Справа № 22ц - 329/10 Головуючий у 1 інстанції -Савицька Н.В.
Категорія:27 Доповідач - Данилюк В.А.
12 березня 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Данилюк В.А.,
суддів Антонюк К.І., Осіпука В.В.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача Куковського І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійсними пунктів договору про іпотечний кредит та рішення кредитно-інвестиційного комітету про зміну умов кредитування за апеляційною скаргою представника відповідача Овчарова Віктора Михайловича на рішення Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2009 року,
В травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (далі-банк) про визнання недійсними пунктів 5.2.7. договору про іпотечний кредит від 27.03.2007 року та рішення кредитно-інвестиційного комітету від 11.09.2008 року про зміну умов кредитування за договором про іпотечний кредит. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 березня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит, відповідно до якого банк надав позивачу грошові кошти у розмірі 250000 грн. на строк до 27.03.2012р. для проведення капітального ремонту чотирикімнатної квартири зі сплатою за користуванням кредитом відсотків у розмірі 12,8% річних. Пунктом 5.2.7. іпотечного договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов»язань за цим договором або у разі зміни кон»юнктури на грошовому ринку України та вартості грошових ресурсів, які залучаються кредитором, кредитор має право змінити розмір відсотків за користування кредитом.
27 серпня 2008 року працівники банку запропонували позивачу внести зміни до договору про іпотечний кредит в частині підвищення відсоткової ставки з 12,8 % річних до 19 % річних.
Не погоджуючись із зміною умов, позивач на адресу банку направив заяву про безпідставність зміни відсотків за договором про іпотечний кредит.
11.09.2008 року рішенням кредитно - інвестиційного комітету Волинської філії ВАТ «Кредитпромбанку» змінено умови кредитування за кредитом, наданим ОСОБА_4. з 1 жовтня 2008 року з 12,8% річних до 19 ) річних.
Вважає, що відповідач в порушення вимог ст.1056-1 ЦК України, ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.55 ч.4 Закону України »Про банки та банківську діяльність» в односторонньому порядку змінив встановлений договором розмір відсотків, а тому просив визнати недійсним п.5.2.7. договору про іпотечний кредит від 27.03.2007 року та рішення кредитно-інвестиційного комітету від 11.09.2008 року про зміну умов кредитування.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2009 року позов задоволено.
Постановлено визнати недійсним п.5.2.7. договору про іпотечний кредит №27.3/000034/07-НВД від 27.03.2007 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4. Визнати недійсним рішення засідання кредитного комітету Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» від 11.09.2008 р. №3034081112 про зміну умов кредитування за кредитом, наданим ОСОБА_4. згідно з договором про іпотечний кредит №27.3/000034/07-НВД від 27.03.2007 року.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в користь ОСОБА_4 7 грн.50 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнути с Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» в доход держави 8 грн.50 коп. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник відповідача Овчарук В.М. подав апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на незаконність судового рішення із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення її позовних вимог.
У даному судовому засіданні представник відповідача Куковський І.О. апеляційну скаргу підтримав, представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Із матеріалів справи, зокрема, копії договору (а.с.16-20) вбачається, що 27 березня 2008 року між позивачем ОСОБА_4. та відповідачем ВАТ «Кредитпромбанк» було укладено договір про іпотечний кредит №27.3/000034/07-НВД, відповідно до якого банк надав позивачу грошові кошти у розмірі 250000 грн. на строк до 27 березня 2012 року для проведення капітального ремонту чотирикімнатної квартири зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,8 % річних. Пунктом 5.2.7. іпотечного договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов»язань за цим договором або іпотечним договором або в разі зміни кон»юнктури на грошовому ринку України та вартості грошових ресурсів, які залучаються кредитором, кредитор має право змінити розмір відсотків за користування кредитом. В разі зміни розміру відсотків за користування кредитом відповідно змінюється розмір щомісячного платежу. Нова сума щомісячного платежу та новий розмір відсотків за користування кредитом встановлюється в письмовому повідомленні Кредитора, що надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу позичальника, зазначену в розділі 11 цього договору, при цьому сторони погоджуються, що зобов»язання сплачувати щомісячний платіж у новій сумі виникають з найближчої дати погашення кредиту, яка зазначена у графіку, що слідує за місяцем, коли було змінено розмір відсотків за користування кредитом. Фактичне неотримання позичальником з будь-яких причин такого письмового повідомлення кредитора, за умови виконання кредитором своїх зобов»язань, визначених цим пунктом, не звільняє позичальника від зобов»язання сплачувати щомісячний платіж у новій сумі, зазначеній у письмовому повідомленні кредитора. Сторони шляхом підписання цього Договору висловлюють свою згоду щодо такої зміни розміру відсотків за користування кредитом стосовно всієї непогашеної суми кредиту без укладання будь-яких додаткових угод до цього Договору(а.с.4-8).
Відповідно до даних пунктів договору 11.09.2008 року рішенням кредитно-інвестиційного комітету Волинської філії ВАТ «Кредитпромбанк» змінено умови кредитування за кредитом, наданим позивачу ОСОБА_4, зокрема, змінено процентну ставку з 01.10.2008 року з 12,8% річних на 19% річних(а.с.12). Про зміну умов кредитування позивачу направлено повідомлення за №6372/03.1.2.1-3566-03(а.с13). Як вбачається з матеріалів справи, дана зміна була викликана зміною кон»юнктури на грошовому ринку України, внаслідок чого відбулося підвищення вартості кредитних ресурсів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач без згоди позивача змінив умови кредитування в порушення вимог розумності, справедливості та вимог ст.ст.627, 651, 652 ЦК України, ст.ст.11 ,18 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.3.5.Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного Банку України від 10.05.2007 року. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час зміни умов кредитування у сторін були відсутні обставини чи події, які мали безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, а також умова щодо права в односторонньому порядку змінювати умови договору є несправедливою та нечітко сформульованою.
Суд також покликався на ст.1056-1ЦК України, якою передбачено, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, а також на ч.4 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитним договором.
Однак такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач ОСОБА_4. при укладенні договору був ознайомлений з умовами, викладеними у п.5.2.7 даного договору, зокрема, з правом банку в односторонньому порядку без підписання додаткових угод змінювати умови кредитування та висловив своє волевиявлення шляхом підписання зазначеного договору.
Покликання суду першої інстанції на ст.1056-1 ЦК України та ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є безпідставними, оскільки розмір процентної ставки за кредитним договором був змінений 1 жовтня 2008 року, а зазначені норми закону щодо заборони банкам змінювати процентні ставки за кредитними договорами набрали чинності 10 січня 2009 року, а тому не можуть застосовуватися до даних правовідносин.
Суд першої інстанції обґрунтовував рішення також тим, що несправедливими відповідно до п.п.11, .п.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» є умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не визначених договором, тоді як у даному випадку кредитним договором чітко визначено умови, порядок та підстави зміни відсоткової ставки.
Крім того, відповідно до п.4 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» положення пунктів 8,11,13 частини третьої цієї статті не застосовуються до операцій з цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем. Отже, положення вимог Закону «Про захист прав споживачів», на які покликається суд першої інстанції, не застосовуються до фінансових послуг, тобто, до кредитів, наданих банками.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, а тому рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.307,308,313,317,319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідача Овчарова Віктора Михайловича задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2009 року у даній справі скасувати.
В позові ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійсними пунктів договору про іпотечний кредит та рішення кредитно-інвестиційного комітету про зміну умов кредитування за договором про іпотечний кредит відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави 8(вісім)грн. 50коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після набрання ним законної сили.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області В.А.Данилюк