Справа № 22ц - 344/10 Головуючий у 1 інстанції - Борсук П.П.
Категорія : 37 Доповідач - Антонюк К.І.
2010 року березня 3 місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Данилюк В.А.
суддів Антонюк К.І., Осіпука В.В.
при секретарі Самуленко В.С.
з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача - Броницька сільська рада про визнання заповітів недійсними за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Камінь-Каширського районного суду від 30 грудня 2009 року,
Рішення Камінь-Каширського районного суду від 30 грудня 2009 року позов задоволено.
Визнано недійсними заповіти №№128, 129, посвідчені Броницькою сільською радою Волинської області, за якими ОСОБА_7 заповів майно ОСОБА_3, ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кожного по 498 грн. судових витрат в користь ОСОБА_5 та по 45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, покликаючись на порушення норм процесуального права, необгрунтованість судового рішення просять його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянти зазначають, що судом не з'ясовано волю позивачки на звернення до суду з позовом, дана неправильна оцінка дослідженим в судовому засіданні доказам, не застосовані строки позовної давності, які пропущені позивачкою.
Колегія суддів заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 - ОСОБА_7. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складалася з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в с.Брониця Камінь-Каширського району, земельних ділянок відповідно до Державних актів на право приватної власності на землю від 29.01.2001 року та 26.09.2002 року, грошових вкладів.
10 жовтня 2008 року ОСОБА_5 з метою отримання спадщини після смерті чоловіка звернулась в державну нотаріальну контору з відповідною заявою.
Згідно з заповітом №128 від 21.05.2001 року ОСОБА_7 на випадок своєї смерті земельну ділянку, площею 0,25 га, заповів своїй племінниці ОСОБА_8.
Відповідно до заповіту від 31 травня 2001 року ОСОБА_7 належне йому майно, в томі числі житловий будинок в АДРЕСА_1 заповів племінниці ОСОБА_4
Заповіти посвідчені 31.05.2001 року секретарем Броницької сільської ради.
Задовільняючи позов про визнання заповітів недійсними суд виходив з того, що заповіт складений особою, яка не мала на це права, підписаний не заповідачем, а позивачкою, в заповіті не оговорено його підписання іншою особою та причини з яких заповідач не підписав заповіт.
Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління внутрішніх справ України у Волинській області підписи у заповітах №128, №129, посвідчених Броницькою сільською радою 31.05.2001 року виконані не ОСОБА_7, а іншою особою - ОСОБА_5 (а.с. 151-157).
Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_5 підтвердила належність їй підписів в заповіті, однак не може пояснити при яких обставинах підписані заповіти.
Відповідно до ст.ст.541, 543 ЦК України 1963 року, який діяв на час укладання заповітів, заповіт повинен бути укладений у письмовій формі, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчила заповіт, заповіт може підписати інший громадянин, при цьому зазначаються причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт.
Приймаючи до уваги, що заповіт не підписаний особисто заповідачем, в заповіті не оговорено, з яких причин заповідач не міг його підписати, не зазначено, що заповіт підписаний іншою особою, і з яких причин, підпис іншої особи не засвідчено нотаріусом, тому суд правильно прийшов до висновку, що укладені заповіти не відповідають вимогам закону, укладені особою, яка не мала на це права.
Згідно зі ст.48 ЦК України 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 допитаних в суді апеляційної інстанції не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин.
Відповідно до ст.44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
Дорученням від 26.02.2009 року, посвідченим нотаріусом, ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_1, ОСОБА_2 представляти її інтереси в суді та вчиняти від її імені усі процесуальні дії (а.с. 23), тому доводи апелянтів про відсутність волевиявлення позивачки на звернення до суду з позовом є безпідставними. Крім того, позивачка була допитана судом першої інстанції в якості свідка, що свідчить про її освідомленість про судовий розгляд справи.
Не заслуговують на увагу посилання апелянтів на пропущення позивачкою строків звернення до суду, оскільки право звернення до суду з позовом виникло у ОСОБА_5 з моменту відкриття спадщини.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Камінь-Каширського районного суду від 30 грудня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді: