Справа № 528/207/18
Провадження № 1-кп/549/7/19
05 червня 2019 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чорнухи в залі суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.01.2018 за № 12018170150000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і зареєстрованого АДРЕСА_1 , освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого немає, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,
встановив :
ОСОБА_8 27.01.2018 близько 15 год 00 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «Універсам Хвилинка», розташований за адресою: м.Гребінка вул.Магістральна,30 Полтавської області, діючи умисно та протиправно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, спрямованих на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із застосуванням погрози насильства, небезпечного для здоров'я охоронника ОСОБА_9 , тримаючи в руках ножа, заволодів продуктами харчування на загальну суму 525 грн 17 коп, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_10 заявив, що він неодноразово лікувався у психіатричному закладі, де й перебуває на обліку як психічно хворий, 16.03.2018 його направлено на проходження амбулаторної судово-психіатричної експертизи та, після проходження якої, згідно акту судово-психіатричного експерта №119 від 16.03.2018 встановлено, що ОСОБА_8 на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії параноїдної. Наявне хронічне захворювання позбавляло підекспертного можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння і позбавляє можливості усвідомлювати свої дії та керувати ним на даний час. Підпадає під дію ч.2 ст.19 КК України. На даний час перед слідством і судом постати не може. Згідно ч.3 ст.94 КК України потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а саме: госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.187 КК України, що виразилось в умисному протиправному нападі, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу у стані неосудності, тобто на час вчинення суспільно-небезпечного діяння не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання у вигляді шизофренії параноїчної.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, виходячи із положень ст.ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», Закону України "Про психіатричну допомогу" встановив наступне.
Згідно ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.
Судом встановлено, що діяння, яке інкримінується ОСОБА_8 , мало місце і містить склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.
ОСОБА_8 , як особа, відносно якої до суду внесено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, у зв'язку із вчиненням ним діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, у судове засідання не з'явився, згідно клопотання прокурор Гребінківського відділу Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_4 просила розглядати клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки останній на даний час та за станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи №119 від 16.03.2018 року.
Згідно ст. 512 ч. 1 КПК України, судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу. Участь особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, не є обов'язковою і може мати місце, якщо цьому не перешкоджає характер розладу психічної діяльності чи її психічного захворювання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом відносно ОСОБА_8 підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, зазначивши, що прокурором не доведено в судовому засіданні вчинення ОСОБА_8 злочину передбаченого ч. 1 ст 187 КК України.
Свідок ОСОБА_9 , суду показав, що працював охоронцем в магазині “Універсам Хвилинка», розташованого в м.Гребінка Полтавської області, неподалік залізничного вокзалу. 27.01.2018 близько 15 год до магазину зайшли дві невідомі йому особи, на яких був чорний одяг. Одному із них на вигляд років 30-35, а другий був молодший. Вони підійшли до господарського відділу де взяли ніж, який був запакований. Потім підійшли до молочного відділу, а потім до відділу з цукерками. Всі продукти складали до пакету, який вони принесли з собою. Він зробив їм зауваження, щодо складання продуктів до власного пакета, на що вони не відреагували. На касі той, що був старшим, вийняв з-під пахви ножа, розпакував його, щось сказав касиру і направився на вихід з магазину, не розрахувавшись за взятий товар у магазині. Він підійшов до нього і попросив, щоб той розрахувався, на що останній направив розпакований ніж в його сторону і сказав: «Якщо хочеш жити, то не зачіпай мене», після чого вийшов з магазину і направився в сторону залізничного вокзалу. Він послідував за ним, та викликав працівників поліції. На пероні до ОСОБА_8 підійшов хлопець, який був з ним в магазині, забрав з пакета якісь речі і пішов. Коли ОСОБА_8 побачив працівників поліції, то став тікати між вагонами і поліція його не наздогнала..
Свідок ОСОБА_11 суду показала. що працювала касиром в магазині «Хвилинка», який розташований поблизу залізничного вокзалу в м.Гребінка Полтавської області. До каси підійшов чоловік в чорному, положив пакет і з-під пахви вийняв розпакованого ножа, направивши на неї, і сказав, що це привіт від ОСОБА_12 . Забрав пакет і направився до виходу. Біля дверей до нього підійшов охоронець, але той так само направив в його сторону ніж і вийшов з магазину.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що працювала продавцем-консультантом в магазині «Хвилинка» в м.Гребінка Чорнухинського району. 27.01.2018 близько 15 год до неї підійшли два невідомі їй чоловіки, які були в чорному одязі. Вони запитали у неї де можна придбати ножа, на що вона показала на господарський відділ. Хвилин через 5 вони підійшли до молочного відділу, де вона зважила їм близько 0,5 кг твердого сиру, який вони вкинули до пакету. Пізніше зі слів працівників магазину вона дізналася, що вони погрожували їм ножом.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступне.
