Справа № 640/21734/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
12 червня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" про стягнення заборгованості, -
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп", в якому просило стягнути на користь Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві кошти платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3 666 989,90 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу суду не надходив.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання 10 червня 2019 року о 15:00 годині не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 21 листопада 2018 року відповідач мав борг на загальну суму 3 666 989,90 грн., який виник на підставі: податкового повідомлення-рішення від 07 березня 2018 року №0264731207, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 22297,10 грн.; податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2018 року №0501881207, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3643502,80 грн.; податкового повідомлення-рішення від 15 серпня 2018 року №0522401213, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року №0401941213, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 170,00 грн.
В добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена.
Вважаючи цю суму податковим боргом, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до суду з відповідним позовом та просить стягнути його у судовому порядку.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 07 березня 2018 року №0264731207, від 08 серпня 2018 року №0501881207, від 15 серпня 2018 року №0522401213, від 06 липня 2018 року №0401941213 станом на час вирішення даної справи оскаржено не було.
В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Доказів сплати визначеної суми податкового зобов'язання у встановленому порядку до суду не надано, тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, контролюючим органом надіслано відповідачу податкову вимогу від 14 серпня 2018 року №154176-17, яка отримана представником відповідача 29 серпня 2018 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Станом на час розгляду справи доказів про сплату податкових зобов'язань з податкову на додану вартість не надано, як і не надано доказів щодо оскарження зазначеної податкової вимоги.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу, у матеріалах справи відсутні, що є підставою для його стягнення у судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено підстави виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Сорочко Є.О.