479/384/19 1-кп/479/51/19
і м е н ем У к р а ї н и
12 червня 2019 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ;
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018150250000000462 від 31 грудня 2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Камяне Савранського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, інваліда 2 групи, раніше не судимого,
- у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 31 грудня 2018 року близько 15.30 год., будучи водієм ОСОБА_5 , в порушення п.2.9 "а" ПДР України, перебуваючи у хворобливому стані та у стані стомлення, керував технічно справним автомобілем "Тoyota Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався при похмурій погоді, без опадів, у денний час доби по сухій асфальтованій проїзній частині автодороги Р-75 "КПП Тимкове - Балта - Криве Озеро - Первомайськ" у Кривоозерському районі Миколаївської області, зі сторони м.Балта Одеської області у напрямку смт.Криве Озеро Миколаївської області, зі швидкістю 60- 70 км/год. В якості пасажира в салоні автомобіля перебувала ОСОБА_6 Рухаючись по дорожній споруді - розв'язці типу "ромашка", яка розміщується на вказаній автодорозі, обвинувачений ОСОБА_5 , грубо порушив вимоги п.п.2.3 "б", 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме - проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, хоча постійно мав таку можливість, виходячи з дорожньої обстановки, а також перебуваючи стані фізичного стомлення, не обрав безпечної швидкості руху, перед зміною напрямку руху свого транспортного засобу не переконався, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, без необхідності змінив напрямок руху свого автомобіля та виїхав на ліве узбіччя по ходу свого руху. Внаслідок цього, керований обвинуваченим ОСОБА_5 , автомобіль своєю правою передньою частиною контактував із металевим стовпом електроосвітлення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Toyota Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_1 , потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді травматичного гемотораксу на фоні закритої травми грудної клітини справа з множинними локальними переломами ребер справа /с 2-ого по 10-е/ с розривами пристічночної плеври правої легені, від чого в той же день померла в автомобілі швидкої медичної допомоги при доставці у Кривоозерську центральну районну лікарню.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого не має. По мірі покарання просив не позбавляти обвинуваченого волі та прав керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності його позицій, роз'яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового розслідування, не входив.
За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за ч.2 ст.286 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття у вчиненому, визнання вини.
Судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за останнім місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно положень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Врахувавши викладене, суд прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення заслуговує покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.286 КК України, із звільненням його від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст.75 КК України із покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Суд вважає за необхідне згідно ст.ст.124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи та судової транспортно-трасологічної експертизи в сумі 2288 грн..
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
У відповідності зі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_5 відповідно до пп.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України в період іспитового строку:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речовий доказ: автомобіль марки "Тoyota Corolla", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який знаходиться на зберіганні на території Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область смт.Криве Озеро вул.Центральна,72 - повернути ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 2288.00 грн..
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.