Обставини вчинення ОСОБА_8 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, підтверджуються показами свідків та сукупністю досліджених безпосередньо у судовому засіданні доказів.
Факт вчинення вищевказаного кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, саме ОСОБА_8 підтверджуються наступними, зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: витягом з ЄРДР №12018170150000038 від 27.01.2018 (т.1 а.с.32), протоколом огляду місця події від 27.01.2018 (т.1 а.с.36,125), постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів (т.1 а.с.37), протоколом огляду відеозаписів на оптичному диску від 16.02.2018 (т.1 а.с.38-39), протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.01.2018 (т.1 а.с.90-91), протоколом обшуку затриманої особи від 27.01.2018 (т.1 а.с.44,124), постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 27.01.2018 (т.1 а.с.45), протоколом допиту представника потерпілого від 30.01.2018 (т.1 а.с.46), протоколом допиту свідків від 27.01.2018 (т.1 а.с.47-48), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2018 (т.1 а.с.49, 110-111, 113-114, 116-117, 120-121), повідомленням про підозру від 28.01.2018 (т.1 а.с. 50-51), протоколом допиту підозрюваного від 28.01.2018 (т.1 а.с.52), висновком експерта №243 від 01.02.2018 (т.1 а.с.55), актом судово-психічного експерта №119 від 16.03.2018 (т.1 а.с.61-65), протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка від 28.01.2018 (т.1 а.с.118-119).
Крім того, факт вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України також підтверджується відеозаписом від 27.01.2018, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_8 , перебуваючи в магазині «Хвилинка», в господарському відділі взяв ніж, з яким ходив по відділах магазину з товаришем, та клав продукти харчування до полімерного пакету темного кольору. Під час огляду в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_8 , стоячи біля каси магазину вийняв ніж з-під руки щось промовив касиру та направився до виходу, де зупинився та, погрожуючи охоронцеві ножем, щось агресивно промовляє, після чого виходить з пакетом за межі магазину (т.2 а.с.163).
У ході досудового розслідування ОСОБА_8 було направлено на стаціонарну судово-психіатричну експертизу. Відповідно до висновку експерта №119 від 16.03.2018 року ОСОБА_8 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання та не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 відповідно до свого психічного стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. За станом здоров'я участь ОСОБА_8 під час судового провадження не можлива у зв'язку з тим, що останній не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування передбачено, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.
Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.
Згідно ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
Частиною 3 статті 94 КК України визначено, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 512 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а у силу ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.187 КК України відносяться до тяжких злочинів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діянь, передбачених ч.1 ст.187 КК України, мало місце і вчинене ОСОБА_8 в стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки залишається небезпечним для себе та оточуючих осіб, в зв'язку з чим з метою обов'язкового лікування та запобігання вчинення останнім суспільно небезпечних діянь слід застосувати до ОСОБА_8 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Підстав застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, відносно ОСОБА_8 , суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 1 144 грн 00 коп.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 92, 93, 94 КК України, ст.ст. 395, 505, 508, 512, 513, 516 КПК України, суд,
ухвалив :
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
До набрання ухвалою законної сили ОСОБА_8 залишити запобіжний захід у виді поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Речові докази :
- кухонний ніж з чорною рукояткою та лезом, на якому мається напис «BG-8773 Steak knіfe», який знаходиться в камері зберігання речових доказів Гребінківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, знищити;
- напівпрозорий полімерний пакет білого кольору, в якому знаходяться продукти харчування, а саме: нарізаний шматочками батон, який змащений маслом, нарізана скибочками ковбаса та сирокопчений балик, а також упакований у вакуумний пакет продукт на якому мається наклеєний цінник з емблемою «Хвилинка», на якому мається напис Приборівські Шийка в/к в/г ціною 51,24 грн, дозволити представнику потерпілого використовувати на власний розсуд.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Чорнухинський районний суд Полтавської області.
Ухвала, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено о 16 год 30 хв 10 червня 2019 року
Суддя: