Справа №333/5329/18
Провадження №1-кп/333/169/19
12 липня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні немає малолітніх або неповнолітню дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
На початку вересня 2018 року у денний час доби, ОСОБА_4 знаходячись за місцем свого помешкання: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, упевнившись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, з метою особистого збагачення, з даху зазначеного будинку демонтував металеві листи в кількості 4 шт. розміром 1,2м/2м., товщиною 2мм. кожний, загальною вагою 160кг лому чорного металу, вартістю 6500 грн. за 1000кг., загальною вартістю 1040грн., які належали потерпілому ОСОБА_5 , які в подальшому продав, а отримані кошти витратив на свої потреби.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 1040,00грн.
Під час судового розгляду ОСОБА_4 визнав себе винуватим у повному обсязі у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та пояснив що їй зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними, належними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказаний злочини і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.
Дійсно на початку вересня 2018 року в денний час доби, він знаходячись за місцем свого помешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , упевнившись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю співвласників будинку ОСОБА_6 , з даху будинку демонтував металеві листи, які в подальшому продав, а отримані кошти витратив на свої потреби. У скоєному щиросердечно розкаюється.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_2 . Співвласником зазначеного будинку є сім'я ОСОБА_7 . В період з травня по серпень 2018 року він разом з дружиною перебував на заробітках на узбережжі Азовського моря. На початку вересня йому зателефонувала сусідка, та повідомила, що ОСОБА_8 демонтує металеві листи з даху його будинку. Повернувшись додому, він виявив відсутність металевих листів з даху будинку, про що повідомив в поліцію. На даний час викрадені металеві листи йому не повернуті.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості. Вину у його вчиненні ОСОБА_4 визнав, розкаявся, завдану потерпілому шкоду не відшкодував. Також суд приймає до уваги вік обвинуваченого та стан його здоров'я, який на цей час не перебуває на обліку у психіатричному та неврологічному диспансері, даних що характеризують особу винного, він раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, офіційно не працевлаштований, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, думку потерпілого ОСОБА_5 .
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, що підтверджується його поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду.
Обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 злочину, дані про його особу, щире каяття обвинуваченого, його позитивну поведінку після вчинення злочинів (не порушував покладені на нього процесуальні обов'язки щодо явки до органу досудового розслідування, суду), думку потерпілого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначити покарання у виді громадських робіт.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100,366-368,371,373-374,376,395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 годин громадських робіт.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1