Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7222/19
04 червня 2019 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_5 про накладення арешту на майно,
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СВ Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42019101070000151, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , у відповідності з наказом в.о. голови правління АТ «Українська залізниця» №1296/ос від 23.06.2018, обіймаючи посаду заступника директора філії «Центр сервісного забезпечення» АТ «Українська залізниця» (далі - Філія), відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, будучи службовою особою, оскільки обіймає постійно на державному підприємстві (юридичній особі, у статутному фонді якої становить 100 відсотків) посаду, пов'язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи за попередньою змовою із начальником відділу господарського забезпечення Філії ОСОБА_7 , упродовж часу з 17.04.2019 по 31.05.2019 вчинив умисний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.
17.04.2019 до заступника директора Філії ОСОБА_6 звернувся заступник директора ТОВ «Романов» ОСОБА_8 із пропозицією укладення договору оренди складських приміщень, які перебувають у господарському відданні філії, з метою здійснення ТОВ «Романов» своєї господарської діяльності, пов'язаної з виготовленням та зберіганням лікеро-горілчаної продукції.
ОСОБА_6 , вирішивши використати виниклу ситуацію у своїх корисливих цілях, в ході розмови з ОСОБА_8 , яка мала місце у службовому кабінеті ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 31а, повідомив останньому, що зможе надати в оренду складське приміщення площею близько 3000 кв.м. при умові здійснення орендної плати шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки Філії та надання як неправомірної вигоди щомісячно грошових коштів з розрахунку 20-30 гривень за кожен кв.м. приміщення, а також оформлення цих правовідносин договором відповідального зберігання із вказанням мінімальної вартості зберігання з метою уникнення необхідності повної оплати вартості оренди цього складського приміщення.
Крім цього, під час цієї ж розмови ОСОБА_6 , попередньо узгодивши з ОСОБА_7 умови надання ТОВ «Романов» складського приміщення в оренду лише у випадку передачі йому та ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі, що залежить від площі орендованого приміщення, повідомив ОСОБА_8 про те, що у подальшому останньому слід звертатись до начальника відділу господарського забезпечення Філії ОСОБА_7 з приводу усіх питань, пов'язаних з їхньою домовленістю.
У подальшому, 16.05.2019 близько 10 год. ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , під час розмови з ОСОБА_8 , яка мала місце на подвір'ї будівлі Філії за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив останньому про необхідність передачі йому та ОСОБА_6 грошових коштів щомісячно із розрахунку 40-45 грн. за кожен кв.м. площі приміщення, яке надаватиметься ТОВ «Романов» у оренду, а остаточна вартість неправомірної вигоди буде повідомлено після перемірювання точної площі орендованого приміщення.
Після цього, 21.05.2019 близько 09 год., ОСОБА_7 , продовжуючи діяти на виконання спільного з ОСОБА_6 злочинного умислу, під час зустрічі з ОСОБА_8 , яка мала місце у приміщенні службового кабінету ОСОБА_7 будівлі Філії за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 31а, повідомив останнього про остаточну розрахункову суму неправомірної вигоди за надання у користування складського приміщення площею близько 3000 кв.м., а саме 45 гривень за кожен кв.м. площі приміщення щомісячно.
Далі, 29.05.2019 близько 10 год. ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті будівлі Філії за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 31а, в ході розмови з ОСОБА_8 передав останньому два примірники договору відповідального зберігання майна, без дати, які були підписані з боку АТ «Українська залізниця» в.о. директора Філії ОСОБА_9 та заступником директора Філії ОСОБА_6 , відповідно до п. 4.1 якого вартість відповідального зберігання майна у місяць становить 25 000 грн.
Також під час цієї ж розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про необхідність передачі йому та ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 270 000 грн., а саме по 135 000 грн. щомісячно, та необхідність передати гроші одразу за перший та останній місяці оренди з розрахунку 45 грн. за кожен кв.м. площі орендованого приміщення загальною площею 3000 кв.м., не враховуючи вартість платежів згідно вищевказаного договору відповідального зберігання майна, як неправомірну вигоду за надання у користування складського приміщення, яке перебуває у господарському відданні Філії.
Продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_7 злочинного умислу, 31.05.2019 близько 12.40 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті у приміщенні Філії за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 31а, одержав від ОСОБА_8 раніше обумовлені ним та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 270 тис. гривень, що в двісті і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та становить великий розмір, як неправомірну вигоду за надання у користування ТОВ «Романов» складського приміщення площею 3000 кв.м., яке перебуває у господарському віданні Філії, після чого був затриманий працівниками СБУ.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
31.05.2019 ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 01.06.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході особистого обшуку від 31.05.2019 у підозрюваного ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Apple Iphone» модель «A1778», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «лайфселл».
Прокурор зазначає, що тимчасове вилучення вказаних вище мобільних терміналів обумовлено необхідністю експертного дослідження.
Накладення арешту на вище перелічене майно викликано необхідністю збереження його як речового доказу з метою є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
Вказані матеріальні об'єкти мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з цим, відповідно до ст. 98 КПК України, є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України.
Зокрема, вилучений мобільний термінал із сім-карткою є засобами, за допомогою яких здійснювалось спілкування ОСОБА_6 із заявником та іншим підозрюваним, а тому є засобом вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього, з метою отримання відомостей, які містить цей мобільний термінал систем зв'язку, необхідним є проведення комп'ютерно-технічної експертизи, а надання його разом з інформацією, що міститься на ньому, є необхідною умовою проведення експертизи.
За таких обставин, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказаний мобільний телефон.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що у СВ Подільського управління поліції ГУНП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42019101070000151, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
31.05.2019 в ході особистого обшуку у підозрюваного ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Apple Iphone» модель «A1778», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «лайфселл».
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_5 від 01.06.2019 мобільний телефон марки «Apple Iphone» модель «A1778», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «лайфселл» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019101070000151 від 19.04.2019 року.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є засобом вчинення кримінального правопорушення, міг зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Керуючись ст. 170-174 та враховуючи ст. 168 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_5 , задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_6 від 31.05.2019, а саме: мобільний телефон марки «Apple Iphone» модель «A1778», ІМЕІ: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «лайфселл», який належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1