Дата документу 20.05.2019
Справа № 2-а-11067/11
Провадження № 6-а/334/14/19
20 травня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Турбіної Т.В., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Частюка Віталія Олександровича про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2011 року, -
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області звернулась до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2011 року по справі №2-а-11067/11 із зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно с. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 20.11.2010 року до змін в законодавстві або до зміни соціального статусу особи з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 20.11.2010 року до змін в законодавстві або до зміни соціального статусу особи з урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 1422,79 грн.
В обґрунтування заяви вказує, що на виконанні у відділі перебуває виконавчий лист по справі №2а-11067/11, виданий 06.08.2018 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про: «Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно с. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 20.11.2010 року до змін в законодавстві або до зміни соціального статусу особи з урахуванням раніше виплачених сум».
Постановою державного виконавця відділу №58748930 від 29.03.2019 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.
Листом від 05.04.2019 року за вих. № 4490/09 боржник повідомив про неможливість виконання рішення суду в частині виплати коштів у зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань.
До листа боржником, в якості підтвердження часткового виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку було надано довідку щодо недоплаченої ОСОБА_1 суми коштів. Станом на 11.04.2019 року коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено. У відповідності до наданої державному виконавцеві розрахунку сума недоплачених коштів складає - 1422,79 грн.
Як зазначено у листі Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, тому виходячи із вищевикладеного, примусове списання коштів з рахунків Управління, для подальшого повного виконання рішення суду може бути здійснено виключно органами Казначейства.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. А оскільки Управління є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, тому виходячи із вищевикладеного. примусове списання коштів з його рахунків для подальшого повного виконання рішення суду, може бути здійснено виключно органами Казначейства.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
У зв'язку із тим, що резолютивна частина вищевказаного виконавчого листа містить необхідність виконати дії зобов'язального характеру, без зазначення конкретної суми до стягнення з боржника на користь стягувача, а органами Казначейства виконуються рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, стягувач не має можливості для подальшого повного виконання рішення суду пред'явити його на виконання до органів Казначейства
У зв'язку з вищенаведеним старший державний виконавець Управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області просить змінити спосіб і порядок подальшого виконання судового рішення №2-а-11067/11 Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2011 року.
В судове засідання заявник не з'явився, суду подав заяву про слухання справи без його участі. Просить вимоги заяви задовольнити у повному обсязі.
Представник Правобережного об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя до суду не з'явився. Про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, згідно вимог ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи. З запереченнями на заяву та клопотаннями про слухання справи без їх участі до суду не звертались.
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2011 року (справа №2-а-11067/2011) було задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в ленінському районі м. Запоріжжя, правонаступником якого є Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, бездіяльність якого щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачці підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком була визнана неправомірною та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести виплати з 20.11.2010 року до змін в законодавстві або до зміни соціального статусу особи, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 року апеляційну скаргу Управління ПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя було залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2011 року - залишено без змін.
Ленінським районним судом м. Запоріжжя 06.08.2018 року по вказаній справі було видано виконавчий лист, після чого ОСОБА_1 28.03.2019 року звернулась до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області з заявою про прийняття вищевказаного виконавчого листа та відкриття провадження по ньому, на підставі чого постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Частюком В.О. 29.03.2019 року було відкрито виконавче провадження № 58748930.
Згідно заяви першого заступника начальника Правобережного об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя № 4490/09 від 05.04.2019 року, на виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2011 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 року, управлінняб було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення як «Дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» за період з 20.11.2010 року по 22.07.2011 року (до змін в законодавстві) та нарахована доплата як «Дитині війни» з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період у розмірі 1422,79 грн. на грудень 2012 року, але на виплачена, що підтверджується Довідкою управління від 04.04.2018 року № 4463/04, долученою до матеріалів заяви.
З липня 2011 року виплата ОСОБА_1 підвищення «Дітям війни» здійснюється у порядку та розмірах, визначених з урахуванням змін законодавства, а саме згідно з Законом України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та у відповідності до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення». Отже, управлінням у добровільному порядку виконано постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2а-11067/2011 в частині нарахування підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 20.11.2010 року по 22.07.2011 року (до змін в законодавстві), з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
Однак, виплата цих коштів буде можлива лише за умови фінансування таких витрат за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет на відповідний рік. Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя є бюджетною установою і вправі здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом України про державний бюджет України.
Станом на 11.04.2019 року коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено. У відповідності до наданої державному виконавцеві розрахунку сума недоплачених коштів складає 1422,79 грн.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ця норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.20113 року № 845 Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, також у разі якщо рішення суду, зазначене в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з ч.2 ст.378 КАСУ заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч.3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що набрав чинності 01.01.2013 року, мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
У відповідності до норм вищезазначеного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється Державною казначейською службою України, з урахуванням особливостей, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 року.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках, але зі змісту подання вбачається, що фактично заявник просить змінити судове рішення, яке набрало чинності.
На думку суду, викладені заявником вимоги стосуються в цілому вчинення відповідних дій, які у випадку їх задоволення, істотно змінять зміст резолютивної частини судового рішення, що у відповідності з діючим законодавством є недопустимим.
Тому суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не повинен змінювати зміст резолютивної частини та не повинен змінювати спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Частюк В.О. звертаючись з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення, винесеного Ленінський районним судом м. Запоріжжя по справі №2а-11067/2011 шляхом заміни «зобов'язання вчинити певні дії» на «стягнення певної суми» фактично просить змінити не спосіб і порядок виконання постанови суду, а саме судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження судом під час прийняття цієї постанови.
Аналогічну позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.02.2014 року у справі № К/800/598/14, згідно якої в ухвалі колегія суддів наголошує, що «Захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами), і звертає увагу судів першої інстанції на те, що змінюючи спосіб виконання постанови суду у аналогічних справах, вони фактично змінюють її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції і є неприпустимим.
Таким чином, подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Частюка В.О. щодо зміни способу та порядку виконання постанови не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог, фактично буде змінено спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи, та зміст резолютивної частини постанови суду, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 294-295, 378 КАС України, суд -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Частюка Віталія Олександровича про зміну способу і порядку виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2011 року по справі №2а-11067/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату грошових сум- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.