Справа № 333/4034/18
Пр. №1-кп/333/132/19
Іменем України
03 червня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мелихівка Нововодолазного району Харківської області, громадянина України, українця, освіта - середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 01.09.2016 Славянським районним судом Донецької області ч. 4 ст. 407 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.10.2017 звільнений від відбування покарання на підставі п. «д» ст.. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,-
У нічний час 16.07.2018 ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, будучи впевненим в тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими для оточуючих та за ним ніхто не спостерігає, знаходячись в приміщенні автобусної станції за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 20, шляхом вільного доступу, викрав з поліетиленового пакету, мобільний телефон «NOKIA», модель С-3 00, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім-картою: оператора «Київстар» НОМЕР_2 , вартістю 328 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_6 .
Після цього ОСОБА_4 залишив місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, спричинивши при цьому своїми умисними діями ОСОБА_6 матеріальних збитків на вказану суму.
19.07.2018 приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись ліворуч від залізничного вокзалу «Запоріжжя-1» біля аптеки «ЗДРАВА» за адресою: місто Запоріжжя, проспект Соборний, 4, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 , залишив свою сумку, коричневого кольору, вартістю 100 гривень з майном, на парапеті та відійшов від неї на декілька метрів, після чого, з метою особистого збагачення, відкрито викрав вказану сумку, в якій знаходилось наступне майно: мобільний телефон «Astra», чорного кольору, вартістю 400 грн.00 коп.; наручний годинник, «Patek Phillipe Geneve», з металевим циферблатом та ремінцем, чорного кольору, вартістю 800 грн. 00 коп.; дві грошові купюри, номіналом 50 гривень, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 400 грн. 00 коп., розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.
За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 та кваліфікує дії останнього: за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно; за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочинів, викладених вище та при цьому зазначив наступне, що 16.07.2018 він на території автовокзалу у м. Запоріжжі у потерпілої ОСОБА_6 з політеленового пакету викрав мобільний телефон.
19.07.2018 він разом з потерпілим розпивали спиртні напої, пізніше він побачив, що потерпілий відійшов і скориставшись моментом викрав сумку та втік з нею.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що літом на автовокзалі в неї хтось вкрав мобільний телефон, хто викрав вона не знає.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлені в установленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду не надходило.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілу ОСОБА_6 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованому йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
При призначенні міри покарання, суд враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, один із яких віднесений згідно ст. 12 КК України до тяжкого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, інші обставини справи, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання з випробувальним терміном строком на 3 роки.
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід - тримання під вартою.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349,369,373,374,376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому наступне покарання:
- за ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.
Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили - скасувати та звільнити його з під варти в залі суду.
Речові докази:
- мобільний телефон «Astra», чорного кольору; наручний годинник, «Patek Phillipe Geneve», з металевим циферблатом та ремінцем, чорного кольору; дві грошові купюри, номіналом 50 гривень, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 400 грн. 00 коп.- повернути потерпілому ОСОБА_7
- мобільний телефон «NOKIA», модель С-3 00, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім-картою: оператора «Київстар» НОМЕР_2 - повернути потерпілій ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1