Справа № 22ц -371/10 Головуючий у 1 інстанції Матвійчук Л.В.
Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
3 березня 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю представника позивача Якоцюка А.А.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Рожищенського районного суду від 13 січня 2010 року,
Рішенням Рожищенського районного суду від 13 січня 2010 року задоволено позов відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановлено розірвати кредитний договір №014/1128/36770 укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції та ОСОБА_7 12.07.2007 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Волинської обласної дирекції 10847,99 грн. заборгованості за кредитним договором та 220,27 грн. судових витрат, всього 11068,26 грн. Стягнуто з відповідача в доход держави 8,21 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав, просив скаргу задовольнити.
Представник позивача Якоцюк А.А. апеляційну скаргу не визнав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що 12 липня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №014/1128/36770, відповідно до якого останньому було надано кредит в сумі 10000 грн. строком на 36 місяців та сплатою відсотків за користування в розмірі 24% річних з кінцевим терміном повернення 11.07.2010 року (а.с.5-6).
Згідно договору поруки від 12 липня 2007 року відповідач ОСОБА_2 виступив поручителем по зобов'язаннях ОСОБА_7, які виникають з умов зазначеного кредитного договору, а саме: повернути кредит в розмірі 10000 грн., сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (а.с.15-16).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Встановлено, що позивач повідомив відповідача ОСОБА_2 про неналежне виконання своїх зобов'язань позичальником ОСОБА_7, у зв'язку з чим станом на 11.03.2009 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 6005 грн. 47 коп. (а.с.11).
Позичальник ОСОБА_7 помер 25 червня 2009 року, що стверджується актовим записом про смерть (а.с.18).
Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість позичальника перед позивачем за неналежне виконання умов кредитного договору становить 10847 грн. 99 коп. (а.с.33).
Отже, враховуючи встановлені обставини та вимоги закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач ОСОБА_2, добровільно взявши на себе зобов'язання по боргових зобов'язаннях позичальника ОСОБА_7, повинен нести відповідальність за зобов'язанням перед позивачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та обґрунтовано задовольнив позов.
З огляду на вищенаведене доводи відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі щодо незалучення спадкоємців померлого ОСОБА_7 як співвідповідачів у даній справі не заслуговують на увагу, оскільки позов пред'явлений до нього, а зазначені особи залучені до участі в справі як треті особи, що відповідає вимогам ст.555 ЦК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рожищенського районного суду від 13 січня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді