Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/1207/19
Провадження №: 3/332/351/19
12 червня 2019 року суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Андрюшина Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП у Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП,-
29.03.2019 року о 03год.42хв. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Учительська, 35 у Заводському районі м.Запоріжжя, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, керував транспортним засобом марки ВАЗ2105державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп?яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) тав порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України від проходження медичного огляду на стан сп?яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судове засідання на неодноразові виклики не з'явився по невідомим причинам. Про день та час розгляду справи на адресу, вказану в протоколі- АДРЕСА_1 , було направлено повістки про виклик до суду на 18.04.2019р., 10.05.2019р., 27.05.2019р., 12.06.2019 року. Однак, конверти повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ураховуючи вище наведене, суд розцінює чергову неявку ОСОБА_1 до суду, як зловживання ним правами, передбаченими ст. 268 КУпАП з ціллю затягування розгляду справи по суті, та враховуючи ухилення від явки до суду тривалий період часу, а також граничний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлений ст. 38 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів, оскільки при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом серії БД №405440 від 29.03.2019 року, відповідно до якогопідтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення, а такожнаправленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КУ «ЗОКНД» ЗОР від 29.03.2019 року, рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Гусак В.І. від 29.03.2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29.03.2019 року, що маються в матеріалах справи.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №336/4342/18(провадження №3/336/1447/2018) від 01.10.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20400грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/8825/19(провадження №3/334/91/19) від 05.02.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40800грн.з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років.
Диспозицією ч.3 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першоюцієї статті, зокрема, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, дослідивши та оцінивши матеріали справи, у їх сукупності, вважаю факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3КУпАП доведеним, а тому правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Санкцією ч.3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно довідки з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» НАІС ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 31.03.2001 року, позбавлений права керування транспортними засобами постановою Ленінського районного суду від 05.02.2019 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, на строк десять років.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При призначенні ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер скоєного ним правопорушення та особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан і вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.3КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років. Вирішуючи питання щодо можливості застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, суд вважає, що воно не може бути застосовано, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення керував транспортним засобомВАЗ2105 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить іншій особі - ОСОБА_4 , а тому застосування додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу у даному випадку є неприпустимим, так як не можна накладати таке стягнення на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі з урахуванням положень ст. 41 Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 40-1КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 401, 130 ч.3, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 40800,00грн.(сорок тисяч вісімсот грн.) (банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р 31119149008001, ЄДРПОУ 37941997, МФО 899998, отримувач: ГУК уЗапорізькій області 21081300,код платежу 21081300-адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. (банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р 31219206008004, ЄДРПОУ 38025372, МФО 899998, отримувач: УК в Заводському районі, код платежу 22030101- «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).
Згідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, призначеного судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.
Суддя Андрюшина Л.А.