Справа № 22ц -184/10 Головуючий у 1 інстанції - Івасюта Л.В.
Категорія:52 Доповідач - Шевчук Л.Я.
16 лютого 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Філюка П.Т., Подолюка В.А.,
при секретарі - Матюхіній О.Г.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Погорілого А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України по земельних ресурсах (далі-Держкомзем) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 листопада 2009 року,
Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 листопада 2009 року, яким в задоволенні його позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач, покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення і неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову та зазначає, що судом не враховано того, що на час звільнення позивача з роботи він перебував у черговій відпустці, а тому, на думку позивача, дія трудового договору, укладеного між ним і відповідачем, вважається продовженою і, крім того, суд не врахував того, що позивач був звільнений з роботи 28 липня 2009 року, хоч контракт був укладений по 29 липня 2009 року.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав і просив її задоволити, представник відповідача апеляційну скаргу заперечив і просив її відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що з позивачем був припинений трудовий договір у зв'язку із закінченням строку контракту, а тому підстав для поновлення позивача на роботі не має.
Апеляційну скаргу представника позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 і Державним комітетом України із земельних ресурсів був укладений контракт, за умовами якого ОСОБА_1 призначається на посаду директора Державного підприємства «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» терміном на один рік з 29 липня 2008 року по 29 липня 2009 року. (а.с.23-30)
Отже, між позивачем і відповідачем був укладений строковий трудовий договір.
Пункт 2 статті 36 КЗпП України передбачає можливість припинення трудового договору у зв'язку із закінченням його строку.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що наказом голови Держкомзему № 412-кт від 28 липня 2009 року ОСОБА_1 28 липня 2009 року звільнений з роботи у зв'язку із закінченням дії контракту на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України. (а.с.56)
Будь-яких порушень при припиненні строкового трудового договору, укладеного між позивачем і відповідачем, судом не встановлено.
Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивач був звільнений з роботи під час перебування його у щорічній черговій відпустці, в зв'язку з чим, на думку позивача, трудові відносини вважаються продовженими на невизначений строк, так як наказ про відбуття у відпустку ОСОБА_1 видавав сам, не погодивши при цьому термін відбуття у відпустку з головою Держкомзему, як цього вимагає закон.
Та обставина, що наказ про звільнення позивача з роботи був виданий 28 липня 2008 року, хоч контракт між позивачем і відповідачем укладений по 29 липня 2009 року, не може бути підставою для поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, яке постановлено з додержання норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 26 листопада 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Судді: