Справа № 2-212/2010 рік
Ім'ям України
04 березня 2010 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді - судді Дунай Л.В.
при секретарі - Зубачевській О.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Верхньодніпровську
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Встановив:
До суду звернулася позивачка з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступне:
18 листопада 1995 року вона вступила до шлюбу з відповідачем .Від шлюбу дітей не мають. З травня 2009 року вони припинили подружні відносини, по причині, що спільне життя показало, що вони зовсім різні люди, у них різні характери, проживають по різним адресам, при таких обставинах вона вважає, що сім'я розпалася остаточно і примирення між ними неможливе.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутності, підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі, та просить розірвати їх шлюб.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає, на розірвання шлюбу згоден.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню з таких підстав:
Матеріалами справи встановлено, що 18 листопада 1995 року сторони вступили до шлюбу у Дніпровській с/Раді Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис за № 43. Від шлюбу дітей не мають. З травня 2009 року вони припинили подружні відносини, по причині, що спільне життя показало, що вони зовсім різні люди, у них різні характери, проживають по різним адресам, при таких обставинах вона вважає, що сім'я розпалася остаточно і примирення між ними неможливе.
При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що причини, які змусили позивачку звернутися до суду з питання розлучення, являються поважними, подальше примирення сторін стало неможливим і їхній шлюб потрібно розірвати.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що неповнолітніх дітей не має, тому суд вважає за можливе покласти на сторони.
На підставі ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10,137,179 ЦПК України, суд -
Вирішив:
Шлюб, зареєстрований 18 листопада 1995 року у Дніпровській с/Раді Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис за № 43, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі по 10 гривень з кожного.
Рішення суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на протязі десяти днів після оголошення рішення та подання апеляційної скарги на протязі двадцяти днів після подання заяви.
Головуючий: