Справа №560/719/19
12 червня 2019 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши заяву судді Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
У провадженні судді Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М. перебуває справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
Суддя Отупор К.М. заявила самовідвід у вказаній справі, який мотивує тим, що під час ознайомлення з матеріалами справи було встановлено, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , який є її чоловіком, а отже є членом її сім'ї. Тому, з метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи і винесення неупередженого рішення в цій справі та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникло б сумніві щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, прийшла до висновку, зо зобов'язана заявити самовідвід.
Вивчивши заяву судді про самовідвід, приходжу до наступного висновку.
Зі змісту ст.ст. 245, 248 КУпАП вбачається, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Зокрема, відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Нижче наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права, суддя вважає розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення можливим, хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положень щодо відводу судді та не передбачає порядку його вирішення.
Так, в справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").
Зі змісту заяви судді Отупор К.М. про самовідвід вбачається, що підставою для її написання послужила та обставина, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 є членом її сім'ї, оскільки являється двоюрідною сестрою її чоловіка.
У даному випадку слід звернутися до законодавчого визначення поняття "члени сім'ї".
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Закон України "Про запобігання корупції" у статті 1 наводить визначення терміну "члени сім'ї", якими, відповідно, є особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Отже, основними критеріями такого поняття як "члени сім'ї" є перш за все спільне проживання, побут та взаємні права та обов'язки.
Такі обставини при розгляді заяви про самовідвід судді Отупор К.М. не встановлені, доводи наведені в заяві про самовідвід, не містять достатніх підстав (доказів), які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, а тому у задоволенні такої заяви про самовідвід слід відмовити.
Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006 року, ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст.ст. 246, 283 КУпАП,
У задоволенні заяви судді Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно
Голова Дубровицького
районного суду Сидоренко З.С.