язку з народженням дітей.
Даних обставин відповідач, не подавши відзиву на позову, та в заяві про розгляд справи в його відсутності, не заперечував.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
За змістом ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Тобто, з точки зору закону головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, і основним юридичним фактом, який суд має встановити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору дарування, без отримання певної винагороди за це.
Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 717 ЦК України визначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Таким чином, головна відмінність зазначених договорів полягає у тому, що договір дарування є безоплатним, тобто одна сторона вчиняє певні дії на користь другої без отримання певної винагороди за це.
З точки зору закону право власності-це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користування і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. ст. 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Позивачка в судовому засіданні зазначала, що вказаний транспортний засіб був зареєстрований за відповідачем, який є її чоловіком, 17 червня 2017 року, тобто напередодні укладення договору.
Не дивлячись на те, що укладений між ними договір купівлі - продажу передбачав оплату за отриманий нею у власність автомобіль, вона зазначені дії не вчиняла, набувши право власності на транспортний засіб безоплатно.
Також зазначала, що при укладенні правочину як у неї, так і відповідача фактично був намір укласти договір дарування, проте у зв'язку з їх необізнаністю в правових питаннях ними помилково був укладений договір купівлі-продажу.
Таким чином відповідач, використовуючи своє право власника, розпорядився належним йому на праві власності автомобілем, безоплатно провів його відчуження на користь своєї дружини.
Проте при укладенні правочину сторони помилково оформили таку безоплатну передачу як Договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідач, не з'явившись в судове засідання, подав до суду заяву про визнання позову, в якій фактично підтвердив обставини, зазначені в позові.
За таких обставин, враховуючи визнання позову відповідачем та достатність та обґрунтованість доказів, наданих позивачкою, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15,16, 202, 203, 215, 235, 655, 717 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу 3243/2017/63316 від 20 вересня 2017 року транспортного засобу - автомобіля марки BMW, модель 520D, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 /ІН НОМЕР_2 /та ОСОБА_2 / ІН НОМЕР_3/, удаваним.
Визнати, що 20 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування транспортного засобу - автомобіля марки BMW, модель 520D, 2011 року випуску, колір сірий, номер кузова НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 червня 2019 року.
Суддя Л .А. Шереметьєва