єдиний унікальний номер справи 546/601/19
номер провадження 2/546/533/19
12 червня 2019 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі
головуючої судді Лизенко І.В.,
секретаря судового засідання Коваленко А.В.,
розглянувши заяву про самовідвід судді у цивільній справі №546/601/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка 10.06.2019 звернулась до суду з вищеназваним позовом, у якому просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 28 квітня 2015 року Центральним відділом ДРАЦС реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, актовий запис 382. На обґрунтування позову послалась на те, що 28.04.2015 зареєстровано шлюб між нею та відповідачем, від спільного подружнього життя мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя і обов'язки, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного; шлюбні відносини припинено, збереження шлюбу вважає неможливим.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 зазначену цивільну справу передано на розгляд судді Лизенко І.В.
12.06.2019 суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Лизенко І.В. заявила самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Згідно ч. 1, 2, 8, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Розглянувши заяву судді Лизенко І.В. про самовідвід, суд приходить до висновку про його обґрунтованість з огляду на наступне.
Заява про самовідвід вмотивована тим, що позивачка ОСОБА_1 з 04.04.2011 працює у Решетилівському районному суді Полтавської області, з 02.01.2019 - на посаді консультанта суду, що може викликати сумнів у сторін цивільної справи та стороннього спостерігача в неупередженості головуючого судді.
Згідно копії наказів №15а-ОС від 04.04.2011, №14а-ОС від 02.06.2015, №05а-ОС від 15.03.2012, №01-ОС від 02.01.2019 позивачка ОСОБА_4 з 04.04.2011 призначена на посаду секретаря судових засідань Решетилівського районного суду Полтавської області, з 02.01.2019 переведена на посаду консультанта суду.
Згідно копії наказу №01-ОС від 08.02.2019 суддя ОСОБА_5 І.В. приступила до виконання обов'язків судді та голови Решетилівського районного суду Полтавської області.
Відповідно до пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, на якій наголосив суд у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) (пункти 104 та 106) існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), Series A, № 86).
Факт роботи позивачки в апараті Решетилівського районного суду, якому підсудна дана цивільна справа, може викликати сумнів у сторін цивільної справи та стороннього спотерігача в неупередженості головуючої судді Лизенко І.В.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З огляду на викладене, з метою запобігання сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді Лизенко І.В. у результатах розгляду справи, самовідвід є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 36, 40, 41, 258-260 ЦПК України, -
Задовольнити самовідвід судді Лизенко І.В. у цивільній справі №546/601/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Цивільну справу №546/601/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати до канцелярії Решетилівського районного суду Полтавської області для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Лизенко