Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/1539/19
Провадження №: 2-а/332/19/19
11 червня 2019 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Андрюшиної Л.А., за участі секретаря судового засідання Ковтуна В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 332/1539/19 (провадження № 2-а/332/19/19) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Черненка Артема Володимировича, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати незаконними дії командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Черненка А.В. щодо винесення постанови серії АР № 508283 від 20.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відносно ОСОБА_1 та скасувати її. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення, а саме - ним не була здійснена зупинка на перехресті, як про те зазначено у постанові, оскільки автомобіль ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під його керуванням, був припаркований за межами перехрестя вулиці Діагональна/Південне шосе поруч з іншими припаркованими автомобілями. Крім того, командиром взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Черненком А.В. під час розгляду та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення були допущенні суттєві порушення норм Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункту 9) та норм КУпАП. Зокрема, лейтенантом поліції не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, до постанови про накладення адміністративного стягнення не додано жодних доказів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, відсутні посилання на такі докази.
Відповідно до відзиву командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Черненка А.В. та відзиву представника ДПП НП України Назаренка М.М. відповідачі не згодні із позовом та вважають його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки командир взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Черненко А.В. діяв у відповідності до вимог закону, адміністративне правопорушення мало місце, про що була винесена постанова. Крім того, зазначають, що позивачем не було надано доказів на ті обставини, на які він посилається у своїй позовній заяві.
Учасники справи у судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялися своєчасно та в установленому законом порядку. Суду позивачем надана заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності його представника - адвоката Штенгелова О.В.(а.с.39). Відповідач ОСОБА_2 - командир взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП, у поданому відзиві на позовну заяву просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі та провести розгляд справи без його участі(а.с.50-54). Представник відповідача Департаменту патрульної поліції та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області в судове засідання не з'явились. У поданому відзиві представник відповідача - Департаменту патрульної поліції просить відмовити у задоволені позивних вимог у повному обсязі(а.с.55-57).
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши надані докази, у їх сукупності, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 20.04.2019 року відповідачем, командиром взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Черненком Артемом Володимировичем була винесена постанова серії АР № 508283, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за те, що він 20.04.2019 року о 10 годині 30 хвилин в м. Запоріжжя, по вул. Діагональна/Південне шосе здійснив зупинку на перехресті, не пов'язану з наданням переваги в русі, чим порушив п. 15.9 (Ґ) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАп (а.с.6).
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП одним із завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Згідно ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 283 КУпАП передбачено, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім вказаних даних, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З оскаржуваної постанови, винесеної відповідачем ОСОБА_2 - командиром взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області ДПП, вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглянута за місцем його вчинення, а саме м. Запоріжжя, пер. вул. Діагональна, Південне шосе, без складення протоколу про адміністративне правопорушення, до постанови не додано жодного доказу та не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (за наявності).
Незаконність винесеної відповідачем постанови про накладання адміністративного стягнення позивач обґрунтовує тим, що він не вчиняв вказане в ній адміністративне правопорушення і жодних доказів, що підтверджують вчинення ним правопорушення, немає. У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності від 20.04.2019 року відсутні посилання на такі докази.
Вирішуючи питання законності спірної постанови, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010). Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, яка виявила факт адміністративного правопорушення та суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність свого рішення, довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Але, в порушення вищевказаних вимог відповідачі у відзивах на позов зазначають, що позивач має надати докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається, хоча це є прямим обов'язком відповідача. Під час розгляду справи суду відповідачами не надано жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують факт вчинення позивачем ОСОБА_1 зупинки на перехресті не пов'язану з наданням переваги у русі, наявності у його діях складу адміністративного правопорушення та правомірності оскаржуваної постанови. У зв'язку із тим, що відповідачі не надали суду будь-яких об'єктивних і беззаперечних доказів наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд приходить до переконання, що відповідачем ОСОБА_2 не дотримано порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленого статтею 279 КУпАП, не з'ясовано у повному обсязі чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винуватий позивач в його вчиненні, фактичні обставини справи не встановлені, належні та допустимі докази на їх підтвердження не зібрані та не оцінені, доводи позивача відповідач ОСОБА_2 не перевірив, в постанові належним чином не обґрунтував свої висновки щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідних доказів не навів, у зв'язку з чим прийняте ним рішення про накладання адміністративного стягнення не може вважатися законним і обґрунтованим, та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Інші доводи адміністративного позову, за вказаних обставин не мають суттєвого значення для скасування рішення суб'єкта владних повноважень та не потребують детальної відповіді на кожен з них.
Що стосується позовних вимог позивача щодо визнання незаконними дій командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Черненка А.В. що винесення постанови серії АР № 508283 від 20.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконання, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, за порушення правил дорожнього руху(стаття 122 ч.1 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається, зокрема у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Тобто, складення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, є складовою виконання посадовою особою Національної поліції України своїх процесуальних обов'язків передбачених законом. Таким чином, здійснення контролю за дотриманням дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі є компетенцією поліції(посадової особи поліції) та у разі виявлення вчинення особою адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, орган(посадова особа) виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб?єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, у зв?язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 245, 251,258, 288 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, -
Адміністративний ОСОБА_1 до командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Черненка Артема Володимировича, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про визнання протиправними дій та скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 508283 від 20.04.2019 року, винесену командиром взводу № 2 роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Черненком Артемом Володимировичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 11.06.2019 року.
Суддя Андрюшина Л.А.