Дата документу 28.05.2019
Справа № 334/9668/18
Провадження № 2/334/1643/19
28 травня 2019 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Манюхіні О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку розрахунку при звільненні,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ємець А.Ю., звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що у серпні 2018 року позивач знайшла оголошення у мережі інтернет, про те, що відповідач ФОП ОСОБА_2 , підшукує працівника на посаду продавця продуктового магазину у мережу власних торговельних закладів. Звернувшись до ФОП ОСОБА_2 , позивач погодила з нею приступити до виконання своїх трудових обов'язків та приступила до роботи 19 серпня 2018 року. Спершу позивач працювала в продуктовому магазині за адресою: АДРЕСА_1 магазин № АДРЕСА_2 ), а з 20.09.2018 року працювала за адресою: АДРЕСА_3 магазин № 208).
Трудові відносини між сторонами існували з 19 серпня 2018 року до 11 жовтня 2018 року.
За весь період роботи відповідач не виплачувала позивачу заробітну плату, а лише обіцяла, що згодом розрахується, та просила позивача залишитись на роботі. Крім цього, відповідач відмовилась офіційно оформлювати позивача, як найманого працівника, мотивуючу свою відмову тим, що у випадку офіційного працевлаштування вона буде змушена платити більше податків. За таких обставин позивач була змушена скаржитись до Управління з питань праці Запорізької міської ради, що підтверджується листом цього управління від 14.11.2018 року однак, до теперішнього часу заробітна плата позивачу виплачена не була.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідно до уточнених позовних вимог, просить суд встановити факт існування трудових відносин між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 19 серпня 2018 року до 11 жовтня 2018 року та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та суму заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 27796,74 грн., а також судові витрати, які були понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору в розмірі 704,80 гривень.
Представник позивача - адвокат Ємець А.Ю. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлена про розгляд справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу її реєстрації. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подала, причини неявки суду не повідомила, з заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Сторони не звертались до суду з клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні. Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки Управління з питань праці Запорізької міської ради № ОМС-ЗП2254/1055/ГД/АВ від 28.11.2018 року, ОСОБА_1 , працювала у відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , в період з 19.08.2018 року по 11.10.2018 року, за цей період заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася.
Між сторонами спору фактично був укладений безстроковий трудовий договір, відповідно п. 1 ст. 23 КЗпП України.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , були надані документи про прийняття на роботу ОСОБА_1 тільки з 04.10.2018 року, а саме трудовий договір від 04.10.2018 року. Як встановлено матеріалами перевірки остаточний розрахунок з працівником проведений не був, відповідно позивач має право на стягнення сум, передбачених ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до Наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 , їй призначено оклад у розмірі 3735,00грн. Згідно відомостей про виплату готівки (відомість про виплату готівки № 53 за жовтень 2018 року) ОСОБА_1 , не сплачено заробітну плату у сумі 1668,92грн. за період її офіційного працевлаштування з 04.10.2018 року по 18.10.2018 року.
Позивачу наказом № 187-К від 03.10.2018 року призначено оклад у розмірі 3735,00грн. До виплати працівникові належить - 3006,68 грн. (3735 грн. - 728,32 грн.(податки та збори)).
Відповідно до пп. «л» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою КМУ 8 лютого 1995 р. № 100, Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Згідно п. 2 цього ж порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Середньоденна заробітна плата складає 6013,36 грн. (заробітна плата за 2 місяці)/61 робочий день = 98,57 гривень в день.
Відповідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Ст. 117 КЗпП України, надає право в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
На підставі вищенаведених норм законодавства відповідач зобов'язана сплатити заборгованість за 282 календарних дні включаючи заборгованість по заробітній платі та затримку розрахунку при звільнені з 19.08.2018 року по 28.05.2019 року включно, що складає - 98,57 грн. (середньоденна заробітна плати) х 282 (кількість днів прострочення) = 27796,74 грн.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі. Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем, судові витрати на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку розрахунку при звільненні - задовольнити.
Встановити факт існування трудових відносин між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 19 серпня 2018 року до 11 жовтня 2018 року.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Людмили Євгенівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) заборгованість по заробітній платі та суму заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні в загальному розмірі 27796 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 74 коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Козлова Н. Ю.