Дата документу 12.03.2019
Справа № 334/1436/18
Провадження № 2/334/581/19
12 березня 2019 року
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Гнатюка О.М.,
при секретарі Алєйніковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що концерн «МТМ» у період з жовтня 2015 року по березень 2017 року відпустив ОСОБА_1 теплову енергію на загальну суму 14758,02 грн. в нежитлове приміщення V підвалу літ. А-4, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
Зазначене приміщення належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 22.05.2009.
15.12.2015 тепловою інспекцією концерну «МТМ» було приведено обстеження нежитлового приміщення V підвалу літ. А-4 по АДРЕСА_1, та складено акт про наявність транзитних трубопроводів, які проходять по зазначеному вище приміщенню, тепловіддача яких ураховується внутрішньо-будинковим приладом обліку.
Система опалення приміщення відповідача є невід'ємною складовою системи теплопостачання всього будинку, від'єднання якої є неможливим, як з юридичної точки зору, так і з технічної сторони.
Послуга з централізованого опалення надавалась відповідачу в межах опалювального сезону.
Таким чином, оскільки відповідач не здійснював оплату за використані послуги, наданих Концерном «МТМ» відповідачу у нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за період з 01.10.2015 року по березень 2017 року на загальну суму 14758,02 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за відпущену теплову енергію в сумі 14758,02 грн., а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явилася,представник відповідача адвокат Бахмут М.С. надав заперечення на позов, в якому простить у задоволені позовних вимог відмовити з наступних підстав. Представник відповідача вказує, що відповідачу належить підвальне приміщення літ А-4 по АДРЕСА_1 , яке не обладнане теплоносіями, а оскільки опалення місць загального користування у будинку відповідача позивачем не здійснюється, то відповідач не може сплачувати нараховані суми з витрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі та на горищі. Крім того, у відповідача викликає сумнів акт від 15.12.2015 року з тих підстав, що він не підписаний власником приміщення, в ньому не вказані зауваження або заперечення з приводу проведеного заходу. Представник відповідача зазначає, що відповідачка з 2015 року постійно мешкає в Ізраїлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення V підвалу літ. А-;, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування приміщення від 22 травня 2009 року та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від № 54429344 від 02.03.2016 року.
Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, Закону України «Про теплопостачання» (далі Закон) № 2633-IV від 02.06.2005 року, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 року, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року (далі Правила), споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем.
Згідно ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Договір з Позивачем про надання послуг з теплопостачання Відповідачем укладений не був.
Відповідно до п. 5 ч. З ст. 20 Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13 зазначає, що законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальній організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Згідно розрахунку теплового потоку на отеплення від 31.12.2015 р. приміщення відповідача знаходиться у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , має єдину систему опалення з житловим будинком за типом однотрубного опалення з верхньою розводкою. У зв'язку з цим. технічної можливості відключення будинкових стояків від опалення окремо від будинку немає.
Факт постачання теплової енергії підтверджується рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії, методикою нарахувань за спожиту теплову енергію по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період жовтень 2015 р. - березень 2017 р.
Теплопостачальною організацією щомісяця надсилалися на адресу відповідача рахунки та акти приймання-передачі за жовтень 2015 р. - квітень 2016 р., жовтень 2016р. - березень 2017 р., що підтверджується реєстрами відправлення рекомендованих листів по місту.
15 грудня 2015 тепловою інспекцією Концерну «МТМ» було приведено обстеження нежитлового приміщення V підвалу літ. А-4 по АДРЕСА_1 та складено акт про наявність транзитних трубопроводів, які проходять у вищезазначеному приміщенні, тепловіддача яких враховується внутрішньо-будинковим приладом обліку. ГВП відсутнє (здійснений розрив з встановленням заглушки).
26.05.2016 року Концерн «МТМ» рекомендованим листом надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу № 780/04 від 25.05.2016 р. про погашення заборгованості у сумі 7 332,52 грн., а також рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період заборгованості.
16.11.2016року Концерн «МТМ» рекомендованим листом надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу № 3363-04 від 08.112016 р. про погашення заборгованості в сумі 7 332,52 грн., а також рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період заборгованості.
18.01.2017 року Концерн «МТМ» рекомендованим листом надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу № 4048-04 від 10.01.2017 р. про погашення заборгованості у сумі 8762,36 грн., а також рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період заборгованості.
22.03.2017 року Концерн «МТМ» рекомендованим листом надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу № 4896-04 від 09.03.2017 р. про погашення заборгованості у сумі 11555,42 грн., а також рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період заборгованості.
17.07.2017 року Концерн «МТМ» рекомендованим листом надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу № 6360-04 від 06.07.2017 р. про погашення заборгованості у сумі 14758,02 грн., а також рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період заборгованості.
30.01.2018 року Концерн «МТМ» рекомендованим листом надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу № 73-04 від 26.01.2018 р. про погашення заборгованості у сумі 14758,02 грн., а також рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за період заборгованості.
Відповідач жодних заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період на адресу Теплопостачальної організації не повернув, виставлені рахунки за фактично спожиту теплову енергію не сплатив. Також, будь-яких відповідей чи заперечень на надіслану претензію відповідач не надав.
Згідно ст. 24 Закону, серед основних обов'язків Споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 40 Правил, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та даних Правил.
Відповідно до п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати жилого-комунальні послуги у строки, встановлені договором або Законом.
Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання», плата за надані послуги вноситься щомісячно і Позивач не має права відмовити споживачу у забезпеченні його тепловою енергією за наявністю можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.
Відповідач за спожиту теплову енергію не сплатив, чим спричинена заборгованість у розмірі 14758,02 грн., згідно наданих розрахунків.
Факт надання зазначеної теплової енергії в даному випадку є безспірним та беззаперечним.
Відповідач, скориставшись послугами Концерну, належним чином не здійснив оплату за надані позивачем послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відповідач повинен відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Статтею 625 ЦКУ передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно зі звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено обов'язок відповідача, як споживача послуг позивача, своєчасно укласти з ним договір на постачання теплової енергії, а за ст. 25 вказаного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за №630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.
За таких обставин оцінивши досліджені докази, суд вважає, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, передбачені положеннями чинного законодавства, тому суд дійшов до висновку стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 14758,02 грн. на користь позивача.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1762,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, -
Задовольнити позовну заяву Концерну «МТМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Концерну «МТМ» (п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_3 Установа банку: Філія Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 Свідоцтво платника ПДВ: 11030127, ІПН: 321214508249) заборгованість в сумі 14758,02 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Концерну «МТМ» (п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_3 Установа банку: Філія Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 Свідоцтво платника ПДВ: 11030127, ІПН: 321214508249) витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Гнатюк